Фінансовий аналіз

IRR=CC – проект ні прибутковий, ані збитковий.

Для розрахунку IRR використовується формула: 

 

 ,

 

де r1 – мінімальне значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f(r1)>0, тобто f(r1)=min{ f(r)>0};

      r2 – мінімальне значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f(r2)<0, тобто f(r2)=max{ f(r)<0}.

Точність обчислень обернено пропорційна довжині інтервалу (r1, r2).

Переваги методу:

показує відносну ефективність проекту, що дає більше можливостей для порівняння, ніж NPV;

надає інформацію про приблизну межу безпечності проекту.

Недоліки методу:

не має властивості адитивності;

показує лише максимальний рівень витрат;

дає можливість існування кількох значень IRR в залежності від рівня точ-ності розрахунків.

Проста норма прибутку (ARR). 

Для цього методу характерно зіставлення середньорічного чистого прибутку PN з середньою величиною інвестицій: 

 

 ,

 

де RV – ліквідаційна вартість капітальних витрат за інвестиціями.

Даний показник зіставляється з коефіцієнтом чистої рентабельності авансо-ваного капіталу (відношення чистого прибутку до середньої величини валюти    балансу).

Недоліки методу:

відсутність дисконтування доходів;

відсутність різниці між проектами, що мають однаковий середньорічний прибуток, який генерується протягом різної кількості років.

Строк окупності (PP).

Метод полягає в обчисленні років, необхідних для повного відшкодування первісних витрат, тобто визначається момент, коли грошовий потік доходів зрів-няється з сумою витрат. 

Розрахунок строку окупності:

при рівномірному розподілі надходжень по роках: відношення одноразо-вих витрат по інвестиціях до величини річного доходу;

при нерівномірному розподілі надходжень по роках: прямий підрахунок числа років, протягом яких інвестиція буде погашена кумулятивним (накопиче-ним) доходом.

Загальна формула розрахунку:

 

РР=n, при якому ΣPi>IC.

 

Дробове значення РР округляється у бік збільшення до цілого.

Недоліки методу:

не враховуються грошові надходження після строку окупності;

не враховує розходження між проектами з однаковою сумою кумулятив-них доходів, але різним розподілом їх у часі.

 

3. Аналіз ефективності фінансових інвестицій

Основними видами фінансових інвестицій сьогодні є придбання акцій та об-лігацій.

Сутність оцінки вартості облігації полягає в тому, що протягом строку інве-стування облігації її власник повинен одержати ту ж суму, яку вклав в облігацію при купівлі. Сукупність платежів, які повинен отримати власник облігації, розтяг-нута у часі, отже всі майбутні грошові потоки доцільно продисконтувати до моме-нту часу, для якого проводиться оцінка вартості облігації. Показником дисконтування повинна бути прибутковість аналогічних фінансових інструментів.

Вартість облігації у певний момент часу (VВ), тобто її теперішня вартість, дорівнює:

 

 ,

 

де INT – річний процентний платіж;

     M – номінальна вартість облігації, вона ж – вартість у момент погашення;

     r – прибутковість на ринку позичкового капіталу аналогічних облігацій (показник дисконтування).

При виплаті відсотків по облігації два рази на рік використовується форму-ла:

 

 ,

 

Інвестиції вважають ефективними, якщо теперішня вартість облігації вище її номінальної вартості.

Оцінка доцільності придбання акцій, як і облігацій, передбачає розрахунок теперішньої вартості акції та її порівняння з поточною ринковою ціною.

Ціна звичайної акції визначається дисконтуванням усіх доходів (дивідендів), які будуть по ній сплачені:

 

 ,

 

де Dt – величина дивіденду, виплачуваного у -тому році;

     r – прибутковість на ринку позичкового капіталу аналогічних акцій (по-казник дисконтування).

Оскільки період утримання акцій необмежений, для прогнозування дивіден-дів та показнику дисконтування він розбивається на дві частини: перша становить кілька років, протягом яких можна спрогнозувати дивідендні виплати, друга – це весь нескінченний період, що залишився.

Вартість звичайних акцій оцінюється за формулою:

 

 ,

 

де V – дисконтоване значення прогнозованих дивідендів на першому (кін-цевому) проміжку часу тривалістю N років;

     V – дисконтоване значення прогнозованих дивідендів на другому (не-скінченному) проміжку часу, наведене до кінця перших N років.

Перший компонент розраховується наступним чином:

 

 .

 

Другий компонент при незмінних дивідендах розраховується за формулою:

 

 ,

 

де DN – дивіденди на кінець періоду N років.

При зростанні дивідендів з темпом росту g другий компонент розраховуєть-ся за формулою:

 

 .

 

Інвестиції у акції вважають ефективними, коли їх наведена вартість більше ринкової вартості.

 

Питання для самоконтролю

1.В чому полягає економічна суть інвестицій?

2.За якими напрямками класифікуються інвестиції?

3.Які групи методів використовуються в інвестиційному аналізі?

4.В чому полягає суть методу чистого приведеного ефекту?

5.Як оцінюються інвестиційні проекти за методом індексу рентабельності?

6.У чому недоліки та перевагу методу внутрішньої норми рентабельності?

7.В чому суть метода строку окупності інвестицій?

8.У чому полягає суть методу норми прибутку?

9.Як визначається ефективність вкладень у облігації?

10.Як визначається ефективність вкладень у прості акції?

 

 

Тема 13

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Лекція 13.1

РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА