Формування навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів вузів культури на заняттях з сольфеджіо

Розроблена система навчально-диференційованих вправ впроваджувалася у навчальний процес вузу культури поетапно. Кожен перехідний етап здійснювався після завершення цілісної програми першого, другого, третього і четвертого структурних блоків цієї системи. Перший блок включав вправи на відпрацювання навичок звуковисотного і тембрового сприйняття; другий – містив різновиди вправ на розвиток ладо-тонального сприйняття і метро-ритмічного відчуття; третій блок охоплював завдання на відпрацювання гармонічного відчуття; у четвертий блок були включені вправи для розвитку навичок сприйняття хорового багатоголосся у поліфонічній фактурі. Головними критеріями оцінки були: продуктивність, інтенсивність, самостійність виконання усього комплексу вправ окресленого етапу, а також стійкість сформованих навичок сприйняття хорового багатоголосся. Вправи диференціювалися за мірою складності музичного матеріалу, передбачаючи широкий обсяг змістовних характеристик і різноаспектність засобів їх практичного використання. 

На першому етапі /I курс/ навчання у студентів експериментальної групи були виявлені та проаналізовані труднощі, що виникали у практичній діяльності. Вони зумовлені фрагментарним засвоєнням запропонованого матеріалу, невмінням застосовувати набуті знання у конкретній навчальній діяльності, недостатністю накопиченого музичного досвіду, відсутністю навичок встановлювати функціональні взаємозв’язки між окремими елементами об’єкта та умінням виділяти істотні ознаки у сприйнятій музичній інформації. Недостатнє засвоєння нового способу дій, особливо у процесі поетапного переходу від попереднього блоку навчально-диференційованих вправ до наступного, призводило до неадекватного виконання запропонованих вправ, оскільки нова структура вправ спиралася на попередній музичний досвід з включенням нових, складніших дій. 

Аналіз зазначених труднощів допоміг організувати навчальний процес студентів-хормейстерів у курсі сольфеджіо, а також впровадити в експериментальну роботу ряд педагогічних засобів: корегування змісту вправ, підбір нотного матеріалу з урахуванням індивідуальних особливостей тих, хто навчається /тобто їх музично-теоретичної і фахової підготовки/, самостійне моделювання практичних завдань, аналіз помилок і самостійне їх виправлення, створення умов для забезпечення позитивної мотивації, спрямованої на подолання труднощів тощо. У кінці першого року навчання було проведено другий педагогічний зріз, результати якого подано в таблиці №2. 

 

Таблиця 2

Рівні сформованості навичок сприйняття хорового багатоголосся /2 зріз /

 

Аналіз результатів засвідчив, що окремі компоненти навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів експериментальної групи набули автоматичного характеру, а саме – спектрально-темброве сприйняття інтервалів, визначення фонізму акордів, відчуття метро – ритму, цілісне відчуття ладу, сприйняття функціональних зв’язків між акордами, уміння інтонувати в ансамблі більш злагоджено і врівноважено, розширення діапазону запам’ятованої музичної інформації й адекватне відтворення її. У більшості студентів зафіксовано усвідомлений підхід до сприйняття хорової музичної тканини, уміння диференціювати її на горизонталь і вертикаль, визначати головне в структурі музичного твору, більш чітко сприймати тему та її подальший розвиток у поліфонічному багатоголоссі. 

Разом з тим у студентів контрольної групи помічено незначні успіхи у розвитку ладового слуху, фонічного відчуття інтервалів і акордів, недостатня розвиненість метро-ритмічного слуху, слабка орієнтація у функціональних зв’язках, не завжди чітке інтонування нотного тексту. Зафіксовано слабку слухо-моторну і логічну пам’ять, недостатній обсяг музичних асоціацій, обмежені музично-теоретичні знання, невміння самостійно визначати найсуттєвіші ознаки того чи іншого виду багатоголосої фактури та інші засоби музичної виразності. 

Особлива увага у формуванні навичок сприйняття хорового багатоголосся приділялася активізації творчої діяльності майбутніх фахівців, що було одним із головних завдань курсу сольфеджіо. Організація музично-творчої діяльності студентів експериментальної групи здійснювалась на основі системи творчих завдань. Розробляючи ці завдання, ми спиралися на психолого-педагогічну концепцію формування особистості у процесі діяльності /Б. Ананьєв, Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та ін. /, а також на концепцію розвитку творчої особистості в умовах професійної діяльності /І. Зязюн, М. Кичук, В. Моляко, Я. Пономарьов та ін. /. 

Основна відмінність творчого виконання завдань від традиційного полягала у пошуках нового, оригінального способу вирішення навчальної проблеми, що вимагало від студентів суб’єктивно нового, а іноді й об’єктивно нового комбінування знань, умінь і навичок. Такий підхід сприяв активізації творчої діяльності студентів, вихованню таких компонентів мислення, як глибина, послідовність, самостійність, критичність. Впроваджені творчі завдання склали систему цілеспрямованої організації діяльності з поетапним її ускладненням. В організації цієї діяльності вирішальне значення мав раціональний вибір методів і прийомів навчання, їх взаємозв’язок на кожному етапі виконання творчих завдань. Особлива увага надавалася проблемному навчанню, що сприяло виявленню творчих можливостей кожного студента під час оволодіння системою музично – теоретичних знань, фахових умінь та навичок сприйняття хорового багатоголосся. Були створені сприятливі умови для забезпечення морально-психологічного клімату як у процесі взаємодії між експериментатором і студентами, так і в самому колективі студентів, надавалася педагогічно доцільна допомога під час виконання запропонованих завдань. Контроль за їх роботою здійснювався за системою: «експериментатор – студент»; «експериментатор – група студентів» /безпосередній та опосередкований контроль/; «студент-студент» /міжособистісний контроль /. 

Після завершення формуючого експерименту було проведено третій, заключний зріз, який дозволив виявити динаміку розвитку навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів на заняттях із сольфеджіо та ефективність запропонованої методики, про що засвідчують результати, подані в таблиця №3.

 

Таблиця 3

Динаміка сформованості навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів – хормейстерів на заняттях із сольфеджіо /% /

 

 

Результати формуючого експерименту виявили суттєву відмінність між експериментальною і контрольною групами з усіх структурних компонентів навичок сприйняття хорового багатоголосся. Високий рівень розвитку мелодичного слуху в експериментальній групі порівняно з констатуючим етапом