Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Феномен релігії у філософії історії М.С. Грушевського

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

культ пов’язаний з певними уявленнями не тільки виключно релігійного, а й ціннісного характеру. Відтак суб’єкт культової діяльності не тільки “входить”, “вступає” у світ певних цінностей і смислів, а й об’єктивно стверджує його і утверджується в ньому. З досліджень вченого, обгрунтовує автор, випливає, що українсько-християнські обрядові дійства сприяли утвердженню особи у світі цінностей власного етносу. По-четверте, культова чи обрядова сторона була українсько-християнською не тільки із змістовного, але й з формального боку, оскільки “здобула” місце в річному селянському календарі.

У висновках підведено підсумки проведеного дослідження. Наголошується, що згідно з поглядами М. Грушевського, релігія є світо-глядною формою усвідомлення соціальним суб’єктом пограничних умов свого буття, відношення до світу й інших людей (спільнот), в основі якого лежить віра в існування надприродних сил. Релігія – це спосіб вирішення проблем, пов’язаних з відношенням до свого Я, своєї й інших спільнот, світу загалом.
Відзначено, що у спадщині вченого релігія постає як продукт ментальності, культури окремого етносу чи соціуму і водночас є її носієм. Процеси взаємодії релігії певного етносу із світовою релігією призводять до творення нових культурно-релігійних форм. Рівні культурного розвитку народу, однією з основ якого є нова релігія, детерміновані обставинами, які уможливлюють або неуможливлюють освоєння і розвиток позитивних рис нової культури.
У методологічному принципі вченого щодо соціальних основ становлення і функціонування релігії дисертант виокремлює два взаємопов’язані аспекти: дослідження того, як соціальне становище певної спільноти, з одного боку, а з другого – панування провідної тенденції суспільної еволюції є визначальними чинниками релігійної свідомості.
Теорія релігії, як такої, у М. Грушевського нерозривно пов’язана з концепцією релігії українського народу, яким, у його спадщині постає нове, українське, народне християнство. Воно формується у переходові часи (XIV-XVII ст.) української історії внаслідок злиття і взаємопроникнення споріднених елементів магічно-натуралістичної релігії, християнства і нехристиянських релігій. Сутні вияви такої релігії М. Грушевський вбачав в тому, що вона є одним з різновидів християнства, формою відображення соціальних інтересів народних мас і виявом національного змісту української культури. Наголошується, що українське християнство конституювало новий тип духовності.
У висновках визначаються також перспективні напрямки подальшого вивчення релігієзнавчої концепції М. Грушевського, які відповідають актуальним теоретичним і прикладним завданням вітчизняного релігієзнавства.
 
Основні положення і висновки дисертації подаються в публікаціях автора:
 
1. Кондратик О. В. Релігія як проблема гуманітарного знання. (Аналіз одного підходу М. Грушевського) //Гуманізація національної освіти України: здобутки, проблеми, пошуки. -Луцьк, 1993. – С. 150-155.
2. Кондратик О. В. Сутність, специфіка і структура релігії у творчості М. Грушевського //Науковий вісник ВДУ. Серія “Філософські науки”. -1997. -№ 9. – С. 93-99.
3. Кондратик Л., Кондратик О. Михайло Грушевський: проблеми суті, функціональності та витоків релігії. -Луцьк, 1988. – 68 с. (Дисертанту належить філософський аналіз поглядів М. Грушевського на суть, специфіку і структуру релігії, розуміння її як феномену культури і суспільно-функціонуючого явища).
4. Кондратик О. В. Грушевський про роль протестантизму в історії України //Науковий вісник ВДУ. Серія “Філософія. Соціологія. Культурологія”. -1966. -№ 2. -С. 50-52.
5. Кондратик О. В. Концепція українського християнства М. Грушевського //Християнство і культура. -Київ-Тернопіль, 1998. -С. 82-85.
6. Кондратик О. В. Запровадження християнства на Русі в оцінці М. Грушевського //Тези ХХХVIII наукової конференції професорсько-викладацького складу Луцького педінституту ім. Лесі Українки. -Луцьк, 1992. -Ч. 1. -С. 51.
7. Про деякі методологічні засади теорії народного християнства М. Грушевського //Матеріали ХL наукової конференції Волинського держуніверситету ім. Лесі Українки. -Луцьк, 1994. -Ч. 3. -С. 143.
 
АНОТАЦІЯ
 
Кондратик О. В. Феномен релігії у філософії історії М. С. Грушевського. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук по спеціальності 09. 00. 11 – релігієзнавство. Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України (Відділення релігієзнавства). Київ, 1999.
Дисертація є філософським дослідженням феномену релігії у філософії історії М. С. Грушевського. Проаналізовані погляди вченого на сутність, специфіку і структуру релігії, її соціальні основи і суспільне функціонування. Обгрунтовано, що теорія релігії як такої, у М. Грушевського нерозривно пов’язана з концепцією релігії українського народу. Доведено, що згідно з його методологічними положеннями, різним періодам української історії притаманна своєрідна релігійність. Аналізується бачення вченим специфіки релігійного життя українського етносу у доісторичні часи, чорноморсько-дунайську добу, Києво-Галицький період, переходові часи. Встановлено, що згідно з концепцією історика, релігією українського народу є нове християнство. Досліджуються концептуальні засади М. Грушевського щодо часу, умов становлення, сутніх виявів та відмін українського християнства.
Ключові слова: релігія, соціальний і культурний процеси, світогляд, культ, культура, магічний світогляд, натуралістична релігія, народне християнство, нове християнство, українське християнство.
 
