Філософія

Одним з центральних моментів антропологізму перших гуманістів є ставлення до людської діяльності як діяльності принципово творчої. Така увагу до людської діяльності стимулює дослідницький пошук гуманістів у питаннях свободи волі в її ставленні до божественного провидіння.

Першим гуманістам властиві «платонівські», антиаристотелівські настрої, у першу чергу тут треба відзначити Миколу Кузанського, Марсіліо Фічіно.

Розкриваючи зміст третього питання треба звернути увагу на суть Відродження, яка полягає в утвердженні гуманізму: на перший план висувається яскрава, мужня постать людини-творця, енергійного діяча своєї епохи.

Для філософії епохи Відродження характерні такі періоди:

• Перехідний період (друга половина ХІІІ – початок ХІV ст.).
• Раннє (Італійське) Відродження, гуманізм (кінець ХІІІ – ХV ст.).
• Пізнє (північне) Відродження (кінець ХV-ХVІ ст.).

Головні риси епохи:

• перехід від теоцентризму до антропоцентризму в розумінні світу;
• визнання творчої здатності людського розуму;
• прагнення до земного щастя;
• відкриття людської особистості в її цілісності;
• звернення уваги на внутрішню земну богоподібність людини і відмова від зовнішньої «інституальної істоти божої»;
• повернення людини до життєвої активності й утвердження її віри в себе;
• обґрунтування основних принципів протестантської етики з її сакралізацією праці та принципом «Хочеш жити – вмій працювати»;
• освоєння досягнень культури та оволодіння багатством древньої філософії.

Звертаючи увагу на четверте питання, необхідно підкреслити, що у поглядах на світобудову Миколи Коперніка (1473 – 1543) проявився справжній світоглядний переворот епохи Відродження.

Геліоцентрична теорія створена і обґрунтована М. Коперніком, повністю заперечувала середньовічні теологічні уявлення про Всесвіт і місце людини у ньому. Вона відкривала принципово нові шляхи для розвитку природознавства, зокрема фізики та астрономії.

Аналізуючи п’яте питання необхідно звернути увагу на пантеїстичну філософію Джордано Бруно (1548 – 1600). Згідно з Дж. Бруно:

• природа є матеріальною, а матерія тлумачиться як «початок», що все породжує з власного лона;
• природа – всезагальна «одухотвореність» буття, «світова душа», «розлитий» у реальності Бог (Бог в усій природі) ;
• Всесвіт безкінечний та світи множинні;
• Всесвіт єдиний, безкінечний; він не породжується і не знищується, не може зменшуватися або збільшуватися.

При підготовці шостого питання доцільно звернути увагу на нові концепції держави і права у філософії Нікколо Макіавеллі (1469 – 15227), Томаса Мора (1478 – 1535), Томмазо Кампанелли (1568 – 1639).

Нікколо Макіавеллі (1469-1527) :

звертає увагу на проблему необхідності свободи волі. Серед різноманітних стимулів людської діяльності називає інтерес (провідні інтереси – збереження і примноження майна).

• обґрунтовував необхідність сильної монархічної влади, абсолютизму, хоча ідеальним устроєм вважав республіку як виразника народного суверенітету.
• Ідеї утопічного соціалізму Томаса Мора (1478-1535) – твір «Утопія», Томазо Кампанелли (1568-1639) – твір «Місто Сонця»:
• переконані, що приватна власність спричиняє всі суспільні негаразди та злиденність абсолютної більшості народу
• сформулювали основні принципи майбутнього суспільства, що базується на розумних «природних» засадах: планове суспільне господарство; обов’язкова для всіх праця, результати якої розподіляються за потребами; всі дорослі члени суспільства беруть участь у політичному управлінні; всі діти мають право на безплатну освіту, яка має бути тісно пов’язана з трудовим вихованням та ін.

Розкриваючи сьоме питання необхідно підкреслити, що роздуми про людяність, створення умов життя, гідних людини, у епоху відродження набули конкретно-історичного і соціального контексту і виміру. У реальних умовах епохи це проявилось у створенні високих зразків художньої, літературної творчості, вимогах перебудови суспільства шляхом розвитку світської культури, науки, де все людське повинно бути підпорядковане людському розуму. Ідеї гуманізму мали значну історичну цінність у плані розвитку духовної культури, самосвідомості людини.

Ключові поняття і терміни

Відродження антропоцентризм

богоподібність геоцентризм

геліоцентризм пантеїзм

гуманізм утопічний соціалізм

Реформація протестантизм

гуманізм

Питання для самоконтролю

Які зміни відбувались у соціально-економічному і культурному житті Західної і Центральної Європи у період Відродження?

У чому виражається ствердження нової самосвідомості людини, нової суспільної позиції?

Які основні теми й проблеми філософії Відродження?

Що свідчить про поступальний розвиток західноєвропейської філософії в епоху Відродження?

У чому полягає гуманізм і драма філософії відродження?

Бібліографічний список

Основна література: 3, 6, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 5, 13, 23, 24, 27.

Тема 5: Філософія Нового часу та доби Просвітництва

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

• соціально-економічні і культурні особливості епохи Нового часу;
• особливості філософії Нового часу;
• антисхоластичний тип філософствування;
• основні риси філософії ХVІІ – ХVІІІ ст.

Питання теми

• Суспільно-економічні перінці ХVІ – ХVІІ ст. у західній Європі настає епоха ранніх буржуазних революцій;
• до влади приходить новий революційний клас – буржуазія;
• буржуазія була зацікавлена в розвитку продуктивних сил суспільства, а отже у розвитку науки і техніки;
• починаєедумови виникнення філософії Нового часу.

Проблеми методу та субстанції у філософії Нового часу.

Філософія епохи Просвітництва, її характерні риси.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При підготовці першого питання необхідно звернути увагу, що:

у кться бурхливий процес розвитку духовної культури суспільства, у тому