Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Формування естетичних смаків старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

у розкритті поняття “естетичний смак” та висвітленні технологій його формування в учнів загальноосвітніх шкіл. 

Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано 12 наукових праць, у тому числі 1 навчальний посібник (у співавторстві), 7 статей у провідних фахових виданнях, 4 статті у збірниках матеріалів конференцій. 
Обсяг і структура дослідження. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (206 найменувань на 15 сторінках), 7 додатків (на 38 сторінках), 1 рисунка-схеми, 2 рисунків, 18 таблиць. Загальний обсяг роботи 239 сторінок (185 сторінок – основний текст). 
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
 
У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, розкривається ступінь розробленості проблеми, формулюються об`єкт, предмет, мета і завдання роботи, визначається її наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, подано відомості про апробацію та публікації. 
У першому розділі “Теоретико-методологічні засади формування естетичних смаків старшокласників у навчально-виховному процесі” здійснено дослідження основних теоретико-методологічних положень процесу формування естетичних смаків старшокласників, сутності та змісту поняття естетичного смаку, здійснено історико-педагогічний та системний аналіз досліджуваної проблеми в філософській, психологічній, педагогічній та культурологічній літературі. На основі цього аналізу можна стверджувати, що смак є інтегральною якістю особистості і вимагає дослідження теоретико-методологічних засад, психічних процесів та соціально-педагогічних тенденцій у навчально-виховній діяльності особистості, яка детермінується її суспільними та особистісними відносинами. Естетичний смак розглядається як стрижень культури особистості. Через процес смакового сприйняття формується її ставлення до навколишнього середовища, відбувається становлення взаємозв`язків з навколишнім світом. 
Естетичні смаки несуть у собі внутрішні психологічні прояви уподобань, прийняття або неприйняття певних явищ дійсності, творів мистецтва кожною людиною відповідно до її світосприйняття. У смаках виявляється ставлення до життя. Естетично виховані юнаки та дівчата відчувають потребу в аксіологічному самовиявленні. Їхні смаки поступово вдосконалюються завдяки цілеспрямованому педагогічному впливу. 
У ході дослідження визначено, що вікові особливості розвитку особистості та її психологічні новоутворення, які з’являються у 14-15 років, зумовлюють специфіку формування “вікових” смаків, утворюючи особливу, досить суперечливу смакову палітру старшокласника. 
Формування естетичних смаків даної вікової категорії багато в чому залежить і від молодіжного середовища, і від впливу смаків лідерів певного мікросоціуму. Значну роль у цьому процесі відіграє й рівень розвитку естетичних смаків у родині старшокласника. На формування естетичних смаків старшокласників впливають й інші фактори, нерідко негативного ґатунку, що може призвести до аксіологічної деформації їхньої свідомості. Тому особливою є цілеспрямована педагогічна робота з естетичного виховання старшокласників в процесі навчально-виховної діяльності. 
У роботі визначені основні напрями формування естетичних смаків особистості до: життя, спілкування, праці, природи, творів мистецтва, живопису, літератури тощо. Дається характеристика напрямів формування естетичних смаків, що сприяють розв’язанню виховних завдань, висунутих перед школою. 
Загальновідомо, що усяка діяльність, спрямована на ствердження краси, естетично виховує людину. Відповідно формування естетичних почуттів старшокласника, потреба особистої участі у створенні естетично привабливих речей становить квінтесенцію естетичного виховання. Залучення старшокласника до креативної діяльності активізує процес інтеріоризації естетичних цінностей. Проте ця діяльність має бути не механічною, а передбачати елемент творчості, оскільки саме творча діяльність, спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей, дає позитивний, суспільно цінний результат. Дослідження підтверджує, що неможливо виховувати особистість, якщо праця не стає головним засобом її соціальної самореалізації, а креативне ставлення до неї не трансформується в пріоритетну духовну потребу. У зв`язку з цим особливого значення набуває формування естетичного ставлення до навколишньої дійсності, результатів людської праці, об`єктів і пам`яток природи, історії, культури, розуміння їхньої універсальної цінності. Важливе місце в естетичному світосприйнятті людини посідає наявність естетичного смаку, як показника чуттєвої витонченості особистості, її художнього мислення, духовної досконалості. 
Дослідженням доведено, що виховання естетичних смаків не обмежується тільки педагогічним впливом на особистість старшокласника. Воно обіймає різноманітну діяльність суспільства щодо естетичної культури, в якій приймають участь багато різних ланок суспільства – від сім`ї й школи до спеціальних закладів культури та мистецтва, різноманітних засобів мас-медіа, системи Інтернет тощо. Цілеспрямований педагогічний вплив на свідомість старшокласників сприяє формуванню естетичних смаків, позитивно позначається на розвитку естетичної культури в цілому. Доведено, що формування естетичних смаків старшокласників відбувається з урахуванням таких провідних чинників процесу виховання, як спадковість, виховне середовище та характер виховання. Наведені чинники ґрунтовно висвітлюються й аналізуються у дисертаційному дослідженні. 
У другому розділі „Організаційно-методична система формування естетичних смаків старшокласників” зроблено аналіз похідного рівня сформованості естетичних смаків старшокласників в загальноосвітніх закладах. У процесі дослідження нами були використані такі методи: анкетування, аналіз навчальної документації, спостереження, методи опитування (бесіда, інтерв’ю). При вимірюванні рівнів сформованості смаків старшокласників ми вважали за необхідне враховувати наступні критерії їхньої оцінки: раціонально-ціннісні (висвітлюють рівень інтелектуального розвитку особистості, знання, які людина має з певних питань, перш за все певні естетичні знання, обізнаності у сфері мистецтва, широту кругозору тощо), емоційно-ціннісні (власні естетичні уподобання особистості, її естетичні ідеали та почуття, що виникають під час взаємодії з певними об’єктами, адекватність естетичної реакції, ціннісне ставлення до дійсності тощо) та практично-ціннісні критерії (зовнішній прояв двох попередніх груп критеріїв у аксіологічній діяльності особистості, тобто її зовнішні прояви, стиль спілкування та його мотивацію як у формальному середовищі, так і позаформальному, творча діяльність тощо). Згідно з цими критеріями ми у своєму дослідженні використали п’ятирівневу шкалу сформованості естетичного смаку (низький,
Фото Капча