АННОТАЦИЯ
 
Кондратик О. В. Феномен религии в философии истории М. С. Грушевского. Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 09. 00. 11 – религиеведение. Институт философии имени Г. С. Сковороды НАН Украины (Отделение религиеведения). Киев, 1999.
Диссертация является философским исследованием феномена религии в философии истории М. С. Грушевского. Проанализированы взгляды ученого на сущность, специфику и структуру религии, ее социальные основы и общественное функционирование.
В концепции М. Грушевского религия является способом осознания и решения социальным субъектом проблем, связанных с граничными условиями человеческого существования: отношение человека к жизни (смысл и оценка своей жизни, моральная ответственность за жизнь, грех и искупление), оценка человеком смерти (сущность смерти, идея посмертного воздаяния), отношение личности, социальной общности к другим людям и общностям (проповедь религиозной исключительности – толерантность, милосердие – немилосердность, любовь, гуманность) ; понимание человеком человека и мира (аскетизм, солидарность). Религия – это и способ репрезентации человечества в человеке, осознание им своей родовой сущности. Специфика религии видится ученым в таком жизне- и мировосприятии, которое основывается на вере в сверхъестественное, тогда как выявлением её сущности являются такие мировоззренческо-моральные качества, как любовь, гуманность, солидарность. В структурном плане элементами религиозного комплекса являются мировоззрение и культ.
В учении М. Грушевского о социальных основах религии можно выделить два главных подхода, которые взаимосвязаны между собой. Это утверждение, что социальное положение разных слоев и классов общественности обуславливает особенности их религиозного сознания и положение о соответствии социального содержания религии главным тенденциям общественной эволюции – интеграции и дифференциации.
В диссертации обоснована точка зрения, что в концепции М. Грушевского религия – явление полифункциональное. Прежде всего религия выступает таким способом самоопределения социального субъекта в мире, который придает его бытию высший смысл, высшую ценность и высшее оправдание. Взаимосвязанной с ней является и функция обеспечения действенности социального субъекта в условиях его страдальческого бытия. Религия выступает важнейшим фактором солидарности людей. Религии присущи также функции культуротворчества, трансляции культурных ценностей, дезинтеграции общности, представители которой исповедуют разные религии, а также её интеграции путём взаимопроникновения культурного содержания этих религий. Согласно М. Грушевскому, социальные функции религии реализуются прежде всего в её возможности оправдывать или не оправдывать социальное положение того или иного социального субъекта, быть фактором становления, функционирования и упадка основных тенденций социальной эволюции.
Обосновано, что теория религии как таковой, у М. Грушевского неразрывно связана с концепцией религии украинского народа. Доказано, что согласно его методологическим положениям, разным периодам украинской истории присуща своеобразная религиозность. Анализируется видение ученым специфики религиозной жизи украинского этноса в доисторические времена, черноморско-дунайскую эпоху, Киево-Галицкий период, переходные времена. Установлено, что согласно концепции историка, религией украинского народа является новое христианство. Исследуются концептуальные основания М. Грушевского, касающиеся времени, условий становления, сущностных проявлений и отличий украинского христианства. Доказано, что содержательные принципы исследуемого явления ученый усматривал в том, что оно было одной из разновидностей христианства, формой отражения социальных интересов народных масс и проявлением национального содержания украинской культуры. Согласно концепции исследователя, народное христианство конституировало новый тип духовности.
Ключевые слова: религия, социальный и культурный процессы, мировоззрение, культ, культура, магическое мировоззрение, натуралистическая религия, народное христианство, новое христианство, украинское христианство.
 
SUMMARY
 
Kondratyk O. V. The Phenomenon of Religion in M. S. Hrushevkiy’s Philosophy of History. Manuscript.
The thesis for the candidate of the Philosophy sciences degree on religions studies – the code of specialisation is 09. 00. 11. The G. S. Scovoroda Philosophy Institute of the Ukrainian National Academy of Sciences (Departmont of Religious Studies). Kyiv, 1999.
The thesis presents the philosophical investigation of religious phenomenon in M. S. Hrushevskiy’s philosophy of history. The scientist’s views on the religion essence, specificity and structure, its social basis and public functioning are analysed. It is grounded that according to M. Hrushevskiy’s the theory of religion as such is inseperably connected with the Ukrainian people religion conception. It is proved that according to his methodological statements different periods of Ukrainian history are characterized by peculiar religiousness. The Scientist’s vision of specific Ukrainian people religious life in prehistoric times, in the Blacksea-Danube, the Kyiv-Halytskiy and transition periods is analysed. It is established that according to the historian’s conception the new christianity was the religion of the Ukrainian people. M. Hrushevskiy’s conceptional grounds concerning the time, conditions, essences and distinction of the Ukrainian christianity are investigated.
Key words: religion, social and cultural processes, outlook, cult, culture, magic outlook, naturalistic religion, folk christianity, new christianity, Ukrainian christianity.
Фото Капча