Державне фінансове регулювання економіки в умовах ринкової трансформації

Доведено, що основними економічними методами впливу держави на процеси макроекономічної стабілізації (виходячи з нинішнього рівня розвитку в Україні ринкових відносин) є бюджетно-податкова і грошово-кредитна політика. Проведений аналіз дозволив зробити висновок, що діючий податковий механізм перебуває в стадії розвитку і реформування, але виконує свої основні функції: фіскальну, тобто формування необхідних для країни грошових коштів через концентрацію коштів державного бюджету, і регулюючу – цілеспрямований вплив за допомогою податкового механізму на економічні процеси. На нинішньому етапі превалюючим повинен бути розвиток стимулюючої функції податкової системи, вдосконалення механізму обчислення і сплати податків, скорочення податкового тиску при одночасному розширенні бази оподаткування і застосування альтернативних джерел фінансування соціальних програм.

Проведене дослідження свідчить, що, використовуючи опосередковані методи, і інструменти грошово-кредитної політики, Національний банк України справляє стабілізуючий вплив на економіку, і його подальша діяльність в цій сфері сприятиме збалансуванню грошово-кредитного ринку, встановленню контролю за діяльністю комерційних банків, а також зміцненню фінансово-кредитної і банківської системи країни в цілому.

Ефективна грошово-кредитна політика може створити умови для досягнення основних цілей державного регулювання економіки. Однак в цілому монетарна політика (наскільки б прогресивно і зважено вона не проводилася) не є достатньою умовою для економічного зростання. Лише монетарними методами можна досягти відносної фінансової стабільності на короткому тимчасовому інтервалі. Для радикальних змін необхідна реструктуризація всього виробництва і узгоджене проведення грошово-кредитної і бюджетно-податкової політики.

Реформування діючої податкової системи необхідно вести у напрямі:

розвитку її регулюючої функції. Види податків і рівень їх ставок, податкові пільги повинні визначатися не потребами державного бюджету, а необхідністю розв’язання економічних і соціальних проблем, активізації трудової і господарської ініціативи, інвестиційної діяльності, досягнення макроекономічної стабілізації;

стимулювання процесів, здатних спинити соціально-економічну кризу, забезпечити зростання обсягів виробництва, інвестиційних вкладень, структурну перебудову національної економіки, підвищення ділової активності суб’єктів господарювання.

Для стимулювання інвестиційних процесів, зниження безробіття і підвищення зайнятості за допомогою вдосконалення оподаткування пропонуємо:

зняти пряме і непряме оподаткування амортизаційного фонду всіх суб’єктів господарської діяльності;

знизити податок на частину доходу, яка використовується для інвестицій у пріоритетних напрямах економічного розвитку;

знизити податок на ту частину доходу, яка використовується для створення нових робочих місць у виробничій сфері.

Основними напрямами підвищення ефективності грошово-кредитної політики в Україні в умовах соціально-економічної трансформації повинні бути:

грошово-кредитна політика повинна поєднувати адміністративні і монетарні інструменти;

грошово-кредитна політика НБУ повинна мати незалежний і самостійний характер, що дасть можливість більш ефективно впливати на грошово-кредитний ринок;

держава повинна визначати пріоритети структурних перетворень економіки і за допомогою грошово-кредитних інструментів їх реалізовувати;

грошово-кредитна політика не повинна постійно виходити з необхідності покриття дефіциту державного бюджету за рахунок грошової емісії і отримання кредитів, а повинна знаходити джерела надходжень у сфері реальної економіки, використовуючи ефективну бюджетно-податкову політику держави.

Такі напрями реалізації механізму грошово-кредитної політики дадуть можливість НБУ і уряду проводити більш незалежну від іноземних інвесторів економічну політику, яка допоможе реалізувати національні інтереси.

Ситуація, що склалася в економіці України, характеризується відсутністю узгодженості між монетарною і фіскальною політикою. Вибір оптимального поєднання курсів фіскальної і монетарної політики України ускладнюється рядом специфічних обставин: по-перше, недостатнім досвідом макроекономічного регулювання і координації дій уряду і Національного банку; по-друге, об’єктивно складною проблемою зміцнення довіри до економічної політики уряду і НБУ; по-третє, відсутністю ефективних структурних змін; по-четверте, неповнотою статистичної інформації.

Об’єднуючи і паралельно проводячи заходи фіскальної і монетарної політики, керівництво може отримати можливість управління структурними перетвореннями і розвитком виробництва. Монетарно-фіскальна координація дозволить досягти бажаних показників рівнів доходу в країні, обмінного курсу, державних витрат, зайнятості.

  

 

У фахових виданнях:

1. Кравченко Л. А. Проблемы взаимодействия рыночных и государственных механизмов регулирования экономики Украины // Ученые записки Симферопольского государственного университета. – 1999. – Т. 3. – №10 (49). – С. 120-123.

Кравченко Л. А. Роль фискальной и монетарной политики в стабилизации национальной экономики Украины // Культура народов Причерноморья. – 2001. – №20. – С. 30-34.

Кравченко Л. А. Особенности денежно-кредитной политики Украины в период трансформации экономики // Экономика и управление. – 2001. – №4 (29). – С. 19-21.

Кравченко Л. А. Государственное регулирование процессов природопользования // Культура народов Причерноморья. – 2001. – №16. – С. 151-155.

Кравченко Л. А. Денежно-кредитная политика в Украине // Экономика и управление. – 2001. – №5 (30). – С. 4-5.

У інших виданнях:

Кравченко Л. А. Направления государственного регулирования экономики в условиях рыночной трансформации // Материалы Всеукр. межвузовской научно-практ. конф. “Современные тенденции и приоритеты развития переходной экономики”. – Симферополь. – 2000. – С. 65-67.

Кравченко Л. А. Региональное управление в условиях рынка. // Материалы XXV научно-практ.