Філософія

У сучасних умовах світоглядні уявлення і переконання формуються в контексті переоцінки нашого історичного минулого, утвердження плюралізму, розмаїття думок, поглядів на різні питання суспільного життя.

Соціальна спрямованість філософського знання – бачити недосконалість світу повсякденної реальності, суспільних відносин, руйнувати усталені стереотипи, шукати шляхи гармонізації людини і навколишнього світу.

Ключові поняття і терміни

світовідчуття світосприйняття

світорозуміння міфологія

релігія наука

філософія світогляд

культура буття

Питання для самоконтролю

Чому філософія – «візитна картка цивілізації»?

У чому полягає цінність філософії?

Які характерні риси філософії?

У чому особливість міфології як форми світогляду?

У чому особливість релігії як форми світогляду?

Які Як співвідносяться філософія і наука?

Які джерела та особливості філософського знання?

Як пов’язані основні рівні світогляду?

У чому полягає соціальна спрямованість філософського знання?

Бібліографічний список

Основна література: 3, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 7, 13, 55, 73.

Тема 2: Філософія античного світу

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- давньокитайську, давньоіндійську, давньогрецьку філософію, їх особливості, напрямки, школи, ціннісні позиції;

еллінсько-римський період античності, звернути особливу увагу на епікурейську, скептичну, стоїчну і неоплатонівську філософські школи.

Питання теми

Давньокитайська і давньоіндійська філософія.

Давньогрецька (еллінська філософія).

Історичне значення античної філософії.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При підготовці першого питання потрібно загострити увагу на тому, що філософська думка виникла одночасно в країнах Давнього Сходу і в античній Греції на зламі VІІ-VІ ст. до н. е.

Необхідно підкреслити, що особливістю давньоіндійської філософії було знаходження в центрі уваги багатьох філософських течій людини і питання її морального удосконалення. Слід зазначити, що в історії філософської думки Давньої Індії визначаються два періоди:

• ведичний, основною пам’яткою якого є Упанішади;
• епічний, основними пам’ятками якого є Махабхарата і Рамаяна. Широке розповсюдження в цей період набувають буддизм і джайнізм.

Відображаючи філософську думку давнього Китаю, необхідно підкреслити, що характерними для неї є питання взаємовідносин людей у суспільстві – взаємини між старшими і молодшими, стосунки між імператором і підданими, питання управління, а також вчення про небо.

З-поміж філософів, які справили найбільший вплив на подальший розвиток філософської думки Китаю, окрему увагу потрібно звернути на Конфуція (VI ст. до н. е.) – творця етико-політичного вчення, в якому знайшли відбиття питання управління.

При підготовці другого питання, потрібно загострити увагу на тому, що філософія в Елладі виникає як світогляд промислово-торгівельної частини населення, що почали боротися за владу, відбираючи її в аристократів-землевласників.

Необхідно підкреслити, що слід відрізняти такі періоди у розвитку давньогрецької філософії:

Досократичний період (VІІ – початок ІV в. до н. е.) – Фалес, Анаксімандр, Анаксімен, Геракліт, Ксенофан, Піфагор, та його учні Емпедокл, Анаксагор, Левкіп, Демокріт.

Класичний період (490 р. до н. е. – 322 р. до н. е.) – Софісти – Протагор, Горій, Гіпій, Крітій, Гіподам; Сократ, Платон, Аристотель.

Елліністичний період (кінець ІV в. до н. е. – V в. н. е.) – епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.

Однією з головних проблем грецької філософії є проблема буття – онтологія:

І період: з чого походить усе суще? ;

ІІ період: людина – міра усіх речей;

ІІІ період: суспільство як засіб для особистого щастя індивіду.

Аналізуючи історичне значення античної філософії (третє питання), слід звернути увагу на те, що за часів античності було закладено фундамент майбутніх філософських вчень і дискусій. Філософія стародавнього світу, особливо антична, надала міцного імпульсу розвитку людської думки. Класична антична філософія стала основою розвитку європейської та вітчизняної філософської думки. Пошуками відповідей на питання, що були поставлені в той час, займаються сучасні філософи, використовуючи багату спадщину давньогрецьких мислителів.

 Ключові поняття і терміни

Рамаяна Веди

Конфуцій Лао-цзи

Мілетська школа Геракліт

піфагоризм софісти

Сократ Платон

Аристотель епікуреїзм

стоїцизм скептицизм

Питання для самоконтролю

У чому полягає відмінність давньоіндійської філософії від інших релігійних систем того часу?

Розкрийте сутність гуманізму давньокитайської філософії.

Які характерні риси філософії Стародавньої Греції?

Прокоментуйте слова Сократа, який зазначив, що доти, поки людина не пізнає себе, вона не може пізнати суті всього світу.

У чому проявляються особливості філософії Платона? Розкрийте сутність філософії Платона.

Як Ви розумієте вислів Аристотеля: «Людина – істота політична»?

На які принципи спирається натурфілософія Епікура? У чому його оригінальність?

Бібліографічний список

Основна література: 3, 5, 6, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 2, 7, 18, 22.

Тема 3: Філософія середньовічного суспільства

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

• особливості середньовічної парадигми філософії;
• основні напрямки в філософії середньовіччя

Питання теми

Передумови виникнення середньовічної філософії, її релігійний характер.