Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Форми і методи перевірки знань, умінь і навичок молодших школярів

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
40
Мова: 
Українська
Оцінка: 

школою в сучасних умовах, змістом матеріалу, який вивчається, рівнем підготовки дітей до опанування відповідного матеріалу тощо.

Як відомо, основними освітніми завданнями навчання математики є формування в дітей знань на досить високому рівні узагальнення і вироблення в них певних умінь і навичок. Ці завдання можна успішно розв'язати, якщо в методиці вивчення математичного матеріалу передбачити окремі ступені: підготовку до вивчення нового матеріалу, ознайомлення з новим матеріалом, закріплення знань, вмінь або навичок.
Характер навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі опрацювання нового матеріалу визначає такі його структурні елементи: постановка й усвідомлення учнями пізнавального завдання; сприймання навчального матеріалу; осмислення навчального матеріалу і засвоєння основної його інформації.
Відповідно до цього в опрацюванні нового матеріалу виділяють такі компоненти: підготовка до вивчення нового матеріалу, пояснення нового матеріалу і первинне закріплення. [3]
Підготовка до вивчення нового матеріалу
У вивченні нового матеріалу істотне значення має актуалізація опорних знань. Без достатньо повного й глибокого відтворення потрібних знань і вмінь важко добитися активності і певної самостійності учнів класу під час пояснення нового матеріалу. В широкому розумінні підготовчий етап включає такі завдання:
а) відтворення опорних знань та деяких прийомів пізнавальної діяльності, окремих загальних умінь чи вмінь виконувати розумові операції (актуалізація знань) ;
б) уточнення чуттєвого досвіду дітей і уявлення про термін відповідно до наукового розуміння поняття;
в) повідомлення теми і мотивування нового матеріалу.
Підготовка до вивчення нового матеріалу здійснюється переважно у процесі виконання учнями системи вправ. Добираючи такі вправи, вчитель має враховувати особливості нового матеріалу: теоретичні знання (поняття, закономірності), нові випадки усних або письмових обчислень, розв'язування задач нового виду. Де можливо, бажано створити своєрідну наочну модель нового знання. Нерідко тут допомагає самостійне виконання дітьми операцій над множинами предметів. Наприклад, об'єднання чи поділ предметних множин під час ознайомлення з діями додавання або ділення, поділ смужки на рівні частини під час знайомлення з дробами, зв'язування паличок у пучки-десятки в процесі вивчення нумерації чисел першої сотні.
Особливістю процесу актуалізації в початкових класах є те, що опорні знання й уміння треба не просто нагадати, а й застосувати на практиці. Отже, актуалізація знань має бути ґрунтовною. У процесі актуалізації потрібних знань і вмінь необхідно створити в класі відповідний морально-емоційний клімат, забезпечити високий рівень уваги учнів.
Підготовка матеріалів для актуалізації знань учнів починається з аналізу нового матеріалу, в процесі якого потрібно з'ясувати, які старі (попередні) знання е складовою частиною нових або основою для їх вивчення.
Підготовка до вивчення нового матеріалу завершується оголошенням нової теми і мотивуванням нового матеріалу. Мотивування нового матеріалу – це засіб виховання в учнів позитивного ставлення до навчальної діяльності, зокрема, пізнавальних мотивів, інтересу до знань і до самого процесу навчання.
На етапі підготовки учнів до сприймання нового матеріалу вчитель розповідає дітям про місце нових знань у системі початкового курсу математики, про їх значення для подальшого навчання і трудової діяльності. Отже, мотивування знань тісно пов'язане з формулюванням мети і теми заняття.
У початкових класах тему і мету уроку (тему нового матеріалу) краще повідомляти не на початку заняття, а під час переходу до вивчення нового матеріалу. Повідомляти тему заняття бажано різними способами і по можливості з проблемним підходом. Учитель створює проблемну ситуацію, яку учні не можуть розв'язати, оскільки немає потрібних знань, але інтерес до теми виникає.
Вивчення нового матеріалу
Вибір методів для засвоєння того чи іншого матеріалу учнями залежить відмети навчання, змісту навчального предмета, особливостей мислительної діяльності учнів і від рівня здобутих ними раніше знань, умінь і навичок. Конкретно предметом методики викладання математики є: по-перше, дослідження можливостей реалізації розроблених дидактикою загальних методів навчання математики (потрібно конкретизувати і модифікувати загальні методи навчання з урахуванням специфіки математики) ; по-друге, доповнення системи загальних методів спеціальними методами навчання, які відображають основні методи пізнання, що застосовуються в самій математиці
Вивчення математики в початкових класах достатньою мірою забезпечується на основі реалізації загальних методів. Потрібно визначити, якими саме методами вивчається новий математичний матеріал, та висвітлити методику їх застосування.
Методи навчання найчастіше визначають як упорядковані способи взаємозв'язаної діяльності вчителя й учнів, спрямованої на розв'язання навчально-виховних завдань. При такому підході наголошується на єдності дій учня і вчителя.
Методи навчання – складне педагогічне явище, в якому можна виділити різні педагогічні аспекти. Тому нема єдиної основи класифікації методів. Здебільшого розглядають три різновиди класифікацій на основі зовнішніх форм прояву методів навчання, за внутрішньою психологічною структурою методів і за логічним засвоєнням знань учнями.
Класифікація на основі зовнішніх форм прояву методів навчання. При цьому враховуються джерела, з яких учні набувають знань. Такими джерелами є: словесна (слухова) форма подання навчальної інформації вчителем і усна форма відтворення знань учнями; зорова форма подання інформації за допомогою наочності; дидактичні завдання або практичні роботи, що їх виконують учні під керівництвом учителя для одержання нової інформації. Зовнішня форма прояву методів навчання характеризується насамперед їх пояснювально-ілюстративною інформаційною функцією. Вона реалізується словесними, наочними і практичними методами навчання.
Внутрішня психологічна структура методу характеризує рівень пізнавальної активності і самостійності учнів. З психологічного погляду у визначенні методів навчання в цьому разі виділяють два
Фото Капча