Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях

Пара зарину здатна поглинатися одягом і після виходу з зараженої атмосфери десорбируватися, заражаючи повітря. Тому протигази знімаються тільки після проведення спеціальної обробки і контролю зараженості повітря. 

Ві-ікс (VХ) – мало летюча безбарвна рідина, що не має запаху і не замерзає узимку. У воді розчиняється помірно (5%), в органічних розчинниках і жирах – добре. Заражає відкриті водойми на дуже тривалий період – до 6 місяців. Основний бойовий стан – грубо дисперсні аерозолі. Аерозолі VХ заражають приземні шари повітря і поширюються по напрямку вітру на глибину від 5 до 20 км, уражають людей через органи дихання, відкриті ділянки шкіри і одяг, а також заражають місцевість, техніку і відкриті водойми. VХ застосовується артилерією, авіацією, а також за допомогою хімічних фугасів. Поверхні техніки та інших об’єктів, заражені краплями VХ, небезпечні влітку протягом 1...3 доби, узимку –  З0 діб. 

Стійкість VХ на місцевості (шкіряно-резорбтивна дія): улітку – від 7 до 15 діб, узимку – на весь період до настання тепла. 

До отруйних речовин нервово-паралітичної дії відноситься також зоман (GD), що по своїх властивостях займає проміжне положення між зарином і VХ. 

Нервово-паралітичні ОР здатні уражати людину при будь-якому способі надходження в організм. При інгаляційній поразці в легкому ступені спостерігаються погіршення зору, звуження зіниць очей (міоз), утруднення дихання, почуття ваги в грудях (загрудинний ефект), підсилюється виділення слини і слизу з носа. Ці явища супроводжуються сильними головними болями і можуть зберігатися від 2 до 3 діб. При впливі на організм смертельних концентрацій ОР виникають сильний міоз, задуха, рясне слиновиділення і потовиділення, з'являються почуття страху, блювота і понос, судороги, що можуть продовжуватися кілька годин, утрата свідомості. Смерть настає від паралічу дихальних м’язів і зупинки серця. 

При дії через шкіру картина ураження в основному аналогічна інгаляційної. Відмінність у тім, що симптоми виявляються через якийсь час (від декількох хвилин до декількох годин). При цьому з'являється м'язове посмикування в місці усмоктування ОР, потім судороги, м'язова слабість і параліч. 

Перша допомога. Ураженому необхідно надіти протигаз (при влученні аерозолів чи крапель ОР на шкіру обличчя протигаз надівається тільки після обробки обличчя рідиною з індивідуального протихімічного пакету – ІПП). Увести антидот за допомогою шприць-тюбіку з червоним ковпачком з аптечки індивідуальної і видалити ураженого із зараженої атмосфери. Якщо протягом 10 хвилин судороги не зняті, антидот увести повторно. За необхідністю зробити штучне дихання. При зараженні ОР шкіри, негайно обробити заражені місця за допомогою ІПП. 

Уражений доставляється на медичний пункт. 

Наявність нервово–паралітичних ОР у повітрі, на місцевості і техніці виявляється за допомогою приладів хімічної розвідки. 

Охарактеризуємо отруйні речовини загально отруйної дії

Отруйні речовини загально отруйної дії, потрапляючи в організм, порушують передачу кисню з крові до тканин. Вони є самими швидкодіючими ОР. До них відносяться синильна кислота (АС) і хлорциан (СК). 

Синильна кислота – безбарвна рідина, що швидко випаровується, має запах гіркого мигдалю. Не заражає місцевість і техніку. Дегазація приміщень, закритих машин здійснюється провітрюванням. На відкритому повітрі можливо значне сорбировання синильної кислоти одягом. Його знезаражування досягається також провітрюванням. Температура кристалізації синильної кислоти становить −14°С, тому в холодний час вона застосовується в суміші з хлорцианом чи іншими ОР. Синильна кислота може застосовуватися хімічними авіабомбами великого калібру. Ураження настає при вдиханні зараженого повітря. Засобами захисту від синильної кислоти є протигаз, сховища, оснащені фільтровентиляційними установками. 

При ураженні синильною кислотою з'являється неприємний присмак металу і печіння в роті, оніміння кінчика язика, поколювання в очах, першіння в горлі, стан занепокоєння, слабість і запаморочення. Потім з'являється почуття страху, розширюються зіниці, пульс стає рідким, а дихання нерівномірним. Уражений непритомніє і починається приступ тремтіння м’язів, за чим настає параліч. Смерть настає від респіраторного шоку (зупинки дихання). При дії дуже високих концентрацій виникає так називана блискавична форма ураження: уражений відразу ж непритомніє, його дихання стає частим і поверхневим, потім розвиваються судороги, параліч і настає смерть. При поразці синильною кислотою спостерігається рожеве фарбування обличчя і слизуватих оболонок. Синильна кислота кумулятивною дією не володіє. 

Перша допомога. На ураженого надягти протигаз, роздавити ампулу з антидотом від синильної кислоти і ввести її у підмасочний простір шолом-маски протигаза. При необхідності зробити штучне дихання.

Виявляється синильна кислота за допомогою приладів хімічної розвідки. 

Наступним компонентом хімічної зброї є отруйні речовини психохімічної дії. В даний час на озброєнні деяких армій знаходиться психохімічна ОР Бі-Зет (ВZ).

ВZ – біла кристалічна речовина без запаху, погано розчинна у воді, добре розчиняється в хлороформі, діхлоретані і підкисленій воді. Основний бойовий стан – аерозолі. Застосовується за допомогою авіаційних боєприпасів. 

ВZ уражає організм при вдиханні зараженого повітря та прийому зараженої їжі і води. Дія цієї ОР починає виявлятися через 0,5…3 години. При дії малих концентрацій настають сонливість і зниження працездатності. При дії великих концентрацій на початковому етапі протягом декількох годин спостерігаються прискорене серцебиття, сухість шкіри і сухість у роті, розширення зіниць і зниження м’язової активності. У наступні 8 годин мають місце заціпеніння і загальмованість мови. Потім розвивається