Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Діагностика, клініка та лікування патологічного мезіального зрушення бокових зубів верхньої щелепи у дітей

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 

з передчасною втратою зубів було встановлено три ступеня мезіального зрушення перших постійних молярів: 1-й ступінь – мезіальна ротація моляра до 15-20, скорочення БС на 0, 8-2 мм в залежності від величини моляра; 2-й ступінь – мезіальна ротація 20-25, скорочення БС на 4-5 мм; 3-й ступінь – мезіальна ротація 25-45, зміщення моляра більше 5 мм з вираженим мезіальним нахилом моляра. Встановлено наявність прямого кореляційного зв’язку між мезіальним зрушенням і ротацією молярів та терміном передчасного видалення тимчасових зубів r = 0, 78 (р0, 05). Таким чином, динаміка захворюваності ЗЩА у дітей з передчасною втратою тимчасових зубів показала виникнення нових випадків дистального прикусу, аномалій прорізування іклів та премолярів в періодах пізнього змінного та постійного прикусів. При цьому приросту інших аномалій прикусу (мезіального, відкритого) не спостерігалося, однак ці аномалії ускладнювалися виникненням аномалій окремих зубів, скупченості.

Вивчення особливостей будови зубних рядів та положення верхніх постійних молярів у дітей з адентією (10) та складною ретенцією деяких постійних зубів верхньої щелепи (10 дітей) показало наявність в 100% випадків мезіальної ротації молярів різного ступеня виразності (у дітей з адентією – 22, 5±2, 5, з ретенцією – 17, 5±1, 9), скорочення БС, звуження верхнього зубного ряду, котрі у 87% пацієнтів супроводжувалися перехресним та глибоким прикусами на фоні сагітальних аномалій. Було зроблено висновок, що особливістю зміщення першого постійного моляра верхньої щелепи в умовах втрати анатомічного опору є виникнення їх мезіальної ротації, з послідуючим мезіальним зміщенням та нахилом. В умовах нормального розвитку зубних рядів особливістю розміщення перших постійних молярів є таке їх розташування, при якому щічні поверхні протилежних молярів паралельні, тобто має місце навіть дистально-щічна ротація молярів приблизно на 10, що забезпечує високу стабільність молярів як опорних зубів (Van der Linden, 1978; Thomas M. Graber, 1994). Виникнення мезіальної ротації чи прорізування перших молярів вже ротованими, навіть при цілісності зубних рядів, свідчить про втрату зубом стабільності, при якій виникають умови для його повороту навколо піднебінного кореня. Таким чином, раннім проявом патологічного мезіального зрушення бокових постійних зубів верхньої щелепи є виникнення мезіальної ротації перших молярів, що може служити методом експрес-діагностики в періоді раннього змінного прикусу та дозволяє прогнозувати виникнення пізнього патологічного мезіального зрушення інших бокових зубів.
Дослідження частоти виникнення мезіальної ротації перших молярів при різних аномаліях показало, що частіше патологічне мезіальне зрушення виникало при дистальному прикусі – в 81, 3%. Крім того, було встановлено наявність зв’язку мезіального зрушення зі складністю аномалій прикусу (наявністю порушень прикусу в декількох площинах), наявністю аномалій зубних дуг та окремих зубів. Особливо перехресний прикус сприяв виникненню мезіального зрушення верхніх молярів. Сполучуваність перехресного прикусу з мезіальним підвищувала показники наявності ротацій з 47, 1% до 77, 8%, а з дистальним – до 100%. Сполучуваність різних аномалій прикусу із звуженням верхнього зубного ряду супроводжувалася ротаціями молярів практично в 100% випадків.
Аналіз впливу мезіального зрушення на виникнення аномалій окремих зубів при різних аномаліях прикусу показав, що 57, 9% випадків вестибулярного прорізування іклів виникали при дистальному прикусі, при цьому мезіальна ротація молярів мала місце у 94, 6% пацієнтів. При сполучуваності аномалій прикусу з наявністю трем, діастем виявлялась досить низька частота наявності ротацій – 18, 2%. При відсутності звуження верхнього зубного ряду ротація молярів була виявлена лише в 6, 4% випадків трем, діастем. Таким чином, умовами перетворення фізіологічного мезіального зрушення на патологічне, крім відомих (передчасна втрата та апроксимальний карієс тимчасових зубів), є наявність звуження зубного ряду верхньої щелепи та факторів, що сприяють його виникненню. При нормальному (чи навіть надмірному) розвиненні зубних рядів ризик виникнення патологічного мезіального зрушення бокових зубів був мінімальний.
Аналіз групи дітей з дистальним прикусом (74 дитини) показав, що найчастіше вестибулярне прорізування іклів виникало при зубоальвеолярних формах (33, 3%), при сполученні виразного звуження верхнього зубного ряду з аномаліями положення або розміру нижньої щелепи (сумарно 40, 8%). При цьому ротація молярів виявлялась в 95, 2%. Відсутність ротацій молярів була визначена при справжній нижньої ретрогнатії (аномалії II класу 2-го підкласу за Енглем), коли трансверзальні розміри верхнього зубного ряду відповідали нормі, при верхній макрогнатії.
Динамічне спостереження за групою пацієнтів із ЗЩА (34 дитини) з правильним співвідношенням тимчасових іклів та змиканням молярів за II класом Енгля (внаслідок наявності мезіальної ротації) показало, що у дітей, які спостерігалися з періоду раннього змінного прикусу, в постійному прикусі в 100% виникли аномалії положення іклів (у 64, 7% – вестибулярне прорізування, у 35, 3% – установлення іклів з поворотами, з виникненням чи посиленням скупченості фронтальних зубів), у 82, 4% дітей виникли переважно зубоальвеолярні форми дистального прикусу. Таким чином, патологічне мезіальне зрушення верхніх зубів є одним з факторів патогенезу дистального прикусу, ускладненого вестибулярним положенням іклів.
Дослідження впливу типу росту лицевого скелета на виразність мезіального зрушення бокових зубів верхньої щелепи показало, що при горизонтальному типі росту, котрий визначався у 38, 2% пацієнтів з дистальним прикусом, параметр 6-PTV перевищував середнє значення вікової норми на 20-25% як в періоді змінного, так і в періоді постійного прикусу, у пацієнтів з нейтральним типом росту (32, 4%) достовірно не відрізнявся від середніх значень норми, а при вертикальному типі росту (29, 4%) був меншим
Фото Капча