Дослідження питань статевого виховання дітей початкових класів

У ході проведеного нами опитування батьків та вчителів учнів початкових класів з'ясовано, що батьківська та педагогічна спільнота не завжди є об'єктивною в оцінці здійснення статевого виховання дітей молодшого шкільного віку. Отримані дані свідчать про необхідність підвищення обізнаності батьків в окремих аспектах питань статі, а також вказують на недостатню теоретичну й методичну готовність учителів початкових класів до реалізації цього виховного напрямку.

За результатами опитування запропоновано педагогічний мінімум із питань успішного формування статевої культури дітей даного віку, котрий допоможе дорослим правильно організувати освітньо-виховний процес.

 

 

Сучасна сім'я не завжди готова до правильного пояснення всіх статевих особливостей та вікових змін, які відбуваються з дитиною. Тому вирішальну роль у формуванні статевої культури відіграють навчально-виховні заклади. Слід зазначити, що молодший шкільний вік, сприятливий для засвоєння хлопчиками і дівчатками норм статевої поведінки, часто лишається поза батьківською та педагогічною увагою. Тоді як саме у цьому віці відбувається самоусвідомлення дітьми своєї статевої належності.

Завдання школи – закласти основи, розставити деякі загальнозначущі орієнтири, уникаючи безтактності та нав'язливості, не надаючи цій сфері виховання надмірно випереджального характеру, але разом із тим з оглядом на особливості віку та характер фізіологічних зрушень у організмі учнів.

При здійсненні статевого виховання необхідно дотримуватись таких принципів:

• Статеве виховання має здійснюватись у взаємозв'язку з усіма іншими напрямами навчально-виховної роботи школи. Воно не повинне бути відокремленим.

• Необхідно, щоби зміст, форми та методи статевого виховання відповідали віковим особливостям учнів (у тому числі й етапам статевого розвитку), а також рівню їхніх знань із конкретних тем. Вони мають право отримувати вичерпні (на їхньому рівні) морально спрямовані відповіді на всі виникаючі в них запитання.

• Учні, які цікавляться більш глибокими та специфічними питаннями, мають отримувати необхідну інформацію індивідуально або в невеликій групі в ході бесід із запрошеними фахівцями.

З урахуванням сформованої у країні ситуації завдання статевого виховання мають бути сформульовані в такий спосіб:

• прищеплювання учням обох статей навичок спілкування та взаєморозуміння, а також здатності приймати усвідомлені рішення;

• забезпечення учнів грамотною та систематичною інформацією, котра дає їм можливість зрозуміти, що з ними відбувається, а також допоможе адаптуватись до змін, що відбуваються в період статевого дозрівання.

Однак в той же час нинішня українська педагогічна наука не має достатнього теоретично обґрунтованого вирішення цієї проблеми, відсутня цілісність та системність впровадження результатів досліджень, що ще раз підкреслює складність та багатоаспектність даного питання.

Проблеми статевого виховання, пов'язані з недостатньою методичною оснащеністю цього процесу, з неадаптованістю науково-дослідного матеріалу, сьогодні вже не одиничні. Чималу тривогу й заклопотаність педагогів і батьків викликає масовий випуск і некомпетентне використання літератури про статевий розвиток.

Необхідно використовувати у статевому вихованні різні форми та методи. Це й включення відповідних відомостей у різні навчальні предмети, і бесіди классного керівника та фахівців різного профілю з учнями.

Питання про статеве виховання може бути правильно вирішене тільки тоді, коли батьки і педагоги добре собі представляють мету, яку вони повинні досягти в статевому вихованні своїх дітей. Якщо ця мета буде ясна, то ясними стануть і шляхи її досягнення.

 

 

1. Абраменкова В. В. Статева диференціація і міжособистісні відносини в дитячій групі. «Питання психології» № 5, 1987 р.

2. Бондар, Г. П. Основи статевого виховання : (учнівський всеобуч) / Г. П. Бондар // Виховна робота в школі. – 2007. – № 1. – С. 49-52.

3. Василенко, О. Від теорії до практики статевого виховання школярів / О. Василенко // Рідна школа. – 2005. – № 4. – С. 32-36.

4. Василенко, О. Підготовка майбутнього вчителя до статевого виховання учнів (з історії питання) / О. Василенко // Вісник Львівського університету. Сер. педагогічна. – 2003. – Вип. 17. – С. 68-74.

5. Відверта розмова про «це» / Пер. з ісп. О. Юдіної. – К. : Країна Мрій, 2006. – 208 с. (29)

6. Гончаренко А. М. Особливості виховання гуманних взаємин хлопчиків і дівчаток дошкільного віку // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. – К. : Наук. думка, 1999.

7. Говорун Т. В., Шарган О. М. Батькам про статеве виховання дітей. – К. : Рад. шк., 1990.

8. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.

9. Гринькова М. О. Та ін. Потрібні нестандартні підходи і статеве виховання підростаючого покоління // Рад. Школа. – 1989. – № 9. – С. 62-68.

10. Дейнега Г. Ф. О половом воспитании детей. – М. : Знание, 1992. – 90 с.

11. Добрович А. Б. Беседы о половом воспитании. – М. : Знание. 1982. – 189 с.

12. Закон України “Про освіту” // Голос України. – 1996. –