Формування естетичних смаків старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи

Зроблений нами аналіз свідчить про відносно низький рівень сформованості естетичних смаків. Абсолютна більшість респондентів (52%) не має чіткого уявлення про смак, не усвідомлює красу мистецтва, не орієнтується у видах і жанрах мистецтва. Як наслідок у респондентів відсутня зацікавленість щодо відвідування виставок, концертів класичної та сучасної симфонічної музики, захоплення художньою літературою. Естетична нерозвиненість молоді і, як наслідок, відсутність естетичного смаку зумовили необхідність створення експериментальної моделі доцільно організованої навчально-виховної діяльності, завданням якої є цілеспрямоване формування естетичних смаків учнів старших класів. Запропонована нами модель містить наступні складові: 

а) формування когнітивного досвіду особистості, його світосприйняття та знань у широкому розумінні (формування світогляду, позитивних знань про природу, суспільство, людину, моральних норм, уявлень про красу, її сутність та призначення, критерії оцінки прекрасного та ставлення до нього) ; 

б) свідоме формування емоційного компоненту естетичних смаків, яке передбачає формування активного особистісного відношення до явищ, людей та подій, їхнє чуттєве переживання, корекцію мотивів та потреб особистості; 

в) включення всього комплексу теоретичних знань, емоційних переживань до діяльнісного досвіду особистості. 

Наступним етапом нашого дослідження була розробка та впровадження в практику навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи моделі формування естетичного смаку старшокласників.

Процес формування естетичних смаків старшокласників характеризується розвитком таких структурних компонентів: пізнавальної спрямованості особистості (мотиви, інтереси, потреби, ідеали) та діяльнісної спрямованості особистості (аксіологічна та творча діяльність, котрі сприяють інтеріоризації суспільних естетичних ідеалів во внутрішню структуру особистості). Теоретична модель процесу формування естетичних смаків старшокласників містить у собі три взаємопов`язаних компонента: когнітивний (передбачає розвиток інтересу до пізнання, який, в свою чергу, активізує всі інші компоненти психіки), потребнісно-мотиваційний (передбачає наявність системи мотивів поведінки, прояв творчої активності пізнавальних процесів), діяльнісно-практичний (передбачає прояв творчої активності особистості в естетично спрямованій аксіологічній діяльності). 

Базуючись на результатах теоретичного дослідження та відповідно до теоретичної моделі процесу формування естетичних смаків старшокласників нами було розроблено спецкурс “Естетичне виховання: краса та смаки” та позаурочний виховний курс “Естетичне дозвілля”, які були спрямовані на формування у старшокласників естетичного смаку та підвищення їхньої естетичної культури взагалі. Для активізації процесу формування естетичного смаку було застосовано ефективні, на наш погляд, методи і прийоми естетичного та творчого розвитку старшокласників. 

Загальна мета цілеспрямованого педагогічного впливу виконаного дослідження полягала в тому, щоб досягти підвищення (порівняно з початковим етапом експерименту) рівня розвитку естетичних смаків старшокласників, що зумовило необхідність комплексного використання мистецтв в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. Впровадження різноманітних мистецьких засобів було спрямоване на збагачення уявлень старшокласників щодо мистецтва, на посилення емоційної насиченості занять, на розвиток асоціативного мислення, фантазії та уяви особистості, тобто сприяло якісному удосконаленню художньо-естетичного сприйняття навколишньої дійсності. У процесі аналізу результатів дослідження ми спиралися на розроблені нами основні складові моделі естетичної компетентності, які старшокласник мав опанувати у процесі експерементальної роботи. 

Під час формувального експерименту було виділено низку принципів розвитку естетичних смаків старшокласників, обов`язкових для дотримання в естетично спрямованому навчально-виховному процесі. Для активізації міжпредметних зв`язків різних циклів навчальних дисциплін нами було розроблено методичні рекомендації щодо використання різних видів мистецтва на уроках з різних навчальних дисциплін. 

Головною цільовою установкою для роботи з експериментальними групами на формувальному етапі дослідно-експериментальної роботи було обов’язкове дотримання визначених педагогічних умов формування естетичних смаків старшокласників. 

Формувальний етап дослідно-експериментальної роботи поділявся на чотири етапи: ціннісно-орієнтаційний (передбачав розвиток позитивного ставлення старшокласників до різних видів мистецтва, розуміння доцільності їхнього використання у навчально-виховному процесі) ; комунікативний (супроводжувався виконанням творчих завдань, спрямованих на проникнення в емоційно-образний зміст мистецьких творів, їхнє творче переживання, переосмислення й осягнення змістової сутності, інтеграцію отриманих естетичних вражень в аксіологічно спрямовану діяльність) ; оцінювально-інтерпретаційний (передбачав трансформацію сформованих естетичних смаків у систему естетичної вихованості особистості, набуття естетичних вмінь інтерпретувати явища навколишньої дійсності за допомогою різних видів аксіологічної творчості) та контрольно-оцінювальний етап (мав за мету оцінку педагогами та учнями готовності останніх до аксіологічної діяльності в школі та в особистому житті, тобто визначення рівня розвитку естетичних смаків як компонента естетичної вихованості особистості). 

Кожний етап роботи характеризувався відповідною метою та завданнями, особливостями змісту навчально-виховної роботи, мав відповідні форми та методи організації художньо-пізнавальної діяльності, був логічним продовженням попереднього етапу та спрямовувався на розвиток і вдосконалення певних естетичних смаків особистості. 

Важливим етапом експериментального педагогічного дослідження було визначення впливу окремих соціально-психологічних чинників і якостей особистості на формування в неї естетичних смаків, зокрема таких його аспектів, як смаків по відношенню до життя, спілкування та праці, добре облаштованого побуту, окультуреного природного ландшафту та натуральної природи, літератури, живопису та інших видів мистецтва. Попередньо простежувалась залежність між рівнем розвитку естетичного смаку особистості старшокласника та сформованістю його когнітивних, комунікативних, регулятивних та інших здібностей, умінь та навичок. 

Результати вимірювання вказують на чітку залежність між рівнем розвитку комунікативних і регулятивних здібностей учнів, і рівнем їхніх смаків до вищезазначених аспектів людського буття. 

Виявлені в ході експерименту залежності між певними здібностями учнів та їхньої смаковою культурою мають характер тенденції, оскільки залежність між цими показниками не є однозначною. Адже само по собі підвищення рівня розвитку, наприклад, комунікативних здібностей, спостережливості або уяви учня, автоматично не спонукає до більш високого рівня розвитку його смакової культури, так само як і підвищення