Діагностика, клініка та лікування патологічного мезіального зрушення бокових зубів верхньої щелепи у дітей

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

 

ГУБАНОВА ОЛЬГА ІГОРІВНА

 

УДК 616. 716. 1-053. 2-089. 23

 

 

14. 01. 22 – стоматологія

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Полтава – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України (ректор – академік АМН України, доктор медичних наук, професор Казаков Валерій Миколайович).

Науковий керівник – доктор медичних наук, професор Суржанский Станіслав Костянтинович, Донецький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри стоматології факультету післядипломного навчання.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Куцевляк Валерій Ісайович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицьової хірургії та імплантології октор медичних наук, професор Зубкова Людмила Петрівна, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувачка кафедри загальної стоматології факультету удосконалення лікарів.

Провідна установа – Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України, м. Київ, кафедра ортодонтії та пропедевтики ортопедичної стоматології.

Захист дисертації відбудеться “21” червня 2002 року о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44. 601. 01 при Українській медичній стоматологічної академії (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної стоматологічної академії (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23)

 

 

Актуальність теми. Висока розповсюдженість зубощелепних аномалій у дітей (Хорошилкина Ф. Я., 2000), ускладнення клінічної картини аномалій прикусу з віком аномаліями зубних рядів та окремих зубів (Зубрецова Г. П., 1986; Хорошилкина Ф. Я., 2000; Thomas M. Graber, 1994), виникнення тяжких гнатичних форм у період постійного прикусу (Куроедова В. Д., Эйхгорн Т. Ю., 1990) з поширенням показань до видалення постійних зубів (Еловикова А. Н. с соавт., 1989; Эль-Сулейман М., 1991) надають можливість віднести питання етіології та патогенезу зубощелепних аномалій до числа актуальних. Важливою реакцією пристосування зубощелепної системи до функції є мезіальна міграція бокових зубів, яка відбувається на протязі всього життя людини (Stein G., Weinmann J., 1925; Гаврилов Е. И., 1969). Пік її виразності пов’язано з періодом змінного прикусу та описується в літературі як “мезіальне зрушення” (Van der Linden, 1978; Спатарь Г. К., 1988).

Відносно стабільним орієнтиром для оцінки стану та формування оклюзії у дітей є прорізування та встановлення перших постійних молярів верхньої щелепи, які були названі “ключем оклюзії” E. Angle (1899), а пізніше правильне співвідношення перших верхніх молярів з антагоністами було описано L. Andrews у якості першого ключа оклюзії (1972). Зміщення молярів у процесі фізіологічного зрушення не призводить до втрати стабільності співвідношень молярів, їх нахилам та ротаціям, виникненню зубощелепних аномалій. Але на думку ряду авторів (Треймане Л. Б., 1961; Малыгин Ю. М., 1986; Спатарь Г. К., 1988; James A. McNamara Jr., 1993), мезіальне зрушення може грати значну роль в етіології ряду зубощелепних аномалій. Проте, в доступній літературі нам не вдалося знайти даних про причини перетворення фізіологічного зміщення в патологічне (за винятком передчасної втрати та апроксимального карієсу тимчасових молярів), про частоту виникнення патологічного мезіального зрушення при різних аномаліях, про його вплив на формування зубощелепної системи. Крім того, методи діагностики мезіального зрушення, що існують, “констатують” його наявність досить пізно – після прорізування іклів та премолярів, коли корекція зміщення бокових зубів є дуже складною та поширюються показання до лікування з видаленням зубів.

Тому виникає необхідність ранньої діагностики мезіального зрушення для профілактики його ускладнень, розширення знань про фактори перетворення фізіологічного зрушення на патологічне та розробки схем лікування в різні періоди формування зубощелепної системи переважно без видалення зубів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом ініціативної науково-дослідницької роботи “Ефективність сучасних технологій профілактики карієсу, захворювань пародонта та зубощелепних аномалій у дітей в умовах Донецького промислового регіону” (державний реєстраційний № 0100U000029, шифр УН 00. 07. 15.). Автор є безпосереднім виконавцем фрагмента, присвяченого профілактиці та лікуванню зубощелепних аномалій.

Мета і задачі дослідження. Підвищення ефективності лікування зубощелепних аномалій, що супроводжуються патологічним мезіальним зрушенням бокових зубів верхньої щелепи, розширення показань до безекстракційного лікування, зменшення кількості ускладнень, обумовлених лікуванням із видаленням зубів.

Для досягнення мети були поставлені наступні задачі:

1. Виявити основну діагностичну ознаку патологічного мезіального зрушення постійних молярів верхньої щелепи на основі динамічного обстеження групи дітей з ранньою втратою тимчасових зубів у різні періоди формування прикусу, групи дітей з адентією та складною ретенцією окремих постійних зубів.

2. Визначити частоту виникнення патологічного мезіального зрушення бокових верхніх зубів при різних зубощелепних аномаліях та встановити фактори, що сприяють перетворенню фізіологічної міграції зубів на патологічну.

3. Вивчити вплив мезіальної ротації перших постійних молярів верхньої щелепи на формування оклюзії в змінному прикусі при правильному співвідношенні тимчасових іклів.

4. Розробити схеми лікування та запропонувати ортодонтичні апарати для усунення патологічного мезіального зрушення та його ускладнень у різні періоди формування прикусу.

5. Запропонувати схему лікування ретенції окремих постійних зубів верхньої