Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Економічний механізм відтворення ефективної зайнятості

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
44
Мова: 
Українська
Оцінка: 

і запропоновано на вибір 5 варіантів відповідей: “Для використання набутих знань у майбутній трудовій діяльності”, “Для одержання диплома як умови підвищення рейтингу на ринку праці”, “Навчання є престижною, цікавою справою, можливістю зустріти майбутнього супутника життя”, “Для одержання диплома на всяк випадок”, “Інше”. При цьому напроти кожного з даних 5 пунктів студенти мали поставити цифри 1, 2, 3, 4, 5, залежно від того місця, яке посідає в їхній шкалі цінностей той чи інший пункт. 96% опитаних при відповіді на запитання поставили “Для використання набутих знань у майбутній трудовій діяльності” на 1-ше або 2-ге місце в шкалі своїх оцінок. На 1-ше або 2-ге місце поставили “Для одержання диплома як умови підвищення рейтингу на ринку праці” 81% із числа анкетованих. Ці цифри свідчать про те, що більшість тих, хто навчаються економічних спеціальностей, є професійно орієнтованими і сподіваються одержати економічну віддачу від освіти.

Економічне регулювання мобільності кадрів виступає частиною економічного регулювання відтворення пропозиції праці. Неокласична теорія стверджує, що якщо економічні вигоди переміни праці перевищують економічні витрати, пов’язані з цією переміною, людина прагне до зміни місця роботи, професії. На початку 2000 року дослідницькою групою із Східноукраїнського університету за участю автора було проведене дослідження міграційної поведінки частини населення Луганської області. У результаті анкетування 414 чоловік з’ясувалося, що люди мігрують, чи бажають мігрувати в основному з чисто економічних мотивів. У 58, 3% опитаних місячний дохід на людину виявився меншим за 100 грн., і лише в 4, 6% він перевищував 300 грн. Відповідаючи на запитання про причину бажання виїхати на роботу в іншу місцевість, 73% опитаних назвали можливість одержувати більш високу зарплату, можливість одержувати її вчасно. Однак не для всіх міграція уявляється привабливою інвестицією. Незважаючи на нелегке економічне становище, частина опитаних не виїзджала і не має бажання виїзджати на роботу будь-куди. Причини такого відношення до міграції: інертність, необхідність нести значні психологічні, матеріальні витрати, пов’язані з переміщенням.
У розділі 4 “Грошово-кредитні і бюджетно-фінансові інструменти відтворення ефективної зайнятості” розглядається грошово-кредитна політика, як чинник протидії безробіттю. Дж. М. Кейнс вважав, що короткочасний вплив фінансування капіталовкладень у робочі місця за рахунок емісійного джерела є позитивним. Але дослідження показало, що використовувати навіть на короткочасних проміжках часу емісійний спосіб розширення сукупного попиту на працю в Україні недоцільно. Так, у країні дійсно простоює значна кількість виробничих потужностей, високим є і фактичне безробіття. Проте фізичний і моральний знос основних фондів в країні є значним, що не дозволяє налагодити виробництво конкурентоздатної продукції в масовому масштабі і в досить стислий термін. Відповіддю на появу значного емісійного попиту може бути істотне збільшення імпорту товарів, зростання цін на продукцію і послуги українських монополій.
Активність грошей, як регулятора зайнятості залежить від міри жорсткості бюджетних обмежень. М’які бюджетні обмеження в умовах адміністративно-командної економіки дозволяють підприємствам не звертати уваги на вартість капіталу. Відсутність жорсткості при розрахунках за споживані матеріальні ресурси і робочу силу і жорсткість при одержанні підприємством коштів у сьогоднішньому господарстві України роблять гроші більш активними в порівнянні з адміністративно-командною системою, але менш активними в порівнянні з грошима в країнах з розвиненою ринковою економікою. Доведено, що борги домогосподарств, підприємств, держави дозволяють подолати їх бюджетні обмеження і відіграють значну роль у відтворенні зайнятості.
Встановлено, що неузаконені борги підприємств з податків, постачальникам, працівникам приховують дійсну картину з безробіттям в країні та є фактором створення неефективного попиту на працю. Режими боргового фінансування українськими підприємствами різних елементів витрат на підтримку функціонування робочих місць розрізняються за галузями, регіонами і залежать від багатьох соціополітичних і економічних факторів. Обгрунтовано висновок про те, що в Україні сформувалися сектори економіки з різним доступом до неофіційного боргового фінансування, а отже і різними можливостями відтворення неефективної зайнятості за рахунок цього джерела.
Доведено, що в перехідній економіці України використання традиційних інструментів грошово-кредитної політики як засіб впливу на відтворення зайнятості зустрічає ряд перешкод:
спостерігається відносна відособленість змін у кредитно-грошовій сфері країни від процесів, що відбуваються на мікрорівні національного господарства. Така відособленість характерна навіть для країн з розвинутим ринковим господарством у зв’язку з багатоланковістю передавального механізму, що несе імпульси від кредитно-фінансового сектора до реального. В умовах же відсутності ефективного ринку капіталу в перехідній економіці України важко розраховувати на те, що роботодавці та працівники швидко і передбачувано відреагують на процеси, що відбуваються в сфері грошового обігу, грошово-кредитної політики;
існують інституціональні перешкоди на шляху впливу грошово-кредитної політики на відтворення зайнятості. Об’єктивна спряженість грошової маси, інвестицій, доходів, зайнятості недооцінюється в діяльності українського уряду. Якщо Міністерство економіки країни в цілому робить певні кроки по узгодженню політики кредитування, цін, інвестицій, заробітної плати, то Міністерство фінансів, Податкову службу цікавить поки що лише наповнення бюджету, Національний банк зосереджений на обмеженні інфляційних процесів, а Міністерство праці і соціальної політики – на регулюванні доходів. Переважно фіскальна спрямованість фінансової політики і спроби протидіяти інфляції з боку Національного банку аж ніяк не стимулюють збереження і створення робочих місць у приватному секторі української економіки. В той же час саме при переході до ринкової економіки важлива погодженість у діяльності державних інститутів, завданням яких є підкріплення ще вкрай слабкого і недосконалого механізму ринкової
Фото Капча