Філософія

Поняття методу. Методологія як система методів. Загальний характер філософських методів. Сучасні методи пізнання. Логіка наукового дослідження та її етапи (проблема, факт, гіпотеза, теорія, ідея, вищі щаблі систематизації пізнавального процесу). Проблема істини у філософії. Істина об’єктивна, суб’єктивна, абсолютна і відносна. Сутність соціального та економічного пізнання, їх взаємозв’язок.

Тема 11. Антропологія

Сучасні концепції про походження людини. Людина як суб’єкт предметно-практичної діяльності. Цілепокладання як спосіб людської життєдіяльності.

Буття людини. Єдність біологічного і соціального в людині. Людське буття як практично-духовний горизонт світу.

Цінності як ядро світоглядної проблематики. Структура цінностей. Людина в системі цінностей. Компоненти ціннісного вибору: переживання, потреби, емоції, віра, воля, ідеал. Проблема втілення ідеалу.

Філософська проблема взаємовідношення душі і тіла людини. Поняття про духовну досконалість. Цінності і їх роль у житті суспільства. Вищі духовні цінності людського буття.

Тема 12. Соціальна філософія

Основні підходи до розуміння суспільства (М. Вебер, Т. Парсонс, К. Маркс). Форми організації суспільного буття. Соціум як історичний процес. Предметність, діяльність і спілкування – форми існування соціуму. Соціальна спільність. Соціальна група. Суспільство і природа як підсистема об’єктивної реальності. Єдність природи і суспільства. Суспільство як самоорганізуюча і саморозвиваюча система.

Філософія історії: предмет і напрямки. Єдність і багатоманітність історії. Суспільно-економічна формація. Цивілізація – історія поняття. Історичний процес як множина цивілізацій. Монадологічне розуміння цивілізацій.

Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку. Інтереси – спонукальна сила до дії. Народ – творець історії. Особистість в історії. Роль науки у розвитку техніки та суспільства. Філософія техніки. Необхідність змін технологічного світогляду. Соціально-етнічні спільності людей та тенденції їхнього розвитку. Діалектика розвитку процесів етносуспільного буття. Діалектика цілісності і суперечливості сучасного світу. Гуманістична міра прогресу і його незворотність.

Поняття прогресу і регресу. Вплив матеріально-технічної бази на розвиток суспільства. Поняття суспільного виробництва. Взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин як рушійна сила розвитку суспільства. Людина як головна продуктивна сила суспільства. Протиріччя між продуктивними силами і виробничими відносинами, їх наслідки та методи розв’язання. НТР та його соціальні наслідки. Глобальні проблеми сучасності як наслідки НТР. Глобальні проблеми і соціальний прогрес. Глобальна загроза. Людство на шляху до нової цивілізації. Ідеї В. Вернадського про ноосферу.

Модуль ІІ

Індивідуальне науково-дослідне завдання

 2. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Модуль 1Модуль 2

Індивідуальне науково-дослідне завданняІспитСума

Змістовий

модуль І

 

Шкала оцінювання:

Оцінка за шкалою ECTSОцінка з шкалою навчального закладуОцінка за національною шкалою

ЕкзаменЗалік

A85-1005 (відмінно)Зараховано

BC65-844 (добре)

DE50-643 (задовільно)

FX20-492 (незадовільно з можливістю повторного складання)Незараховано

F0-192 (незадовільно з обов’язковим повторним курсом)Незараховано

 3. Метдичні рекомендації до самостійної роботи

Тема 1: Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

місце філософії в самопізнанні людини;

• основні риси філософії;
• основні рівні світогляду;
• взаємозв’язок філософії і світогляду;
• історичні типи світогляду;
• соціальну спрямованість філософського знання.

Питання теми

Місце філософії в самопізнанні людини.

Основні риси філософії.

Основні рівні світогляду.

Історичні типи світогляду.

Філософія в системі культури.

Соціальна спрямованість філософського знання.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При підготовці до першого питання загострити увагу на тому, що філософія є не тільки візитною карткою цивілізації і культури, а й їх основою та животворним ферментом. Як говорив Гегель, філософія – це епоха, осягнена розумом. Філософія «тримає руку на пульсі природи моральних, художніх пошуків, колізій і Буття».

При підготовці другого питання потрібно загострити увагу на тому, що світогляд є інтегральним духовним утворенням, яке спонукає до практичної дії, до певного способу життя та думки. Світогляд при цьому притаманний не лише окремим індивідам, але й різним групам осіб, він визначає особливості цілих епох.

У структурному плані необхідно виділити та охарактеризувати такі підсистеми або рівня світогляду як:

• світовідчуття;
• світосприйняття;
• світорозуміння.

При підготовці третього питання, потрібно загострити увагу виокремленні таких історичних типів світогляду як:

• міфологія, яка є історично першою формою самосвідомості, яка виокремилась від практики. Вона плідно досліджувалась Ф. Шеллінгом, Л. Леві-Брюлем, Е. Кассірером, Д. Фрезером, К. Леві-Стросом, О. Лосєвим;
• релігія, яка є більш пізньою та зрілою формою світогляду і тому більш детально дослідженою;
• наука, становлення якої пов’язане з таким ступенем розвитку суспільства, коли був нагромаджений певний рівень наукових знань і здійснювалась передача їх у різних видах практичної діяльності;
• філософія як теоретичний світогляд.

Аналізуючи четверте питання слід звернути увагу на головне призначення філософії – одухотворення людського існування, надання йому вищого сенсу, збагачення вищими ідеями і цінностями. Поряд з цією головною функцією – бачити і розвивати в людині людське, усі інші функції філософії і соціальній і духовній сфері є похідними та тісно з нею пов’язаними.

Розкриваючи зміст п’ятого питання, треба звернути увагу на основні риси філософії: наочність, діалектичність, історизм, критичність, гуманістичний характер.

Необхідно підкреслити, що філософія обернена до людини і ставить проблему людини на перше місце. Як говорив Протагор: «Людина – вища цінність і мета будь-якої цивілізації», «міра усіх речей».

При підготовці до шостого питання потрібно загострити увагу на тому, що динамічні процеси