Формування естетичних смаків старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи

Дослідження дозволило виявити і певні винятки із зазначеного правила. Так серед респондентів з низьким рівнем смаків та рівнем нижче середнього трапляються випадки, коли їхні комунікативні, регулятивні та деякі інші здібності дорівнюють середніх показників і навпаки. Окрім того, існують приклади, коли підвищення рівня тих чи інших здібностей учня (принаймні, регулятивних) діє у протилежному напрямку: деякі учні з високими вольовими якостями, можуть використовувати їх з егоїстичною метою – для особистого домінування в певному середовищі однолітків, що, відповідно, гальмує зростання їхньої поведінкової та естетичної культури. Подібний процес, але у зворотному напрямі, може відбуватися і в разі підвищення рівня естетичної культури. Тут провідним спонукальним чинником виступає тимчасове зниження вибагливості до себе, що особливо характерно для старшокласників. Іноді “замилування мистецтвом” породжує у молодіжному середовищі “богемні настрої” та відповідне ставлення до справи, романтичну “розхристаність” і показну дезорганізованість. Під час проведення формуючого експерименту ці настрої успішно долалися. 

Ефективність запропонованих форм та методів розвитку естетичного смаку старшокласників підтверджують дані, наведені в дисертаційному дослідженні. Аналіз відвіданих занять дозволяє стверджувати, що учням подобаються нетрадиційні форми проведення уроків та інтерактивні методи навчання. Встановлено, що в ході формувального експерименту підвищився інтерес учнів до аксіологічно спрямованої діяльності та навчання в цілому. Старшокласники приймають активну участь у дискутуванні, відстоюючи власні естетичні ідеали. Відмічається значне збагачення їхньої мови (у ній з`явились порівняння, красиві поетичні вирази, елементи вишуканості). У результаті на уроках почали переважати позитивні емоції, виникла атмосфера співпраці. Навіть учні з низьким рівнем естетичних смаків виявили бажання брати участь в обговоренні цікавих естетичних і моральних проблем, а у колективній роботі спостерігається переважання естетичного ставлення до справи та міжособистісних стосунках. 

Особистісно орієнтований підхід до формування естетичного смаку старшокласників надає їм можливість виявити свої потенційні можливості, нахили і здібності, задовольнити свої естетичні потреби через запропоновану свободу вибору завдань. Старшокласники виявили інтерес до театралізованих уроків, де вони мали змогу продемонструвати свої естетичні здібності. 

Завершальний етап експериментального дослідження засвідчив, що запропоновані нами зміни характеру діяльності учнів у навчально-виховному процесі та поза ним, поєднання репродуктивних, пошукових і творчих методів сприяли отриманню вагомих результатів. Кількісні та якісні показники цих змін унаочнені в таблиці 1. 

 

Табл. 1

 

 

Наведені дані свідчать, що показники рівнів сформованості естетичних смаків на завершальному етапі в експериментальних групах значно змінилися порівняно з початковим: низький рівень – 8% порівняно з 23%, показник рівня нижче середнього – 23% порівняно з 29%, показник середнього рівня змінився з 30% на 38%, показник рівня вище середнього підвищився з 11% до 19%, високий рівень розвиненості естетичного смаку на завершальному етапі виявили 12% респондентів у порівнянні з 7% на початковому етапі. Щодо показників рівнів сформованості естетичних смаків респондентів контрольних груп, наведені в таблиці 1, свідчать, що вони майже не змінилися (низький рівень – 21% порівняно з 24%, показник рівня нижче середнього – 27% порівняно з 28%, показник середнього рівня змінився з 30% на 31%, показник рівня вище середнього підвищився з 11% до 12%, високий рівень розвиненості естетичного смаку на завершальному етапі залишився не змінним – 7%). 

Результати експерименту переконують, що застосування запропонованих нами технологій та підходів до навчання, зокрема використання можливостей творчої роботи в системі навчання і виховання, значно активізує розвиток загальноособистісних здібностей учнів і, як наслідок, позитивно позначається на рівні сформованості естетичної культури та естетичних смаків. Це, у свою чергу, є важливим чинником розвитку всіх інших якостей особистості. Дослідження підтверджує, що естетичний компонент відіграє важливу роль у гармонійному розвитку старшокласників, важливу складову якого становить наявність розвиненого естетичного смаку. 

За результатами дослідження сформульовано такі висновки: 

1.Дослідженням підтверджено, що виховання естетичних смаків старшокласників у процесі навчально-виховної діяльності ґрунтується на загальнофілософській теорії розвитку і теорії пізнання, положеннях естетики, що стосуються природи смаків, теорії культурогенезу та вікової психології про закономірності та основні чинники формування естетичної свідомості особистості та її смаків. Формування належних естетичних смаків у старшокласників є ефективним засобом їхньої соціалізації, формування та розвитку творчого потенціалу. Естетичний смак є стрижнем загальної культури особистості. Процес смакового сприйняття значною мірою визначає формування естетичного ставлення до навколишнього середовища, до інших людей, впливає на життєву позицію зростаючої особистості. 

2. Встановлено, що естетичні смаки є внутрішніми психологічними проявами особистісних уподобань. Формування естетичного смаку відбувається внаслідок інтеграції психічних властивостей людини – відчуття, сприйняття,