+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
40
Мова:
Українська
і побудовою геометричних фігур, тощо. Для кожної такої роботи треба добирати завдання так, щоб вони були чіткими і доступними для всіх учнів, щоб кількість завдань давала можливість їх виконати не поспішаючи у відведений час. Якщо треба перевірити засвоєння великого за обсягом матеріал (наприклад за семестр або за рік) і кількість завдань велика, то контрольну роботу слід проводити за два прийоми: частину завдань дати на один день, а другу частину на наступний день. Якщо ж проводити таку роботу на одному уроці або навіть на двох уроках в один день, то важко буде робити висновок про якість знань, умінь і навичок учнів, бо діти припустяться помилок через перевтому. [9]
Підсумкові контрольні роботи можна проводити після вивчення окремих тем, коли ставиться завдання перевірити знання, уміння і навички з якогось одного розділу програми. У цьому разі включають також різні завдання, але з однорідного матеріалу. Наприклад, підсумкова контрольна робота на множення багатоцифрових чисел повинна виявити засвоєння дітьми різних випадків множення (множення багатоцифрового на одноцифрове, двоцифрове, трицифрове число, множення чисел, в записі яких в середині і на кінці є нулі, множення іменованих чисел). Завдання можуть бути такі:
І варіантІІ варіант
1. Розв'яжіть задачу:
Для дитячого садка купили 48 столів і180 стільців. Стілець коштує 4 грн. 25 коп., а стіл у 3 рази дорожчий. Скільки коштувала вся покупка? Для туристів пошили 46 рюкзаків і 24 палатки. На один рюкзак витрачали 1 м 50см матеріалу, а на палатку в 7 разів більше. Скільки всього матеріалу витратили?
2. Розв'язати рівняння:
400-х: 28=344х: 70+951=986
3. Знайти значення виразу:
730*296+506*308640*570-304*602
Зміст і форма завдань контрольної роботи визначаються особливостями матеріалу, який перевіряють. Якщо, наприклад, перевірять навички усних обчислень, то до контрольної роботи включають 10-12 прикладів і проводять її у вигляді математичного диктанту: учитель диктує завдання, а діти записують лише відповідь. Якщо перевіряють вимірювальні навички учнів, то кожний учень одержує картку з відповідними кресленнями або моделі геометричних фігур і, використовуючи їх, виконує потрібні вимірювання і обчислення.
Усі письмові самостійні роботи перевіряє вчитель. Він повинен при цьому врахувати помилки, допущені кожний учнем у кожній роботі.
Перевірку знань, умінь і навичок завжди супроводять оцінкою.
Оцінка досягає найбільшого ефекту тоді, коли вона збігається з оцінкою, яку дає собі учень. Завдання вчителя – сприяти формуванню об'єктивної самооцінки учнів. Для цього дуже важливо систематично оцінювати роботу учнів, характеризувати досягнення і недоліки учнів, що допоможе їм розібратися в своїх успіхах і недоліках, стимулюватиме учня до кращої роботи. Формуванню об'єктивної самооцінки учнів сприяє також залучення їх до аналізу відповідей і робіт своїх товаришів. Так, учителі, починаючи з І класу, пропонують учням уважно слухати товариша і робити зауваження під час його відповіді або пропонують дітям помінятися зошитами подивитися роботи один в одного і дати відгуки (в усній формі) про виконану роботу, вказавши її переваги і недоліки. Функції оцінки не обмежуються тільки констатацією рівня досягнень. Оцінка є засобом стимулювання учіння. Під впливом об'єктивного оцінювання в учнів формується адекватна самооцінка, критичне ставлення до своїх успіхів.
Принципи організації діагностики і контролю за навчальною діяльністю учнів:
1. Об'єктивність, позбавлена суб'єктивних і помилкових оціночних суджень і висновків учителя. Об'єктивність забезпечується науково обґрунтованим змістом діагностичних тестів (завдань, питань), діагностичних процедур; рівним, дружнім ставленням педагога до всіх учнів; точним, адекватно установленим критерієм оцінювання знань, умінь. Об'єктивність діагностування означає, що виставлені оцінки збігаються незалежно від методів і засобів контролювання та педагогів, які здійснюють діагностування. 2. Систематичність, регулярність проведення діагностичного контролю на всіх етапах процесу навчання. При цьому комплексно використовуються різні форми, методи і засоби контролювання, перевірки й оцінювання, що вилучає універсальність окремих методів і засобів діагностування.
3. Гласність, що полягає в проведенні відкритих випробовувань усіх учнів за тим самим критерієм. Рейтинг кожного школяра, що встановлюється в процесі діагностування, відомий усім, оцінки оголошуються і мотивуються. Результати діагностичних зрізів, їх аналіз обговорюється відповідними педагогами (предметними комісіями). На цій основі складаються перспективні плани удосконалення викладання предмета.
Дотримання вищеназваних принципів забезпечить надійність діагностики і виконання учнями своїх завдань у процесі навчання. Для характеристики знань, умінь і навичок учнів потрібні також оцінки, зафіксовані в зошитах і журналі, які відбивають загальний рівень знань, умінь і навичок учнів.
Розроблено норми оцінок з математики для кожного класу, які є документом, обов'язковим для керівництва в роботі кожного вчителя.
Виставляючи оцінки на уроках математики за усні відповіді, вчитель має додержуватись тих самих вимог, що й на інших уроках, а саме: об'єктивність оцінок, диференційований характер їх, обґрунтування цифрової оцінки.
Оцінку можна ставити не за окремий вид роботи, а за ряд робіт, виконаних протягом усього року (усні обчислення, формулювання правила, самостійна робота на уроці, пояснення розв'язання прикладу або задачі тощо). У цьому разі оцінку вчитель оголошує наприкінці уроку: такий прийом перевірки і оцінки знань, умінь і навичок називають поурочним балом. Для перевірки знань за допомогою поурочного бала рекомендують опитувати й а уроці не більш як 2-3 учнів, інакше вчителеві важко буде зробити перевірку і об'єктивно оцінити їхні знання.