Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Етика соціально-педагогічної роботи з людьми похилого віку

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
56
Мова: 
Українська
Оцінка: 

дітей (пізніше – онуків) ; соціально-психологічні (формування почуття продуктивності, відчуття контролю над ситуацією, подолання можливих криз у віці від 40 до 50 років).

Провідні інститути та агенти соціалізації: родина, місце роботи, ЗМК, члени родини; їх роль у вирішенні вікових завдань.
Вікова субкультура: власне життєдіяльність, конкретизована залежно від статі, віку, професійної належності, місця проживання; особливості сімейного, сусідського і професійного спілкування.
Небезпеки: пияцтво, алкоголізм, самотність, суїцид, безробіття, втрата життєвих перспектив, хвороби, убогість, смерть близьких, сімейні безладдя, розлучення.
Основні напрями роботи соціальних працівників: консультації з питань сімейного життя і виховання дітей, профілактики й подолання внутріш-ньоособистісних і міжособистісних конфліктів; створення можливостей у мікросоціумі для реалізації сімейних та індивідуальних інтересів, участі в суспільному житті, створення сімейних клубів та об'єднань, організація допомоги неблагополучним родинам і самотнім людям.
Соціальна робота з людьми похилого віку є найменш вивченою. Проте можна припустити, що особливості соціальної роботи з цією віковою групою належать до галузі соціальної психології [7].
Таким чином, соціальна психологія – основа соціальної роботи з людьми похилого віку.
Провідною проблемою соціальної психології є проблема соціальних впливів. Знаючи природу й характер цих впливів, соціальний працівник зможе краще зрозуміти, чому люди відчувають те, що відчувають, і роблять те, що роблять. Та й сам соціальний працівник стає менш уразливим для небажаних маніпуляцій і більш обізнаним у механізмі керування своєю діяльністю.
Наведемо відповідні приклади. Працюючи з людьми похилого віку, соціальний працівник ураховує такі важливі обставини, як обставини тендера (соціально-біологічна характеристика, за допомогою якої люди дають визначення поняттям «чоловік» і «жінка»). В обставинах гендера має місце гендернароль – набір очікуваних зразків поведінки (норм) для чоловіків і жінок [19].
Світова практика соціальної роботи показала, що тендерні ролі залежать від культури та в індустріальних сучасних суспільствах є надзвичайно різноманітними (так, у Північній Америці молоді чоловіки й жінки з рівним ступенем вірогідності закінчують коледж, тоді як для японських чоловіків ця ймовірність виявляється в три рази вищою, ніж для японських жінок). У галузі соціальної роботи з людьми похилого віку дуже важливо знати, розуміти й використовувати особливості процесу соціального мислення на рівні «Я-концепція». Більшість людей страждають від властивої їм схильності все відносити на користь свого Я (тенденція сприймати себе прихильно) [16].
У повсякденному житті люди часто звалюють свою невдачу на ситуацію, а вдачу приписують собі; звичайно оцінюють себе вище за середнє за суб'єктивно бажаними особливостями і здібностями; вірячи в себе, виявляють нереалістичний оптимізм щодо свого майбутнього; переоцінюють поширеність власних думок і недоліків (помилковий консенсус) і недооцінюють поширеність здібностей і чеснот інших (помилкова унікальність).
Подібне сприйняття власного Я частіше виникає з мотиву підтримати й підвищити самооцінку – спонукання, що захищає людей від депресії, але сприяє недооцінці й груповому конфлікту.
Люди схильні не тільки сприятливо сприймати себе, а й підноситись у бажаному світлі. Така тактика «регулювання вражень» може призвести людину до вдаваної скромності чи до деструктивної поведінки [18].
Як суспільне утворення людина пристосовує свій світ і свої дії до оточення. Кожна людина різною мірою є самомонітором (самомоніторинг: вивчення способів репрезентації себе в соціальних ситуаціях і регулювання поведінки з метою справити бажане враження), вона звертає увагу на свою поведінку й регулює її, щоб справити бажане враження. На прикладі вдаваної скромності, коли люди принижують себе, звеличують майбутніх конкурентів чи привселюдно хвалять інших, хоча в глибині душі залишають першість за собою, пояснюється тактика «регулювання вражень». Через поведінку, що само руйнує поводження, щоб захистити самоповагу, люди часом створюють собі перешкоди – проблеми, знаходячи виправдання своїм невдачам.
«Я-концепція» містить у собі не тільки переконання людини в тому, хто вона зараз, але також і те, ким вона могла б стати – наші «можливі Я», що містять у собі те, якими ми бачимо себе в наших мріях, і те, якими ми боїмося стати. Такі можливі Я мотивують людину на досягнення особливої мети – досягнення того життя, до якого вона прагне [7].
Розуміння характеру соціального мислення в галузі «Я-концепції» зумовлює особливу спрямованість соціальної роботи з «дорослими» саме за зазначеною сферою. Так, сучасні соціально-психологічні дослідження в галузі феномена «самоповага» показують значну кореляцію між високою самоповагою й соціальним самопочуттям. Люди з високою самоповагою зберігають позитивні емоції; у поганому настрої люди, які мало поважають себе, будуть вишукувати погані спогади в своєму минулому. Люди з високою самоповагою поліпшують його позитивними спогадами; подібним же чином люди з низькою самоповагою в поганому настрої у відповідь на експонуючи похмуру картину, як правило, уявляють собі неприємну історію. Люди, які глибоко поважають себе, перебуваючи в поганому настрої, звичайно, придумують історію, що покращує настрій.
На відміну від інших практик метою соціальної роботи має бути само посилення людини, якій надається допомога.
Наведемо два приклади надання такої допомоги з галузі консультування безробітних громадян із застосуванням тренінгової технології. Ці приклади примітні також і тим, що демонструють нам факт того значення, яке має феномен самоповаги (самооцінки) в соціальній роботі.
Приклад консультування безробітних громадян (занижена самооцінка)
Н. закінчила технікум харчової промисловості в обласному центрі. Вона технік-технолог харчової промисловості. За розподілом виїхала в одне з міст
Фото Капча