Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Боротьба з організованою злочинністю в УСРР у роки нової економічної політики (1921-1929 рр.)

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 

1920-х рр. пройшов через певні трансформації. Вивчення кримінальних справ та оперативних зведень досліджуваного періоду, дозволяють зробити висновок, що вже з 1923-24 рр. у діяльності бандитських угруповань майже зникає політичне забарвлення, провідним мотивом їх протиправних дій дедалі більше стає корисливий. В цих умовах правоохоронні органи республіки виявили досить високий рівень готовності боротьби з проявами загальнокримінального бандитизму. До кінця десятиліття преважна більшість крупних бандитських угруповань, що налічували десятки, а інколи і сотні учасників, була ліквідована.

У другому підрозділі «Боротьба з іншими формами організованої злочинності» розглядається протидія таким проявам організованої злочинності, як ціла низка майнових злочинів (розкрадання державного майна, кваліфіковані крадіжки, спекуляція), шахрайство, підробка грошових знаків, службові злочини тощо. Пожвавлення економічного життя, що відбулося в роки НЕПу, призвело до різкого збільшення кількості злочинів у господарській та фінансовій сферах, які нерідко теж мали організований характер. Типовими злочинами стали крадіжки державного майна з підприємств, складів, магазинів, підробка грошей та цінних паперів, різноманітні види шахрайства. Особливо великий розмах такі види злочинів мали у найбільших містах УСРР – Харкові, Києві, Одесі. Співробітникам міліції, карного розшуку, ДПУ доводилося вже на практиці отримувати досвід боротьби з такими злочинами, які приносили державі та громадянам не меншу шкоду ніж бандитизм.
У третьому підрозділі «Профілактика організованої злочинності» досліджуються заходи правоохоронних органів з попередження виникнення організованих злочинних угруповань, профілактичної роботи з так званими «проблемними соціальними групами».
Профілактика організованої злочинності в роки непу набула першочергового значення. Успішне застосування різноманітних запобіжних заходів, насамперед шляхом роботи з населенням, створенням агентурної мережі у злочинному середовищі, дозволило ліквідувати цілу низку організованих злочинних угрупувань ще на стадії їх зародження та формування. Особливо велике значення мали профілактичні заходи серед дітей, підлітків, молоді. Враховуючи високий рівень дитячої безпритульності в країні у роки здійснення нової економічної політики, саме ця категорія ставала одним з головних потенційних джерел кадрів для злочинного світу. Створення мережі спеціальних виховних закладів, роз’яснювальна робота серед молоді об’єктивно сприяли попередженню правопорушень серед неповнолітніх та виправленню тих, хто вже встиг стати на небезпечний шлях.
 
ВИСНОВКИ
 
У проведеному дисертаційному дослідженні здійснено всебічний розгляд, теоретичне узагальнення та нове розв’язання важливого для вітчизняної науки історії держави і права наукового завдання організації, правової регламентації та правозастосовної діяльності, спрямованої на боротьбу з організованою злочинністю в УСРР у роки нової економічної політики. За його результатами сформульовано наступні висновки:
1. Вивчення широкого кола джерел, ознайомлення з основними досягненнями науковців, які досліджували дану проблематику з історичних, історико-правових та кримінологічних позицій, дозволило автору прослідкувати ті трансформації, через які пройшла дефініція «організованої злочинності» починаючи з 1920-х рр. На кожному конкретному етапі розвитку суспільства розуміння природи організованої злочинності, її характеристик, мало свої специфічні риси. Незважаючи на відсутність у тогочасному законодавстві та правовій науці власне визначення «організована злочинність», вона, безперечно, існувала. Дослідження доводить положення, що організована злочинність існувала завжди, але проявлялася у різних формах і для досліджуваного нами періоду з початку по кінець 1920-х років – мав місце факт існування організованої злочинності головним чином економічної спрямованості, під прикриттям різних, в основному фіктивних, економічних структур.
2. Причини поширення організованої злочинності у 1920-х рр. полягали як у руйнівних наслідках Першої світової та Громадянської війн, які привели не тільки до масового зубожіння населення, але й до девальвації багатьох моральних цінностей, втрати поваги до держави та її інституцій, так і у тих змінах у розвитку суспільства, що були викликані запровадженням нової економічної політики. Супутньою стала поява потужного тіньового сектора у економіці, який одразу виявився привабливим для злочинного світу, що підтверджує і з’ясування особливостей кримінологічної ситуації в Радянській Україні.
3. Нова економічна політика не лише сприяла відновленню народного господарства країни, поверненню, хоча і в обмеженому вигляді, до ринкових відносин, але й зумовила зміну характеру злочинності, ускладнення її організаційних форм. Якщо на початку 1920-х рр. серед організованих форм злочинності домінував бандитизм, який часом тісно змикався з селянськими рухами, то ближче до середини десятиліття переважаючими стають згадані вище економічні злочини. Неп створив сприятливі умови для зближення загальнокримінальної та економічної злочинності, часом за прямого потурання з боку представників влади.
4. Кримінальна політика партії та держави щодо боротьби з організованою злочинністю в УСРР на початку 1920-х рр. відзначалася суттєвими недоліками, які були ідеологічно обумовлені. Однак, у подальші роки органи державної влади досить оперативно реагували на ті зміни, що відбувалися у злочинному світі, у цілому ефективно протидіючи поширенню організованих форм злочинності. Цьому сприяло видання низки постанов і декретів, що конкретизували сутність основних різновидів протиправної діяльності, спрямовуючи зусилля правоохоронців на боротьбу з найбільш небезпечним злочинами.
5. Радянське кримінальне право досліджуваного періоду зробило вагомий крок у напрямку визначення основних характеристик організованої злочинності та зуміло запропонувати ефективну систему заходів щодо її припинення. Так, на момент появи КК УСРР 1927 р., воно мало вже доволі чітке уявлення про природу та форми організованої злочинності. Це можна довести на підставі детального аналізу ст. 19, 20 та 56, п. 17 кодексу. Розуміння сутності організованої злочинності, тієї небезпеки, що вона несе суспільству, дозволило створити достатньо розгалужену та ефективну систему заходів соціального захисту. Водночас, в умовах згортання непу
Фото Капча