Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Формування навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів вузів культури на заняттях з сольфеджіо

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
33
Мова: 
Українська
Оцінка: 
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
 
На правах рукопису
 
ПЕРМІНОВА Світлана Олександрівна
 
УДК 781+78. 072
 
ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК СПРИЙНЯТТЯ ХОРОВОГО БАГАТОГОЛОССЯ У СТУДЕНТІВ ВУЗІВ КУЛЬТУРИ НА ЗАНЯТТЯХ З СОЛЬФЕДЖІО
 
13. 00. 02 – теорія та методика навчання музики і музичного виховання
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
 
Київ – 1999
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Київському національному університеті культури і мистецтв, Міністерство культури і мистецтв України, м. Київ.
Науковий керівник кандидат педагогічних наук, професор Коваленко Ніна Василівна, Київський національний університет культури і мистецтв, професор кафедри теорії музики, декан факультету музичного мистецтва.
Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор Іваницький Анатолій Іванович, Київський національний університет культури і мистецтв, завідуючий кафедрою фольклористики і етнології; кандидат педагогічних наук, доцент Шпак Вікторія Іванівна, Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, доцент кафедри педагогіки та методики початкового навчання.
Провідна установа Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, кафедра теорії, історії музики та гри на музінструментах.
Захист відбудеться « 30 « червня 1999 р. о 15. 30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26. 807. 01 у Київському національному університеті культури і мистецтв (252133, м. Київ, вул. Щорса, 36, ауд. 209). 
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету культури і мистецтв (252133, м. Київ, вул. Щорса, 36). 
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність та доцільність дослідження. Загальнокультурні зміни в державі висувають перед педагогічною наукою комплекс проблем, пов’язаних з вихованням розвиненої особистості, здатної спрямовувати свою життєдіяльність в русло гуманістичного розвитку суспільства і саморозвитку на грунті засвоєння загальнолюдських і культурних цінностей, в тому числі і музичного мистецтва. 
Розуміння хору як виразника духовних основ нації, як посередника у залученні людей до національної і світової культури вимагає відродження і популяризації хорового співу, що є визначальним видом мистецтва у формуванні духовно розвиненої особистості. Вирішення цих складних проблем потребує висококваліфікованих митців, які б поширювали хорове мистецтво, національну музично-хорову спадщину, створюючи професійні та аматорські колективи. 
Такий підхід орієнтує на радикальне оновлення музичної освіти у вузах культури, на створення особливих умов для системи професійної підготовки майбутнього диригента-хормейстера, на пошуки ефективних шляхів формування фахівців. Окремі навчальні дисципліни, що входять до структури професійної підготовки студентів, сьогодні не забезпечують належного рівня професіоналізму. Саме тому важливого значення набувають інтеграційні зв’язки фахових і музично-теоретичних дисциплін у вищих навчальних закладах. 
Забезпечення практичної реалізації музично-теоретичних знань у вигляді сформованих професійних умінь і навичок, які б ідентифікувалися з хормейстерською діяльністю, можливо у курсі сольфеджіо, оскільки різноманітність і мобільність форм роботи, що використовуються на заняттях, дозволяють вирішувати ці складні завдання. Виходячи з того, що специфіка спеціальності студента-хормейстера впливає на характер викладання музично-теоретичних дисциплін, важливим є удосконалення музичного слуху хормейстерів, підвищення ефективності навчального процесу. 
У музично – педагогічній літературі розвиток професійного музичного слуху досліджувався в різних напрямах: вивчення музичного слуху як здібності та удосконалення методів його розвитку в курсі сольфеджіо /Ф. Аерова, С. Бєлкіна, Г. Бєлянова, С. Гребельник, Є. Давидова, М. Далматов, Є. Іоффе, Л. Масленкова, А. Островський, С. Оськіна, В. Серединська, Б. Уткін, Є. Чо та ін. /, питання інтенсифікації творчої діяльності /К. Дмитрієвська, М. Картавцева/, розвиток музичного слуху в загальнопедагогічному контексті /О. Берак, П. Черватюк/ та психолого-педагогічній діяльності тих, хто навчається /Ю. Гонтаревська, М. Маліборський/. Окремий напрям складають науково-методичні дослідження з проблеми музично-слухового розвитку в тій чи іншій профілюючій діяльності: фортепіанне виконавство / А. Каузова, Г. Ципін /, хорове диригування /Ж. Дебела, Є. Красотіна, Н. Соколова, Є. Сет/, хорове сольфеджіо /І. Тихонова/, у курсі сольфеджіо на диригентсько-хоровій спеціалізації /Б. Незванов/. 
Природа музичного слуху, залежно від напряму діяльності музиканта набуває певної своєрідності, зумовленої для кожної спеціальності фактурою музики і специфічним характером професійного сприйняття та інтонування. Оскільки хормейстер працює з партитурами, тобто з багатоголосою музичною палітрою, вокально – хорова література є плідним матеріалом, на якому має здійснюватися багатоаспектна підготовка фахівця – хормейстера як виконавця, артиста хору, викладача. Зважаючи на те, що хорове багатоголосся є головним компонентом у системі музично – хорового мистецтва, а його сприйняття є основою для формування творчої особистості майбутнього диригента хору, важливість його всебічного вивчення і засвоєння у навчальній практиці не має сумніву. Ця проблема потребує грунтовного дослідження, що і обумовило вибір теми: «Формування навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів вузів культури на заняттях з сольфеджіо». 
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. 
Дисертаційна робота виконана з урахуванням загальної концепції розвитку Київського національного університету культури і мистецтв по удосконаленню фахової підготовки спеціалістів у галузі музичного мистецтва і входить до складу комплексного дослідження проблем професійної підготовки працівників культури і мистецтв в умовах гуманізації та демократизації системи вищої освіти. 
Об’єкт дослідження: система музично-слухової підготовки студентів-хормейстерів у вузах культури. 
Предмет дослідження: формування навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів – хормейстерів на заняттях з сольфеджіо. 
Мета дослідження полягає у науковому обгрунтуванні, розробці та експериментальній апробації методики
Фото Капча