Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Формування навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів вузів культури на заняттях з сольфеджіо

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
33
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ін. Важливе значення у розкритті загального образу музичного твору та розвитку музичного слуху відведено просторовим елементам сприйняття, на яких акцентував Є. Назайкінський. Він обгрунтував три масштабні рівні сприйняття музичного твору: глибину, вертикаль і горизонталь, єдність яких забезпечується досвідом просторового сприйняття і сприяє формуванню цілісного враження від сприйнятої музичної інформації та утворенню художніх асоціацій. Константи в музиці /основні носії музичної виразності/ вивчалися В. Бєлобородовою, Л. Вітановою-Сталевою, О. Костюком, Є. Назайкінським, Б. Тепловим та ін. А. Готсдинер, М. Старчеус досліджували суб’єктивний компонент у процесі музичного сприйняття. 

Закономірності сприйняття інтервалів у зв’язку з особливостями їх інтонування вивчали П. Барановський, Ю. Юцевич, О. Сахалтуєва та ін. М. Гарбузов експериментально довів відмінність сприйняття та інтонування гармонічних і мелодичних інтервалів, а також визначив межі зони частот, у яких відбуваються ці процеси. Б. Теплов відзначав двоїстість гармонії, що виникає у процесі сприйняття висотного і тембрового компонентів. 
Оскільки тембр хорового звуку функціонує у слуховій практиці сприймаючого як одна із ознак його загальної асоціативної сфери, специфіка сприйняття хорової фактури визначається не тільки багатоголосістю, а й багатотембровістю /за А. Лащенком/. Ця властивість допомагає в процесі сприйняття функціонально диференціювати темброво- регістрові плани, виділяти смисловий контраст голосів. Збагачені темброво, хорові звучності мають унікальні можливості втілення художнього образу. 
Відомо, що багатоголоса тканина сприймається на двох рівнях: чуттєво-конкретному та логічному. До першого рівня належить фактура з великою кількістю конкретних форм, що керуються глибинними принципами організації і в яких втілена логіка конструювання звукової тканини, тобто відображена композиторська концепція. Розрізняють три основні музичні склади: монодійний, поліфонічний і гармонічний. У зв’язку з тим, що домінуючими у хоровому багатоголоссі є гармонічне і поліфонічне поєднання голосів, детального вивчення у нашому дослідженні набули саме ці різновиди. 
Для гармонічного складу характерна така організація музичної тканини, при якій означеними смисловими функціями /ладовими, тембральними/ наділяється комплекс як ціле, в єдності усіх тонів. Провідним у сприйнятті музики з гармонічним складом є колористичність звучання – фонізм співзвуч, їх загальна функціональна напруга. Особливого значення у процесі сприйняття музичних творів гомофонно-гармонічного складу набуває голосоведення, яке розглядається не тільки як елемент зв’язку акордів у гармонічних зворотах, а також як значний чинник гармонічного розвитку. 
Характерними ознаками хорового поліфонічного багатоголосся, що організується як координація кількох мелодичних ліній є нерівномірність, ритмічна контрастність, метрична самостійність голосів. В його розгортанні присутні два типи зв’язків: мелодичний і гармонічний, однак провідною у процесі сприйняття залишається горизонталь. Тобто сприймаючий фіксує вступ голосів, імітації, включення тематичного матеріалу, значну увагу приділяючи дисонансам, що є імпульсами у процесі сприйняття окремих елементів музичної тканини. 
Аналіз досліджень з проблеми музичного сприйняття, а також сприйняття багатоголосої музики уможливив розглядати «сприйняття хорового багатоголосся» як складне дійство, що забезпечує процес формування суб’єктивного музичного образу. Адекватне ж формування цього образу вимагає комплексного підходу до сприйняття багатоголосої музичної інформації, тобто цілісного сприйняття з диференціацією окремих її елементів: основних тем музичного твору, усвідомлення внутрішньої логіки шляхом аналізу фактури та засобів музичної виразності, фіксація розвитку та усвідомлення тематичних змін, порівняння різних тем, їх взаємодія і роль кожної у формуванні виразної композиції в цілому, а також інтерпретація з точки зору концепції жанру. 
Оскільки усвідомлення внутрішньої логіки розвитку музичної тканини відбувається у процесі сприйняття і осмислення ладових побудов, важливого значення у формуванні навичок сприйняття хорового багатоголосся набуває розвиток мелодичного слуху /ладового відчуття/, що є складовою звуковисотного слуху. Також необхідною якістю професійних навичок майбутніх хормейстерів є внутрішній гармонічний слух – здатність уявляти звучання багатоголосої музичної тканини, а також сприймати окремі елементи загальної хорової палітри. Відомо, що одним із провідних принципів розвитку хорового поліфонічного багатоголосся є варіативність, яка виявляється у безперервних тематичних видозмінах. 
У випадку нездатності розрізняти у новому варіанті раніше почуте, внутрішній зміст музичного твору для сприймаючого буде недоступний. Тому розвиток поліфонічного слуху, що визначається як здатність цілісно сприймати специфічні риси поліфонічної музики, має суттєве значення для підготовки майбутніх хормейстерів. Розвинений метро-ритмічний слух дає змогу відчути рух музичного твору, його динаміку, дозволяє реагувати на такий елемент музичної виразності, як темп, що зумовлює інтенсивність сприйняття і є основою орієнтації в метричних побудовах, які перебувають у постійних змінах. Однак уміння цілісно і диференційовано сприймати хорове багатоголосся неможливо без опори на просторові відчуття і уявлення, які дають можливість зрозуміти логіку розвитку хорового твору, закладену у структурі самого твору, а саме – ладо-тональні зв’язки, принцип повторності, інтонаційну і ритмічну подібність, загальний темп, логічну зміну стійкості і нестійкості тощо. Взагалі музично-слухові уявлення завдяки компактності вражень, складають цілісний, нерозчленований образ, який охоплює весь музичний твір, великі розгорнуті звукові побудови, його окремі частини. Обсяг уявлень залежить і формується на основі музичної пам’яті, тобто у процесі запам’ятовування та збереження інформації. Основні умови продуктивного запам’ятовування пов’язані з тим, у якій формі протікає цей процес: довільній чи недовільній. На відміну від недовільного, довільне запам’ятовування свідомо спрямоване на процес сприйняття музичного матеріалу, що мобілізує суб’єкта на глибше і більш стійке закріплення сприйнятого. Якість музичної пам’яті, рівень її розвитку значною мірою залежить від обсягу музичного кругозору, від інтенсивності тренування пам’яті, швидкості запам’ятовування сприйнятої музичної інформації, від уміння проаналізувати цей матеріал, виділити основне і зробити певні
Фото Капча