Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Формування навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів вузів культури на заняттях з сольфеджіо

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
33
Мова: 
Українська
Оцінка: 

висновки, тобто від осмисленого сприйняття, яке тісно пов’язане з музичним мисленням. Важливого значення у розвитку навичок сприйняття хорового багатоголосся набуває розвиток логічного мислення. Це зумовлено тим, що всі мисленнєві операції /аналіз, синтез/ і форми /судження, заключення/ спрямовані на формування музичного образу в процесі сприйняття і осмислення засобів музичної виразності. Наявність музичного досвіду допомагає хормейстеру робити повноцінний аналіз хорового твору, оцінювати його з естетичної точки зору, а також формувати свою інтерпретаційну концепцію. 

Психолого-педагогічні дослідження з проблеми сприйняття багатоголосої хорової музики дозволили систематизувати і науково обгрунтувати структурні компоненти сприйняття хорового багатоголосся у їх взаємозв’язку, а саме – звуковисотний слух /мелодичний, гармонічний, поліфонічний/, метро-ритмічне відчуття, музичну пам’ять, музично-слухові уявлення, музичний досвід. результаті вивчення процесу сприйняття багатоголосої хорової музики виникла об’єктивна необхідність формування відповідних навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів – хормейстерів, які є основою їх професійної підготовки. 
Навички сприйняття хорового багатоголосся ми розглядаємо як автоматизовані компоненти свідомої діяльності, що формуються у процесі цієї діяльності. 
Формування цих навичок – процес досить складний, довготривалий і багатосторонній. У цьому процесі не можна недооцінювати значення курсу «Сольфеджіо», при вивченні якого набувають розвитку мелодичний, гармонічний, поліфонічний слух, метро-ритмічне відчуття, музична пам’ять, музично-слухові уявлення, тобто музично-слуховий досвід, що становить основу навичок сприйняття багатоголосої хорової музики. 
Слід підкреслити важливу значення особистісних якостей студентів, від яких безпосередньо залежить засвоєння музично-теоретичних знань та формування професійних навичок, а саме – загальна інтелектуальна сфера, емоційно – вольові компоненти /установка на сприйняття, довільна увага, уміння зосереджуватися, воля до подолання труднощів тощо/. Розвиток зазначених музичних здібностей у тісному зв’язку з розвиненими особистісними якостями активно впливає на формування навичок сприйняття хорового багатоголосся. Теоретичне визначення компонентної структури формування навичок сприйняття хорового багатоголосся зумовило подальше її експериментальне вивчення у музично-педагогічній практиці навчального закладу. 
Результати опитування 247 респондентів /з яких: 193 студенти диригентсько-хорових спеціалізацій денної та заочної форм навчання Київського національного університету культури і мистецтв, Рівненського державного гуманітарного університету, Миколаївського філіалу Київського національного університету культури і мистецтв; 26 викладачів – теоретиків та хормейстерів; 28 керівників різних творчих колективів України/ допомогли проаналізувати сучасний стан підготовки спеціалістів – хормейстерів у вузах культури і виявити їх рівень володіння музично-теоретичними знаннями, практичними уміннями і навичками сприйняття хорового багатоголосся. 
У процесі проведення констатуючих зрізів серед студентів диригентсько-хорового відділення денної і заочної форм навчання Київського національного університету культури і мистецтв було здійснено виконання діагностичних завдань, згрупованих за принципом вирішення проблемних питань розвитку ладового, гармонічного відчуття, сприйняття поліфонічної фактури, розвитку метро-ритмічного відчуття, музичної пам’яті, музично-слухових уявлень, тобто структурних компонентів сприйняття хорового багатоголосся у студентів-хормейстерів та їх здатності здійснювати операції процесуальних дій адекватно до розвитку цих здібностей. 
Оцінка виконання діагностичних завдань здійснювалася за загальними психолого-педагогічними критеріями, які відображають механізм формування навичок кожного із структурних компонентів сприйняття хорового багатоголосся: точність звуковисотного, тембрового сприйняття інтервалів і акордів, цілісне відчуття ладу, якість інтонування музичного матеріалу; сприйняття функціональних зв’язків, відчуття ансамблю; цілісне та диференційоване сприйняття багатоголосої поліфонічної фактури; відчуття темпу і утримання його впродовж інтонування музичного твору; точність і обсяг запам’ятованої музичної інформації та адекватність її відтворення; чіткість нотофіксації сприйнятої музичної інформації. У дослідженні було визначено і охарактеризовано три рівні сформованості навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів, які включали високий, середній і низький. 
 Для високого рівня характерна стійкість і міцність навичок сприйняття хорового багатоголосся, що виявляється у професійному сприйнятті структури музичного твору в його цілісній концепції, з усвідомленням логіки розвитку. 
Середній рівень сформованості навичок сприйняття хорового багатоголосся характеризувався наявністю у студентів достатнього арсеналу музично-теоретичних знань у розумінні характерних особливостей побудови багатоголосого твору, а саме – ритмічного малюнка, гармонії, її функціональних зв’язків, різновидів фактури тощо. Сприйняття музичного матеріалу на цьому рівні здійснювалося з акцентом на окремі виразні елементи, гармонічні сполучення, поліфонічні прийоми, колористичні відтінки. 
Низький рівень відрізняє інтуїтивний характер навичок сприйняття хорового багатоголосся, що виявляється у виникненні природного інтересу студентів взагалі до сприйняття музики з провідним емоційним компонентом. Народжені музичні асоціації на цьому рівні мають випадковий характер і формування музичного образу не завжди відповідає змісту музичного твору. 
Аналіз виконання діагностичних завдань, що були запропоновані студентам експериментальної /40 студентів спеціалізації народний хор/ і контрольної /39 студентів спеціалізації академічний хор/ груп на заняттях з сольфеджіо для з’ясування рівнів розвитку навичок сприйняття хорового багатоголосся, мав результати, подані в таблиці №1. 
 
Таблиця 1 
Рівні сформованості навичок сприйняття хорового багатоголосся /1 зріз /
 
 
Проведене дослідження виявило, що для більшості обстежених студентів першого і другого курсу диригентсько-хорових спеціалізацій характерний низький рівень сформованості навичок сприйняття хорового багатоголосся, звуковисотний слух, метро-ритмічне відчуття, музична пам’ять, музично-слухові уявлення сформовані та розвинені не повною мірою і потребують подальшого удосконалення. 
У зв’язку з цим окреслилася проблема переосмислення практичного курсу сольфеджіо, переорієнтація його змісту, організаційних засад на формування професійних навичок сприйняття хорового багатоголосся, розвиток особистісних якостей з активізацією творчої діяльності студентів. 
У другому розділі – «Дослідно-експериментальна робота з формування навичок сприйняття хорового багатоголосся» – викладені основні методичні засади удосконалення і формування навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів-хормейстерів на заняттях з сольфеджіо, а також відображено
Фото Капча