Діяльність підприємств споживчої кооперації

інтернаціоналізації економіки неможливий без використання досвіду кооперативного руху в країнах з розвиненою і перехідною економікою.

Аналіз досвіду економічних перетворень в кооперативних системах країн Східної та Центральної Європи дозволить виявити основні напрями успішної трансформації кооперації України до нових умов світового господарства. Застосування прикладів розвитку споживчої кооперації у зарубіжних країнах сприятиме прискоренню адаптації споживчих кооперативів України до ринкових умов господарювання, активізації кооперативної форми міжнародної інтеграції, ліквідації внутрішніх причин і пом’якшенню зовнішніх факторів формування негативних тенденцій у сфері ЗЕД, створенню адекватної до нових умов системи державної підтримки та розвитку кооперативного сектора[7].

Україна повинна враховувати як позитивний досвід розвитку споживчої кооперації в країнах світу, так і негативний досвід економічних перетворень в кооперативних системах інших країн для підвищення ефективності реформування підприємств споживчої кооперації.

Світовий кооперативний досвід, частиною якого є досвід діяльності української кооперації, свідчить про те, що кооперація – це не лише форма господарювання, а економічно обґрунтований процес існування виробника в сучасних економічних умовах, у тому числі трансформаційних криз, глобалізації світового економічного простору.

Висновки

Кооперація – система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.

Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

У Європі масова освіта кооперативів почалася з другої половини XIX ст.

Першим вітчизняним організованим кооперативом було Споживче товариство, засноване 1864 р. у Харкові М. Беліним (1829-1904) та В. Козловим (1842-1920), які були обізнаними на прикладах західноєвропейської кооперації.

Першу кооперативну крамницю міського типу «Народня Торгівля» було засновано у Львові інженером Василем Нагірним.

В усьому світі спостерігається загальна тенденція щодо перетворення підприємств споживчої кооперації на універсальні товариства, в зв’язку з розвитком більш конкурентоспроможних великих торговельних мереж. Ця тенденція є характерною також й для України. В цьому аспекті, слід визначити не конкурентоспроможність підприємств споживчої кооперації в нових умовах розвитку глобальної економіки. Поряд з цим, жваво розвивається фінансова кооперація у вигляді кредитних спілок.

Основою спілки в сучасній Україна є підприємства середнього та малого бізнесу (ресторани, кафе, ринки, магазини, готелі, підприємства з виробництва хлібобулочних і кондитерських виробів, ковбасної продукції, безалкогольних напоїв і т. д.). Станом на 1 вересня 2011 року, пайовиками Укоопспілки є більше 500 тисяч чоловік. У складі Укоопспілки функціонує 3 тис. 300 ресторанів, 10 тис. 500 магазинів, 265 виробничих підприємств, 5 тис. 700 об'єктів, які надають населенню побутові послуги.

Розвиток національної споживчої кооперації знаходиться під впливом тенденцій, які спостерігаються у міжнародному кооперативному русі.

Позитивний вплив на ріст роздрібного товарообороту підприємств торгівлі в Україні мають: збільшення кількості універсальних магазинів (універсамів, супермаркетів), добре оснащених сучасним холодильним і технологічним устаткуванням; упровадження нових форм торгівлі; рекламні та заохочувальні заходи тощо. Вони сприяють також зниженню витратомісткості товарообороту, збільшують фінансові можливості подальшого розвитку галузі.

На наш погляд, основні економічні проблеми споживчої коопераціїУкраїни у ХХІ ст. – це:

неефективність законодавчої бази, державної регуляторної політики, недостатня якість інформаційного простору країни, відсутність масштабних інформаційних систем управління підприємствами;

неефективне використання наявних ресурсів і ліквідного майна;

низький рівень інноваційної діяльності в умовах слабкої адаптованост іполітико-економічної системи держави до умов сучасного ринку;

відсутність ефективної динамічної системи управління;

недостатній рівень інвестицій у підвищення ефективності виробництва та якості послуг;

дефіцит знань про світовий досвід і можливості використання прозорих і демократичних методів управління, ефективних прийомів соціального і господарського менеджменту, практики маркетингу, бізнес-планування, сучасних методів і форм управління та організації господарської діяльності, низький рівень консалтингу та бізнес-освіти у вищій школі.

