Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Філософія

Предмет: 
Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
119
Мова: 
Українська
Оцінка: 

людську свідомість предметному світові і оголошує «речі в собі» недоступними до пізнання.

При розгляді третього питання слід звернути увагу на те, що вчення Г. Гегеля (1770-1831). відбило складний і суперечливий характер тієї історичної епохи, у якій він жив:
висунув тезу, що філософія являє собою продукт епохи;
розробляв проблеми діалектики, діалектичного методу дослідження.
Найважливішим принципом гегелівської діалектики є принцип розвитку – розглядав процеси і явища в русі, зміні і розвитку; вперше розглянув діалектику кількісних і якісних змін, підкреслив їх взаємозв’язок, показав, що на певному етапі кількісні зміни ведуть до змін якісних.
Доцільно звернути увагу, що філософська система Гегеля складається з трьох розділів:
  • логіки;
  • філософії природи
  • філософії духу.
Важливо розкрити категорію абсолютної ідеї, яка є центральною категорією гегелівської філософії.
При вивчені четвертого питання слід звернути увагу на те, що Л. Фейєрбах (1804-1872) був представником антропологічного матеріалізму та піддав критиці ідеалізм взагалі і гегелівський ідеалізм зокрема. Заслуга Фейєрбаха в тому, що він у центр свого філософського вчення поставив людину, наблизившись до постановки питання про примат загальнолюдських цінностей над класовими.
При вивченні п’ятого питання необхідно звернути увагу на принципову відмінність марксизму від попередніх філософських систем. Головна відмінність полягала у єдності філософських ідей з політико-економічною і науково-соціальною сторонами марксистського світогляду.
Особливістю марксизму і його філософії було відбиття і захист інтересів пролетарів, найширших трудящих мас.
Важливо звернути увагу, що ядром нового світогляду стала філософія діалектичного матеріалізму. К. Маркс і Ф. Енгельс розробляють філософію на основі матеріалістичної переробки діалектики як методу філософської науки – матеріалістичної діалектики – і нової форми філософського матеріалізму – діалектичного матеріалізму.
Засновники марксизму звернули увагу на те, що головні фундаментальні діалектичні залежності і відносини (логічно проаналізовані Гегелем) присутні в реальних процесах життя природи, суспільства, в повсякденній практичній діяльності.
Доцільно окремо підкреслити на таку особливість марксизму, як матеріалістична ідея практики як критерію істини.
Ключові поняття і терміни
розум пізнання
філософія природи філософія духу
абсолютна ідея свідомість
ідеалізм матеріалізм
матеріалістична діалектика
Питання для самоконтролю
Які вихідні принципи етики І. Канта?
У чому сутність діалектики Г. Гегеля?
У чому полягає антропологізм філософії Л. Фейєрбаха?
Що запозичив марксизм з німецької класичної філософії?
Які основні риси марксистської філософії?
Які основні постулати теорії діалектичного матеріалізму?
Як у марксизмі розуміється поняття практики?
Бібліографічний список
Основна література: 4, 5, 13, 16, 17.
Додаткова література: 5, 13, 19, 20, 34, 38, 50, 60, 71.
Тема 7: Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:
  • особливості розвитку філософської та суспільно-політичної думки в Україні та різних етапах розвитку суспільства;
  • значення цієї думки в розвитку світової науки, людської цивілізації.
Питання теми
Основні риси філософської думки Київської Русі (Х – ХІІ ст.).
Філософія періоду Відродження (ХVІ – ХVІІ ст.).
Новітній характер філософії Г. Сковороди.
Філософія серця П. Юркевича.
Гуманізм філософії Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, М. Драгоманова.
Філософська концепція М. Грушевського.
Новітня українська філософія, її характерні риси.
Методичні рекомендації до самостійної роботи
При підготовці першого питання потрібно звернути увагу на те, що ситуація в системі світоглядного осмислення пізнання в Україні різко змінюється з кінця Х ст. після адміністративно-політичного введення християнства і надання йому повноважень офіційної державної релігії.
Виникнувши як віровчення однієї з іудейських сект, християнство знайшло сприятливий ґрунт на просторах Римської імперії. В Х ст. досягло Київської Русі. Після піднесення його в 988 році до рівня державної релігії, наступає досить тривалий і складний період як у розвитку національної свідомості, так і в осмисленні світоглядних проблем пізнавального процесу.
Особливості загальних тенденцій філософського осмислення пізнання цього періоду в даний час важко проаналізувати тому, що, незважаючи на розповсюдження разом із впровадженням християнства, писемності, грамотні монахи майже не фіксували події повсякденного життя, буття і кругозір наших предків протягом XI – XV століть.
Аналізуючи друге питання потрібно підкреслити, що післямонгольський період в Україні характеризувався в галузі філософського осмислення пізнання широким виходом за межі християнсько-схоластичного мислення.
Початок інтенсивного формування світоглядного вчення про пізнання в Україні припадає на XVI – XVII ст., коли розгортається система братських і монастирських шкіл, починає роботу Києво-Могилянська академія, де спеціально вивчали філософію.
Потрібно загострити увагу студентів на тому, що заснування Києво-Могилянської академії і розпочата в ній розробка філософських проблем пізнання постає в цілому логічним етапом розвитку духовного життя України в післямонгольский період. Основним питанням освіти і світосприйняття в Києво-Могилянській академії була проблема особистого щастя, життєвого успіху, які сприяють благу України. В центр філософської думки потрапляє уже не герой, а «забезпеченість» людського буття, спосіб життя, що влаштовує людину.
Починаючи підготовку третього питання потрібно звернути увагу на те, що період Г. Сковороди – це час відносного політичного спокою і час значної нестабільності в Україні.
Українській філософії того часу властива сильна матеріалістична тенденція в тому розумінні, що вона розвивалась переважно як етико-гуманістичне вчення, намагалась
Фото Капча