Форми і методи перевірки знань, умінь і навичок молодших школярів

Якщо учням пропонується вправа, наприклад на обчислення виразів, то додатковими завданнями можуть бути: знайти значення виразу іншим способом, всіма можливими способами; записати подібний вираз і обчислити його значення; обчислити значення виразів і записати їх значення в зростаючому.

Постановка кількох запитань до умови задачі.

Вчитель записує на дошці умову задачі і до неї 2-3 запитання. Кожен учень знаходить відповідь на стільки запитань, на скільки зможе. Зрозуміло, що бажано відповісти на всі запитання.

Додаткове завдання, яке не пов'язане з основним. Учитель зазначає: “Учням, які першими розв'яжуть завдання, треба спробувати виконати ще й інше завдання”. Додатковим завданням може бути обчислення виразів, розв'язування нової задачі, а найчастіше завдання з логічним навантаженням. Робота над додатковим завданням припиняється одразу, як тільки вчитель організує учнів на інший вид діяльності. Учням, які не встигли чи не змогли виконати завдання, пропонується подумати над ним дома. Невиконання учнем додаткових завдань не впливає на оцінку його роботи. [11]

Індивідуальна допомога.

Завдання для самостійної роботи пропонується у 2-4 Варіантах. В одному чи двох з них міститься додаткова інформація, розрахована на допомогу в розв'язанні задач. Реалізується цей вид диференціації найчастіше через індивідуальні картки.

 

 

 

Перевірка і оцінка знань, умінь і навичок учнів – невід'ємна складова частина навчального процесу в початкових класах.

На уроках математики, як і на інших уроках, перевірку використовують в основному в трьох випадках залежно від того, на якому етапі навчального процесу її організовують. [7]

Попередню перевірку проводиться перед вивченням нового курсу або нового розділу курсу з метою визначення знань учнів з найважливішого матеріалу попереднього навчального року, півріччя. Попередня перевірка поєднується з так званим компенсаційним (реабілітаційним) навчанням, спрямованим на ліквідацію прогалин у знаннях, уміннях учнів.

Поточну перевірку організовують під час навчального процесу. Вона дає вчителеві можливість перевірити, як засвоюється новий матеріал: чи всі учні включилися б роботу, з якими труднощами вони стикаються. При цьому вчитель перевіряє 1 себе: _наскільки правильні і ефективні методичні прийоми, які він використовує під час навчання математики. Відповідно до результатів перевірки вчитель може внести в навчальний процес потрібні зміни і виправлення.

Підсумкову перевірку здійснюють або в кінці вивчення теми, або наприкінці семестру, навчального року. Її завдання – виявити результати навчання, перевірити якість здобутих учнями знань, набутих умінь, навичок.

Основними методами перевірки засвоєння учнями програмного матеріалу є усне опитування і письмові роботи учнів.

Усне опитування.

Під час усного опитування вчитель прагне перевірити, як учні опанували навчальний матеріал, і, крім того, залучити по можливості всіх учнів до активної роботи.

Для розв'язання цих завдань велике значення має характер завдань і запитань учителя. Частіше треба давати запитання, які потребують пояснення. Наприклад: поясни, як ти розв'язав цю задачу, це рівняння тощо. Корисно давати завдання на порівняння: порівняй розв'язування прикладів: 92-50 і 90-52; порівняй розв'язання цих задач, порівняй чотирикутники і т. д. Чи матеріал засвоєний свідомо, допомагають виявити нетрафаретні завдання, особливо завдання, які потребують застосування знань до розв'язування практичних задач (визначити затрати на купівлю навчальних посібників до початку навчального року, порівняти площу підлоги класі і в коридорі тощо).

Усне опитування дає можливість ґрунтовно з'ясувати знання учнів, проте воно потребує багато часу, що обмежує можливість перевірити більшу кількість учнів. Крім того, в процесі усного опитування запитання вчителя і відповіді учнів ніде не фіксують. Це позбавляє вчителя можливості порівнювати відповіді різних учнів на те саме запитання, відповіді того самого учня, дані ним у різний час навчального року. [6]

Ці недоліки усного опитування значною мірою усуваються під час перевірки засвоєння матеріалу за допомогою письмових робіт. Самостійні письмові роботи приводять для поточної і підсумкової перевірки знань, умінь, навичок. Під час поточної перевірки самостійні роботи невеликі за обсягом, містять завдання в основному з тієї теми, яку вивчають. Перевірка в цьому разі тісно пов'язана з процесом навчання на уроці, підпорядкована йому. Тому самостійну роботу можна провадити частинами, які включаються під час уроку 2-3 рази (по 3-10 хв.). Наприклад, у 1 класі на уроці закріплення прийому додавання і віднімання числа 3 можна спочатку включити для самостійної роботи 4-6 прикладів на ці і раніше розглянуті випадки додавання і віднімання, а потім після колективного розв'язування задачі запропонувати самостійно розв'язати аналогічні задачі або задачі раніше розглянутого виду, в яких треба додавати або віднімати число 3.

Під час підсумкової перевірки до самостійної письмової роботи включають звичайно більше завдань і на її виконання відводять у 1 класі – 20-25 хв, а в 2-3 класах – 30-40 хв. При цьому прагнуть перевірити знання, уміння, навички з усіх основних розділів, вивчених за певний час (місяць, навчальний семестр). У цьому разі контрольна робота може містити різні завдання: розв'язування прикладів на одну або кілька дій, задач рівнянь, нерівностей; завдання, пов'язані з вимірюванням