Економічний механізм відтворення ефективної зайнятості

Встановлено, що страхування з безробіття виступає формою економічного регулювання зайнятості. Обгрунтовано доцільність впровадження в Україні добровільного страхування з безробіття поряд з обов’язковим страхуванням. Допомога з безробіття разом з іншими видами доходів виконує функцію регулювання відтворення пропозиції праці. Вплив страхування з безробіття на пропозицію праці є об’єктом багатьох досліджень. В більшості з них відзначається антистимулюючий ефект виплат з безробіття на участь робочої сили в оплачуваній праці. За деякими підрахунками, збільшення допомоги на 10% обумовлює ріст тривалості безробіття на 5%. В роботі обгрунтовано, що розмір допомоги, яка виплачується в Україні, не може не підштовхувати незайнятих до активного пошуку роботи.

Пропозиція праці зазнає впливу не тільки виплат з безробіття, але і внесків у відповідний цільовий фонд, або бюджет. Частину витрат на страхування з безробіття несе сам працівник: а) в явній формі, у вигляді цільових внесків; б) в неявній формі, як покупець товарів і послуг, у ціну яких роботодавець може включити цілком або частково свою частку податку в фонд страхування з безробіття.

Між допомогою з безробіття і попереднім заробітком її одержувача може існувати зв’язок (Україна, Росія, США, Канада), або цього зв’язку може і не бути (Бельгія, Великобританія, Франція). В тому випадку, якщо допомога з безробіття встановлюється в прямо пропорційній залежності від попереднього заробітку, фахівець буде прагнути до більш ефективної, високооплачуваної роботи. Фіксований розмір допомоги деякою мірою, можливо, дуже малою, обмежує це прагнення.

Норма заміни втрачених у результаті позбавлення роботи заробітків виплатами з безробіття відіграє важливу роль в регулюванні ефективної пропозиції праці. Існує прямо пропорційний зв’язок між нормою заміни допомогою втраченого заробітку і тривалістю перебування людини в стані безробітного. Низька норма активізує пошук безробітним роботи і, навпаки, висока норма заміщення не стимулює цього. Рівень відшкодування втраченого заробітку не повинен перевищувати певного максимуму в 50-60%. Якщо ця межа буде вище, може зрости кількість тривало безробітних, і витрати держави по поверненню довгочасно незайнятих до активної трудової діяльності будуть істотно більшими позитивного ефекту від високого рівня відшкодування втраченого заробітку.

Встановлено, що, будучи частиною витрат роботодавця, внески на соціальне страхування безробітних виконують, крім інших функцій, роль фактора, що має відношення до відтворення ефективного попиту на працю. Виплати допомоги з безробіття фінансуються, як правило, за рахунок цільового податку на заробітну плату, що сплачується роботодавцями і працівниками, або тільки роботодавцями. Страхування з безробіття регулює відтворення ефективного попиту на працю не тільки внаслідок того, що відповідні внески становлять частину витрат підприємця. Автор доводить, що допомога з безробіття сприяє підвищенню ставок оплати, тому що вона дозволяє працівникам спиратися на неї при переговорах про винагороду за свою працю. Якщо величина ставки внеску для фінансування виплат з безробіття залежить від загального стану економіки країни, “досвіду” підприємства в області звільнень, система соціального страхування сприяє оптимізації суспільної зайнятості.

Виявлено, що механізм перерозподілу доходів, пов’язаний із функціонуванням системи пенсійного забезпечення, є водночас і механізмом відтворення ефективної зайнятості. Від умов виходу працівника на пенсію залежить тривалість його трудової кар’єри, трудова активність фахівця в межах працездатного віку, тобто величина пропозиції праці. Пенсійні кошти можуть впливати на інвестиційну ситуацію в країні та попит на робочу силу.

Невизначеність у макроекономічній сфері модифікує поведінку ринкових суб’єктів, стан зайнятості в країні. В роботі проведено аналіз макроекономічної політики держави з позиції теорії ігор, в яких беруть участь і суб’єкти ринку праці, що дозволило по-новому дослідити економічний механізм відтворення зайнятості. Обгрунтовано, що макроекономічні шоки справляють певний вплив на ринок праці країни. Криза галузевої структури господарства України відбулася як результат структурного шоку і спричинила появу значного структурного безробіття. Шоковий перехід до світових цін за імпортні енергоносії, що надходять в Україну, зробив нерентабельними різні підприємства, ліквідував багато робочих місць.

У розділі 8 “Зовнішньоекономічні аспекти відтворення ефективної зайнятості” виявлено, що в умовах відкритості національної економіки механізм відтворення зайнятості в ній включає вплив різних чинників на зовнішній попит країни. Оскільки економіка України є відкритою, зовнішньоекономічне середовище впливає на зайнятість в країні.

Доведено, що ефективність зайнятості в країні залежить від її місця в системі міжнародного поділу праці. Теорія порівняльних переваг Д. Рікардо визначає вибір міжнародної спеціалізації держави, попит і пропозицію на її ринку праці. Нав’язування спеціалізації одними країнами іншим призводить до закріплення за останніми несприятливої за якістю зайнятості, є однією з форм експлуатації окремих країн.

Місце України в системі міжнародної зайнятості змінилося з руйнуванням єдиного економічного простору колишнього СРСР. На жаль, встановлення і