Філософія

Тема 5. Філософія Нового часу та доби Просвітництва

Тема 6. Німецька класична філософія та марксизм

Тема 7. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні

Тема 8. Сучасна світова філософія

Тема 9. Онтологія

Тема 10. Гносеологія

Тема 11. Антропологія

Тема 12. Соціальна філософія

Модуль ІІ

Індивідуальне науково-дослідне завдання

Підсумковий контроль: іспит

 Програма дисципліни

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Філософія

Тема 1. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві

Філософія і життя. Місце філософії в самопізнанні людини, основні риси філософії. Специфіка філософського освоєння дійсності.

Філософія і світогляд. Основні рівні світогляду. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука і філософія. Філософія в системі культури.

Основні функції філософії: світоглядна, пізнавальна, методологічна, соціально-практична, культурно-виховна. Соціальна спрямованість філософського знання. Загальнолюдські цінності у філософії. Гуманістичний зміст філософії.

Тема 2. Філософія античного світу

Становлення філософського знання. Міфоепічні засади філософії. Релігійні основи філософії.

Давньокитайська і давньоіндійська філософія. Грецька антична філософія. Досократична філософія, її універсалістські орієнтації (Мілетська школа, Геракліт, піфагорізм). Класична еллінська філософія (софісти, Сократ, Платон, Аристотель). Елліністичний період (епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм, неоплатонізм). Історичне значення античної філософії.

Тема 3. Філософія середньовічного суспільства

Передумови виникнення середньовічної філософії. Релігійний характер філософської думки. Виникнення середньовічної парадигми західноєвропейської філософії.

Патристика – перша спроба філософського обгрунтування християнства (Августин Блаженний, Іоанн Дамаскін). Схоластика і екзистенційно-містична лінія середньовічної філософії. Фома Аквінський – великий схоласт середньовіччя. Вчення про людину в філософії Фоми Аквінського. Реалізм і номіналізм. Значення середньовічної філософії.

 

 Тема 4. Філософія відродження і Реформації

Відродження (Ренесанс) епоха найбільших змін соціально-економічного і культурного життя Західної і Центральної Європи. Головні напрями та риси філософії епохи Відродження. Антропоцентризм філософії епохи Відродження, її гуманістичний характер.

Пантеїстична філософія природи Джордано Бруно. Нові концепції держави і права у філософії Н. Макіавеллі, Ж. Бодена, Т. Мора, Т. Кампанелли. Геліоцентрична теорія М. Коперника. Значення філософії епохи Відродження.

Тема 5. Філософія Нового часу та доби Просвітництва

Суспільно-економічні передумови виникнення філософії Нового часу. Характерні риси епохи Нового часу. Філософія Нового часу.

Проблема методу в філософії (Бекон, Декарт). Проблема субстанції у філософії ХVІІ ст. (Спіноза, Лейбніц).

Філософія епохи Просвітництва ХVІІІ ст., її характерні риси (Монтеск’є, Вольтер, Руссо, Ламетрі, Дідро, Гольбах).

Тема 6. Німецька класична філософія та марксизм

Німецька класична філософія – значний етап у розвитку світової філософії. І. Кант – основоположник німецької класичної філософії. Значення філософії І. Канта. Філософія Г. Гегеля – вище досягнення німецької класичної філософії. Антропологічний, метафізичний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

Німецька класична філософія – теоретичний фундамент марксизму. Особливості філософії марксизму.

 

Тема 7. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні

Джерела української філософської думки. Основні риси філософських поглядів у Київській Русі (Х-ХІІ ст.).

Філософія періоду Відродження (ХVІ-ХVІІ ст.). Філософія в Києво-Могилянській академії.

Г. Сковорода – родоначальник української класичної філософії. Філософські ідеї в Україні в ХІХ-ХХ ст. Значення Кирило-Мефодіївського братства у розвитку філософських ідей (М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко). Філософія серця П. Д. Юркевича. Лейтмотив творчості видатних українських письменників та філософів М. Драгоманова, Л. Українки, І. Франка, М. Грушевського.

Новітня українська філософія, її характерні риси. Екзистенціально-романтична філософська хвиля початку ХХ ст. Культурно-філософський підйом 20-х років і «розстріляне відродження». Філософія українських «шестидесятників» і «друге відродження». Мислителі української діаспори.

Тема 8. Сучасна світова філософія

Некласична філософія кінця ХІХ – початку ХХ ст., її основні напрямки. Ірраціоналістичні вчення німецьких філософів Артура Шопенгауера та Фрідріха Ніцше.

Прагматизм як суб’єктивно-ідеалістичний напрямок у філософії (Ч. Сандерс, В. Джемс, Д. Д’юі).

Екзистенціальна філософія (С. К’єркегор, М. Хайдеггер, К. Ясперс, А. Камю, Ж. -П. Сартр).

Психоаналіз і неофрейдизм (З. Фройд, К. Юнг, Е. Фромм).

Еволюція релігійної філософії ХХ ст. (Е. Жильсон, Ж. Марітен, К. Ранер).

Тема 9. Онтологія

Світ як єдність об’єктивної дійсності і людських сутнісних сил. Філософський зміст категорії «буття». Категорії як структури буття. Єдність матерії, руху, простору, часу. Проблема взаємовідношення буття і духу.

Виникнення і природа свідомості. Структура свідомості. Свідомість і самосвідомість. Проблема свідомості в історії філософії. Співвідношення біологічного і соціального у походженні свідомості. Відображення як всезагальна властивість матерії. Становлення технічного відображення. Відображення та інформація. Проблема діалогу людини і комп’ютерних систем. Проблема ідеального. Свідомість, практика, досвід, пізнання.

Діалектика в історико-філософському аспекті. Поняття закону. Закони діалектики: взаємного переходу кількісних змін у якісні, єдності та боротьби протилежностей, заперечення заперечення. Принципи і категорії діалектики. Діалектична суперечність як джерело розвитку. Основні положення діалектики. Альтернативи діалектики.

 

 Тема 10. Гносеологія

Сутність та структура пізнавального процесу. Єдність чуттєвого та раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні. Об’єкти і суб’єкти пізнання. Об’єкт-суб’єктивна і суб’єкт-суб’єктивна пізнавальна ситуація. Творчість та інтуїція у пізнанні. Пізнання і знання. Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу.

Поняття практики. Форми і рівні практичної діяльності. Функції практики. Діяльність – центральний пункт зв’язку людини і дійсності.

Філософська концепція творчості. Синтезуюча природа