Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Державне фінансове регулювання економіки в умовах ринкової трансформації

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Оцінка: 

банк України в 2001 році продовжує провадити м’яку грошово-кредитну політику, знижуючи облікову ставку і зменшуючи вимоги обов’язкового резервування залучених коштів. У 2001 році грошова база збільшилася на 37%, обсяг готівки в обігу зріс на 52% [94, с. 19]. Випереджувальна динаміка готівки не узгоджується з тенденцією останніх років. Як наслідок питома вага готівки в М3, що протягом 1998-2000рр. зменшувалась, знову зросла. Водночас високі темпи зростання української економіки, негативні очікування на міжнародних фінансових ринках, особливо після терористичних актів у вересні 2001 року, а також посилення фінансового контролю та зниження процентних ставок за кордоном сприяли збільшенню привабливості гривні. Завдяки позитивному сальдо рахунку поточних операцій та збільшенню припливу валюти в країну за рахунок фінансових операцій на ринку утворився чистий надлишок валюти. НБУ вирішив не “пускати” весь надлишок на посилення обмінного курсу: тривала повільна ревальвація гривні. Водночас Національний банк України поповнював міжнародні резерви.

Вибір оптимального поєднання курсів фіскальної і монетарної політики України ускладнюється недостатнім досвідом макроекономічного регулювання і координації дій уряду і Національного банку; об’єктивно складною проблемою зміцнення довіри до економічної політики уряду і НБУ; відсутністю ефективних структурних змін; неповнотою статистичної інформації.
Загальним результатом проведеного аналізу відносно фіскальної і монетарної політики є те, що монетарна політика є більш ефективною в системі плаваючого валютного курсу, це тим більше проявляється, чим вищою є мобільність капіталу. Фіскальна політика менш ефективна в системі плаваючого курсу, ніж у системі фіксованого валютного курсу при високій мобільності капіталу. Щоб стабілізувати економіку, уряд може застосовувати або монетарну, або фіскальну політику, але найкращі результати досягаються при узгодженому застосуванні різних інструментів фіскальної і монетарної політики. Монетарно-фіскальна координація дозволяє досягти бажаних показників рівня доходу країни, обмінного курсу, рівня державних витрат, рівня зайнятості. Об’єднуючи і паралельно вживаючи заходів монетарної і фіскальної політики, керівництво країни може отримати можливість управління структурними перетвореннями і розвитком виробництва.
Безповоротність економічного зростання протягом найближчих років значною мірою залежатиме від збереження фінансової стабільності, яку, в свою чергу, визначатимуть монетарна і фіскальна політика. Грошово-кредитна політика і надалі повинна бути орієнтована на зниження інфляції, а бюджетно-податкова – на посилення контролю і підвищення якості бюджетних витрат, збереження цих тенденцій є умовою подальшого економічного зростання. У роботі зроблено узагальнюючий висновок, що оптимальна модель державного регулювання ринкової економіки України повинна ґрунтуватися на монетарно-фіскальній узгодженості та відповідати національним інтересам і потребам економічної безпеки.
  
Висновки
 
У дисертації проведено комплексний теоретичний аналіз основ державного регулювання економіки, обґрунтовано виділення фінансових відносин як провідної ланки посилення впливу держави на ефективність економічних процесів і на цій основі розроблено рекомендації щодо оптимізації державного фінансового регулювання економіки України в умовах ринкової трансформації. Основні наукові і практичні результати роботи сформульовані в таких висновках:
Державне регулювання економіки – це об’єктивний і закономірний процес, зумовлений такими чинниками: функціонуванням економіки як системи, концентрацією виробництва і капіталу, існуванням недосконалості ринку, дією принципу “змішування”. Внаслідок своєї особливої ролі в суспільстві держава в усі часи тією чи іншою мірою регулювала економічні відносини. Державне регулювання господарської діяльності впливає на зміни структури виробництва, інтенсифікує рух фінансових потоків, формування доходів юридичних і фізичних осіб. Держава формує інституціональну структуру економіки і управління нею; активізує механізми корпоративно-монополістичного і державно-монополістичного контролю; сприяє підвищенню ролі громадських організацій; визначає соціальну спрямованість ринкової системи; забезпечує державну підтримку напрямів технологічного прогресу і використання результатів науково-технічного прогресу.
Державне фінансове регулювання – це система економічних відносин, що складаються у діяльності, спрямованої на зміну кількісних і якісних показників фінансових процесів в економіці через механізм формування грошових фондів, їх перерозподілу, використання при узгодженні інтересів суб’єктів господарювання з метою забезпечення стійкості функціонування економічної системи.
Національна модель державного регулювання економіки трансформаційного періоду повинна відповідати таким вимогам: поєднувати елементи ринкового саморегулювання і досить жорсткого державного макроекономічного регулювання; створювати умови для функціонування приватного сектору економіки з традиційно сильним державним сектором; забезпечувати сильний соціальний захист громадян; орієнтуватися на отримання економічного ефекту. Система державного регулювання включає функціональну, результуючу підсистеми і підсистему зворотного зв’язку. Функціональна підсистема державного регулювання економіки об’єднує в єдине ціле механізми держрегулювання: суб’єкти, об’єкти, інструменти, форми і методи. У результуючій підсистемі виділяються три складові елементи: терміновість отримуваних результатів, достовірність статистичної інформації і ефективність регулювання економіки. Підсистема зворотного зв’язку державного регулювання економіки передбачає наукову, соціальну, економічну корекцію і корекцію органів ДРЕ залежно від досягнутих результатів і макроекономічних умов, що постійно змінюються.
Вплив держави на соціально-економічні відносини, що складаються між об’єктами і суб’єктами регулювання, проявляється в його функціях. В умовах трансформації економіки України виділяються тимчасові (додаткові) функції держави. Необхідність коригування стратегії і тактика реформ в напрямі підвищення ролі держави в процесі створення сучасної ринкової системи в Україні визначається об’єктивними чинниками, що склалися сьогодні в національній економіці. До них належать: необхідність найшвидшого подолання кризи, забезпечення високої зайнятості, коригування властивих ринковій конкуренції недосконалостей, завершення процесу формування ринкового простору, здійснення протекціонізму щодо вітчизняних виробників, підтримка українського приватного капіталу. Підкреслюється, що перевищення максимально допустимих меж втручання держави здатне викликати появу диспропорцій і розбалансування економіки.
Фінансовий вплив на соціально-економічний розвиток, який лежить в основі формування і реалізації фінансової політики, здійснюється не автоматично сам по собі,
Фото Капча