В Указі Президента України «Про заходи щодо розвитку кооперативного руху й посиленню його ролі в реформуванні економіки України на ринкових засадах» кооперація визнана важливим фактором реалізації структурних змін в економіці України й формування її багатоскладовості на базі реформування майнових відносин.

Можна визначити наступні основні пріоритетні напрями їх розв’язання:

розробка відповідної законодавчої бази та нормативно-правових документів, запровадження освітніх програм;

заохочення інвестицій до підприємств із створенням регулюючих і податкових умов, розвиток інфраструктури підтримки підприємництва, відкритість до інновацій та впровадження нових ефективних форм і методів господарювання, розвиток механізмів кредитноїкооперації;

впровадження ефективного соціального та господарського менеджменту, модернізація системи управління, впровадження інформаційних систем;

застосування індикативного управління підприємствами, організація горизонтальних комунікаційних зв’язків з іншими підприємствами (у тому числі інших форм власності) ;

застосування мотиваційних механізмів пробудження у рядових пайовиків підприємницької ініціативи, заохочення конкуренції, задоволення соціально-економічних потреб кожної людини;

розробка довгострокових програмних засад діяльності підприємств з урахуванням перспектив розвитку світового бізнесу, досягнень науки управління, економіко-математичних методів, новітніх біо-, нано- й інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), розвиток нових форм кооперації.

Список використаних джерел

Закон України «Про споживчу кооперацію» від 17 липня 1997 р. – № 469/97-ВР /[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon1. rada. gov. ua.

Бєлова Т. Реферат – Передумови та причини виникнення кооперативів різних видів в XIX столітті – м. Луганськ 2010 р. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //bukvar. su.

Біла О. Г., Боднарюк Л. І. Торговельна галузь споживчої кооперації в контексті розвитку роздрібної торгівлі Україи, 2013 рік. – Львів.

Бородата О. Проблеми та перспективи розвитку споживчої кооперації. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //kerivnyk. info/2012/03/borodata. html.

Від Укоопкомпанії – до Укоопспілки, від вузькокорпоративних – до колективних інтересів[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. academia. org. ua/? p=903.

Гай-Нижник П. Зародження і занепад української кооперації (кінець ХІХ ст. – 1920р.) //Київська старовина. – 2009. – №6. – ст. 87-93.

Григор’єва С. В. Споживча кооперація світу: зарубіжний досвід та проблеми його впровадження в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. ukrcoop-journal. com. ua.

Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України (далі – ЗУ України). Додатковий збірник за 1922 р. – 1923. – Відділ перший. – Ст. 3. – С. 9-12.

Івченко Є. І. Моделі інформаційних систем для управління підприємствами споживчої кооперації. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //archive. nbuv. gov. ua/portal/soc_gum. /VSUNU/2010_8_1/14_ivchenko. pdf.

Кооперативні підприємства будують кращий світ (2012 рік – Міжнародний рік кооперативів) : тематичний інформаційний бюлетень [Текст] / укл. С. І Тимченко. – Кривий Ріг: Наукова бібліотека КНУ, 2012. /[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //lib. ktu. edu. ua.

ЛановикБ. МатисякевичД., Матейко Р. Економічна історія України ісвіту: Підручник/ За ред. Б. Д. Лановика. – К. : Вікар, 2009р. – 737 с. – (Вища освіта XXI століття). / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: / ukrkniga. org. ua.

Мальков. Ю. О. Реферат – Історія споживчої кооперації – м. Ужгород 2011р. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //e-works. com. ua.

Меншикова В. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Споживча кооперація ХХІ стлоіття: уроки трансформаційних реформ і перспективи розвитку» 20-21 листопада 2008 р. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. – 241 с.

Потребительская кооперация на Украине за пять лет 1918-1922. – Харьков: Вукоопспилка. – 2007. – С. 210.

Укоопспілка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //uk. wikipedia. org/wiki/% D0% A3% D0% BA% D0% BE% D0% BE% D0% BF% D1% 81% D0% BF% D1% 96% D0% BB% D0% BA% D0% B0.

Соціалістичні зобов’язання кооператорів України на 1978 рік. – Київ, 1978. – 98 с.

ЦДАВО України, ф. 296, оп. 1, спр. 1869, арк. 3.

Чукурна О. П. Економічні науки. Серія «Економіка та менеджмент»: Збірник наукових праць. Луцький національний технічний університет. – Випуск 7 (26). Частина 3. – Луцьк, 2010. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //archive.nbuv.gov.ua