Формування навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів вузів культури на заняттях з сольфеджіо

Високий рівень сформованості навичок гармонічного відчуття в ЕГ – зріс на 24%, середній – на 18%, низький – зменшився – на 42% /у КГ – 6%, 12%, 18% /. 

В експериментальній групі високий рівень сформованості навичок відчуття поліфонічної фактури зріс на 38%, середній – на 50%, низький – зменшився на 88% /у КГ – 20%, 30%, 50% /. 

Високий рівень розвитку навичок метро-ритмічного відчуття у порівнянні з першим зрізом в ЕГ зріс на 25%, середній – на 40%, низький – зменшився на 65% /у КГ – 15%, 17%, 32% /. 

Динаміка розвитку музичної пам’яті в ЕГ: високий рівень зріс на 35%, середній – на 25%, низький – зменшився на 60% /у КГ – 15%, 17%, 30% /. 

Високий рівень розвитку музично-слухових уявлень в ЕГ зріс на 25%, середній – на 5%, низький – зменшився на 30% /у КГ – 11%, 5%, 16% /. 

Хоча в контрольній групі епізодично використовувалися творчі завдання як діагностичні, однак систематична і цілеспрямована робота з розвитку творчих навичок не проводилася, що вплинуло на рівень сформованості навичок сприйняття хорового багатоголосся. 

Системне ж виконання творчих завдань забезпечило студентам експериментальної групи: досить високий рівень розвитку звуковисотного слуху, розвиток метро-ритмічного відчуття, стійку слухо-моторну, тактильну і логічну пам’ять, розвиток свідомих музично-слухових уявлень, активізацію наявного фонду знань, поглиблення і систематизацію цих знань відповідно до системи: сприйняття – аналіз – відтворення, усвідомлене сприйняття та адекватність відтворення музичного матеріалу, сформованість орієнтації на цілісне сприйняття хорового багатоголосся, підвищення рівня практичного оволодіння музично-аналітичними уміннями на основі засвоєння теоретичних знань, здійснення різних логічних операцій і опанування адекватними діями, самостійне творче оволодіння аналітико-інтегративними параметрами музичного мислення. Зафіксовано розвиток особистісних якостей: інтелектуальної ініціативи, спрямованості на здійснення продуктивної творчої праці, планомірності у методичному підході до здійснення творчої діяльності, вимогливості до своєї роботи, здатності до самоаналізу, самоорганізації і самовдосконалення творчої діяльності, емоційно-вольової стабільності у вирішенні завдань. 

Дослідженням доведено, що набуті у курсі сольфеджіо інтегративні знання, сформовані професійні уміння та навички, розвинені особистісні якості сприяли різнобічній загальномузичній підготовці та подальшій професіоналізації студентів-хормейстерів. Загальне зростання показників з усіх структурних компонентів сприйняття хорового багатоголосся свідчить про ефективність запропонованої методики. 

Проведене дослідження підтвердило основні положення гіпотези і дозволило зробити такі висновки: 

1. Навички сприйняття хорового багатоголосся є необхідною складовою професійної діяльності диригента, а їх формування і розвиток – головна умова творчого удосконалення майбутніх фахівців. Аналіз теоретичних досліджень з проблеми музичного сприйняття, сприйняття багатоголосої музики і, зокрема хорового багатоголосся, виявив значущість цієї проблеми для музичної педагогіки взагалі і безпосередньо для підготовки студентів- хормейстерів. 

2. Формування навичок сприйняття хорового багатоголосся становить складний процес, який характеризується численністю структурних компонентів та їх взаємодією: розвитком звуковисотного слуху /мелодичного, гармонічного, поліфонічного/, метро-ритмічного відчуття, музичної пам’яті, музично-слухових уявлень, музичного досвіду, а також особистісних якостей студентів: загального інтелектуального рівня, емоційно – вольових компонентів /мотивація, потреба, установка на процес сприйняття, довільна увага, уміння зосереджуватися, воля до подолання труднощів тощо/. Взаємодія музичних здібностей із розвиненими особистісними якостями забезпечує повноцінне сприйняття багатоголосої хорової фактури. Єдність компонентної структури активізує цілісний процес і позитивно впливає на формування навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів-хормейстерів. 

3. Результати педагогічної діагностики сформованості навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів диригентсько-хорової спеціалізації вузів культури на заняттях з сольфеджіо виявили недостатній рівень розвитку професійних навичок та особистісних якостей, що вимагало їх подальшого удосконалення та формування. Це зумовило необхідність переорієнтації організаційних форм та методики викладання на використання інтеграційних зв’язків між музично-теоретичними, педагогічними та спеціальними дисциплінами. 

4. Важливою педагогічною умовою формування навичок сприйняття хорового багатоголосся стала впроваджена у навчальний процес курсу сольфеджіо система навчально-диференційованих вправ і творчих завдань. Це сприяло активному оволодінню студентами музично-теоретичними знаннями, практичними уміннями та навичками. Використання проблемного навчання, самостійного моделювання практичних завдань, індивідуального практикуму забезпечило формування особистісних якостей студентів, що виявилося у здатності до самоаналізу, самоорганізації, самовдосконалення, а також в емоційно-вольовій стабільності, зорієнтованості на здійснення продуктивної творчої праці. 

5. Хорове багатоголосся виступило основою здійснення творчого процесу як іноваційного у забезпеченні сформованості навичок сприйняття хорового багатоголосся у студентів диригентсько-хорової спеціалізації на заняттях з сольфеджіо, оскільки процесу сприйняття притаманне не тільки виникнення музичних асоціацій, але й здіснення певних операціональних мисленєвих дій по трансформації сприйнятої музичної інформації. 

6. Ефективність запропонованої методики значною мірою залежала від організації навчального процесу, а саме – поетапності впровадження навчально-диференційованих вправ і творчих завдань, що у своїй змістовній суті фрагментарно проектують компоненти професійної 

хормейстерської діяльності; використання багатоманітного хорового музичного матеріалу /насамперед, національної спадщини/, підібраного з урахуванням індивідуальних особливостей студентів /їх музично-теоретичної підготовки та рівнів сформованості навичок сприйняття хорового багатоголосся/; засвоєння практичних вправ і виконання творчих завдань; впровадження активних методів навчання. 

Дослідження засвідчило, що запропонована методика формування навичок сприйняття хорового багатоголосся удосконалює навчальний процес і дозволяє у практичному курсі сольфеджіо формувати навички сприйняття хорового багатоголосся у студентів диригентсько-хорових спеціалізацій вузів культури. 

Результати дослідження не вичерпують усіх аспектів порушеної проблеми. Вона потребує подальшої розробки у контексті