Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Формування навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів вузів культури на заняттях з сольфеджіо

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
33
Мова: 
Українська
Оцінка: 

формування навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів вузів культури на заняттях з сольфеджіо. 

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що формування навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів диригентсько-хорової спеціалізації буде ефективнішим за умови впровадження у навчальний процес курсу «Сольфеджіо» системи навчально-диференційованих вправ і творчих завдань, в якій концентром виступає методична реалізація теорії сприйняття багатоголосої хорової музики. 
Відповідно до мети і гіпотези у ході дослідження передбачалося розв’язати такі завдання: 
- проаналізувати наукову літературу з проблеми формування навичок сприйняття хорового багатоголосся, визначити і теоретично обгрунтувати компонентну структуру навичок сприйняття хорового багатоголосся; 
- виявити рівні сформованості навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів – хормейстерів; 
- розробити систему навчально – диференційованих вправ і творчих завдань та експериментально перевірити її ефективність, а також укласти методичні рекомендації для формування навичок сприйняття хорового багатоголосся у майбутніх диригентів – хормейстерів на заняттях з сольфеджіо. 
Методологічну основу дослідження становлять філософські концепції діяльності як способу самореалізації особи, детермінованості розвитку особистості змістом і способами діяльності; діяльнісний і функціональний підходи до створення новітніх освітніх систем, спрямованих на забезпечення якості та ефективності професійної підготовки фахівців у сучасних вищих закладах освіти. 
Теоретичну основу дослідження склали положення психологічної і педагогічної наук стосовно формування особистості та її розвитку в процесі діяльності /Б. Ананьєв, Г. Балл, Л. Виготський, О. Леонтьєв, В. Мерлін, В. Моляко, С. Рубінштейн та ін. /; розвитку творчої особистості в умовах професійної діяльності /І. Зязюн, М. Кичук, В. Моляко, Я. Пономарьов та ін. /; психології музичного сприйняття /Л. Виготський, О. Костюк, Є. Назайкінський, Б. Теплов та ін. /; музично-перцептивних здібностей /Л. Бочкарьов, Н. Ветлугіна, А. Готсдинер, В. М’ясищев, С. Науменко, Г. Тарасов та ін. /; діагностики і формування музичного сприйняття /О. Апраксіна, В. Остроменський, О. Ростовський, О. Рудницька, В. Шацька та ін. /; 
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези застосовувався комплекс взаємодоповнюючих методів: теоретичного рівня /аналіз філософсько – естетичної, психолого-педагогічної, музикознавчої, навчально-методичної літератури, порівняльний аналіз програм із сольфеджіо, узагальнення емпіричного матеріалу/; емпіричного рівня /опитування, тестування, спостереження, анкетування, інтерв’ювання/, педагогічний експеримент /пошуковий, констатуючий, формуючий/, методи кількісної та якісної обробки експериментальних даних. 
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась у Київському національному університеті культури і мистецтв, Рівненському державному гуманітарному університеті /Рівненський державний інститут культури/, Миколаївському філіалі Київського національного університету культури і мистецтв. 
Педагогічний експеримент проводився поетапно на факультеті музичного мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв протягом 1996-1998 років. 
На першому етапі /1994-1995/ здійснювався аналіз наукової літератури з проблеми сприйняття багатоголосої хорової фактури, накопичувався емпіричний матеріал з досліджуваної проблеми. 
На другому етапі /1995-1996/ проводився констатуючий експеримент, внаслідок якого були визначені рівні сформованості навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів диригентсько-хорової спеціалізації. На основі вивчення методик розвитку музичного слуху було розроблено систему навчально-диференційованих вправ і творчих завдань з метою забезпечення продуктивної діяльності хормейстерів на заняттях з сольфеджіо. 
На третьому етапі /1996-1998/ відбувався формуючий експеримент для апробації та впровадження у практику вузу культури методики формування навичок сприйняття хорового багатоголосся, а також здійснювався порівняльний аналіз даних експериментальної і контрольної груп та узагальнення одержаних результатів. У процесі проведення діагностичних зрізів перевірялась ефективність запропонованої методики щодо формування навичок сприйняття хорового багатоголосся. 
Наукова новизна дослідження: вперше поставлено, вивчено і науково обгрунтувано проблему формування навичок сприйняття хорового багатоголосся; цілісно розглянуто та окреслено сутність хорового багатоголосся як складової хорового мистецтва; вивчено процес сприйняття багатоголосої музики та систематизовано його структурні компоненти як умову сприйняття хорового багатоголосся; визначено критерії діагностики та рівні сформованості навичок сприйняття хорового багатоголосся; розроблено систему навчально-диференційованих вправ і творчих завдань для формування навичок сприйняття хорового багатоголосся, яку впроваджено в практику професійної музичної підготовки студентів-хормейстерів у вузі культури на заняттях з сольфеджіо; дістала подальшого розвитку система створення педагогічних умов, що сприяють продуктивному формуванню навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів. 
Теоретична значущість дослідження полягає у розширенні наукових знань з проблеми сприйняття хорового багатоголосся; визначенні поняття «сприйняття хорового багатоголосся»; психолого-педагогічному обгрунтуванні компонентної структури формування навичок сприйняття хорового багатоголосся; виявленні організаційно-методичних факторів, що сприяють активному формуванню й удосконаленню професійних навичок студентів на заняттях з сольфеджіо. 
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в апробації та впровадженні у навчальний процес вузу культури системи навчально – диференційованих вправ і творчих завдань, безпосередньо спрямованої на підвищення ефективності розвитку навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів-хормейстерів у курсі сольфеджіо; виробленні науково обгрунтованих методичних рекомендацій з питань формування навичок сприйняття багатоголосої хорової музики. Теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження можуть бути застосовані у системі професійної підготовки студентів-хормейстерів та музикантів-виконавців у навчальних закладах педагогічного та культурноосвітнього профілю, а також при складанні окремих розділів навчальних посібників, методичних рекомендацій тощо. 
На захист виносяться: 
- трактування сприйняття хорового багатоголосся як складного структурного процесу з численними компонентами; 
- методика формування навичок сприйняття хорового багатоголосся, як провідний компонент професійної підготовки майбутнього диригента хору; 
- система навчально – диференційованих вправ і творчих завдань як прикладна сфера формування навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів вузів культури на заняттях з сольфеджіо. 
Особистий внесок автора полягає у визначенні сутності сприйняття хорової
Фото Капча