Діяльність підприємств споживчої кооперації

style="text-align: justify;">в) передбачений мінімальний дохід пайовика, який не обкладається податком.

Позитивний досвід розвитку споживчої кооперації спостерігається у Швейцарії. Швейцарський кооперативний рух є прикладом «некласичного розвитку» споживчої кооперації. Розширення кооперативної діяльності в Швейцарії відбувалося шляхом відкриття нових магазинів і системи самообслуговування. Швейцарські кооперативи досягли успіху в кооперативній діяльності завдяки концентрації і укрупненню споживчих товариств. Концентрація і укрупнення полягає в злитті різних видів і галузей кооперативів з перспективою створення єдиних цільових організацій. В 70-хрр. швейцарські кооператори (як і кооператори більшості європейських країн) відмовилися від отримання дивідендів і перейшли на політику низьких цін.

Негативний досвід кооперативної діяльності належить Франції. Історично склалося так, що у Франції переважав регіональний кооперативний рух. Головним чином кооперативна діяльність розвивалася на Півночі, а на Півдні вона знаходилася в занепаді. Основна проблема французької споживчої кооперації – слабке управління. Французи не довіряли людям з вищою освітою і керівниками кооперативів були переважно особи низького та середнього класу з високим рівнем знань у торгівлі, але низьким у бізнесі. Втрата соціальної бази, орієнтація на оптових постачальників і невміння організовувати кооперативний процес призвели до того, що 40% кооперативів припинили своє існування.

Досвід економічних перетворень у кооперативній системі Німеччини також свідчить про негативні тенденції розвитку кооперативного руху в країні. Основними причинами погіршення ситуації у сфері споживчої кооперації Німеччини стали слабкість центральної влади союзів кооперативів і закритість інформації для пайовиків. Керівники споживчих кооперативів, користуючись відсутністю доступності інформації, викупили більшість акцій своїх товариств і стали перетворювати їх в акціонерні компанії. Через перетворення кооперативів у фактично акціонерні товариства кооперативний рух Німеччини розколовся [7].

2.2 Функціонування підприємств споживчої кооперації в Україні

Споживча кооперація функціонує як соціально-економічна система. З усіх складових кооперативного сектору економіки вона є найбільш структуризованою та організаційно оформленою.

Споживча кооперацiя розвиває бiльш нiж 25 видiв господарської дiяльностi у таких галузях як: торгiвля, заготiвлi, виробництво, транспорт та будiвництво, послуги. Господарську дiяльнiсть споживча кооперацiя здiйснює через розгалужену мережу торговельних, заготiвельних та виробничих пiдприємств. Тiльки у сферi кооперативної торгiвлi нараховується більше 27, 8 тис. роздрiбних підприємств i 8, 2 тис. підприємств масового харчування. Їх рiчний товарооборот становить 1, 5 млрд. грн. У споживчiй кооперацiї функцiонує близько 3, 1 тис. виробництв, якi випускають товарiв на 460 млн. грн. в рiк. Дiє також заготiвельна мережа, яка iнтегрована з первинною переробкою сировини. Заготiвельний оборот становить 380 млн. грн. в рiк. У необоротних активах розмiщено 2, 9 млрд. грн. Споживча кооперацiя України – це добровiльне об’єднання громадян для спiльного ведення господарської дiяльностi. До складу Центральної спiлки споживчих товариств (Укоопспiлки) входять: Кримська республiканська спiлка споживчих товариств; 21 облспоживспiлки; 251 районнi спiлки споживчих товариств; 202 районних споживчих товариств; 1354 сiльських споживчих товариств, 92 мiських споживчих товариств, 7293 iнших суб’єктiв господарювання[5].

Основою спілки в сучасній Україні є підприємства середнього та малого бізнесу (ресторани, кафе, ринки, магазини, готелі, підприємства з виробництва хлібобулочних і кондитерських виробів, ковбасної продукції, безалкогольних напоїв і т. д.). Станом на 1 вересня 2011 року, пайовиками Укоопспілки є більше 500 тисяч чоловік. У складі Укоопспілки функціонує 3 тис. 300 ресторанів, 10 тис. 500 магазинів, 265 виробничих підприємств, 5 тис. 700 об'єктів, які надають населенню побутові послуги[14].

Розвиток національної споживчої кооперації знаходиться під впливом тенденцій, які спостерігаються у міжнародному кооперативному русі, який характеризується такими процесами:

Проникнення кооперації в нові сфери діяльності: відпочинку, освіти, охорони здоров’я, фінансів.

Зростання обсягів діяльності кооперації. Сьогодні кооперативи відіграють визначальну роль у збуті та переробці продукції рослинництва і тваринництва, а також у забезпеченні господарств технікою, кормами, насінням, добривами, паливом, кредитами й т. ін.

Підвищення ролі міжнародного співробітництва нарегіональному й глобальному рівнях. Активна співпраця кооператорів у регіональному та світовому масштабах дозволяєбільш повно забезпечити потреби у ресурсах і досвіді праці.

Пожвавлення кооперативного підприємництва у сфері фінансів. Це пов’язано в першу чергу з масовим попитом населенняна фінанси, а також зі збільшенням зацікавленості у страхових послугах.

Скорочення частки споживчих кооперативів у сфері роздрібної торгівлі в країнах Західної Європи. У багатьох споживчих кооперативах, які працюють в сфері роздрібної торгівлі погіршилося фінансове становище, знизились темпи капіталовкладень, прибутки та відрахування в резервний капітал. Насамперед, ця тенденція пов’язана з бурхливим зростанням великих торгівельних мереж, які є більш конкурентоспроможними на ринку роздрібної торгівлі. Ця тенденція в останні шість років є також притаманною для української економіки.

Підвищення ролі багатофункціональних товариств у кооперативному секторі економіки. Ця тенденція зумовлена зменшенням потреби в традиційних споживчих товариствах. Для того щоб зберегти себе, частина цих кооперативів поруч з підприємствами роздрібної торгівлі й оптовими базами почалис творювати установи для страхування та кредитування своїх членів, підприємства побутових і соціальних послуг, житлово-будівельні комбінати тощо, перетворившись таким чином на універсальні товариства[18].

Перехід до ринкової економіки, який супроводжувався глобальними кризовими явищами, негативно позначився на розвитку споживчої кооперації: звузилися масштаби її діяльності, знизилася віддача економічного і соціального потенціалу, погіршився соціально-економічний стан, суттєво послабилася її соціальна місія.

Для зупинення цих процесів в споживчій кооперації проведені глибокі реформи і перетворення, широкомасштабні заходи, які базуються на сучасних кооперативних теоріях, наукових рекомендаціях і прогнозах.

В умовах ринкової