Географічні основи взаємодії суспільства й природи: гуманітарно-географічний аспект. Я. Олійник, А.Степаненко

По-друге, це структурні зв’язки, тому що суспільство може існувати тільки в певних природних умовах, воно включено в різні природні системи (Галактику, Сонячну систему, біосферу, біогеоценози й т.п.) і займає в них певне місце.

Нарешті, по-третє це функціональні зв’язки, які реалізуються в процесі взаємодії сус-пільства й природи. Ця взаємодія містить у собі обмін речовиною, енергією й інформацією.

З одного боку, будь-яке суспільство, щоб нормально існувати й функціонувати, пови-нно мати можливість використовувати природні ресурси й природні багатства, освоювати різні джерела енергії, пізнавати властивості й закономірності природних сил, явищ, процесів. З іншої ж сторони, суспільство також "віддає" природні різні речовини (наприклад, відходи виробництва й споживання), частину виробленої ним енергії, а також інформацію, напри-клад, змінюючи й упорядковуючи у відповідності зі своїми знаннями або уявленнями про красу навколишніх предметів і явищ.

У процесі взаємодії суспільство й природа постійно впливають один на одного. Але ступінь того взаємовпливу не є незмінним. У процесі історичного розвитку в результаті роз-ширення знань і вдосконалення способів і засобів людської діяльності вплив суспільства на природу ставав у усе більше вагомим і помітним. Цей вплив має свої особливості. Насампе-ред він, як правило, здійснюється з метою поліпшення умов людського життя й задоволення різних потреб. Крім того він може здійснюватися не тільки стихійно, але й свідомо, планомі-рно. Головним способом свідомого, цілеспрямованого впливу суспільства на природу з ме-тою задоволення його потреб є трудова, виробнича діяльність. По своєму змісту й формам виробнича діяльність розділяється на ряд видів. Це:

природоприсвоююча діяльність, що була переважаючою на ранніх етапах розвитку су-спільства й зводилася до того, що люди брали в готовому виді із природи те, що було їм не-обхідно для задоволення елементарних життєвих потреб (їжу, одяг, матеріал для споруджен-ня примітивного житла або ж знарядь праці й самооборони);

природоприспособлююча діяльність, спрямована на те, щоб краще пристосуватися до змін, що проходили в природі в різні пори року або в різні історичні періоди (наприклад льодовиковий), а також до умов життя в різних кліматичних зонах (наприклад в умовах Пів-ночі);

природовідтворююча діяльність (насамперед сільськогосподарська – землеробство, рослинництво, (тваринництво), у процесі якої люди відтворювали необхідні їм природні умови й засоби свого існування (родючість ґрунтів, їстівні рослини, свійських тварин й т.п.);

природоперетворююча діяльність (ремісництво, селекціонування, промислове вироб-ництво), що давала можливість, використовуючи "матеріали" природи (дикі рослини й тва-рин, корисні копалини й т.п.), змінювати їхні властивості або перетворювати їх у предмети, необхідні для задоволення людських потреб;

природоосвоююча діяльність, наприклад використання нових видів рослин і тварин, природних речовин і сил, осушення боліт і зрошення пустель, освоєння нових земель, земних надр, океанських глибин і, нарешті , космічного простору;

природоохоронна діяльність, спрямована на охорону й збереження рослинного й тва-ринного світів, заповідних лісів, водойм, ландшафтів і т.п., що зараз придбало особливе зна-чення у зв’язку із загостренням екологічних проблем. Останні ж, як відомо, виникли в ре-зультаті шкідливих для природи й самої людини наслідків людської діяльності, хижацького й нерозумного відношення до неї з боку суспільства;

природотворча діяльність, що включає в себе, наприклад, створення в якімсь районі Землі придатних для життя людей кліматичних умов (мікроклімату), штучних водойм, лісо-вих масивів і іншого. Але вищим проявом природотворчої діяльності, що, на думку видатно-го вченого В.І.Вернадського (1863-1945), по своїй силі й значенню в наш час прирівнюється

до геологічних процесів, можна вважати створення розумно й доцільно впорядкованого се-редовища людського існування – ноосфери.

Однак не тільки суспільство постійно впливало на природу, але й сама природа роби-ла й впливає на суспільство й громадське життя. І в обох випадках цей вплив мав не тільки позитивне, але й негативне значення як для природи, так і для суспільства, що також свід-чить про їхній нерозривний зв’язок.

Вплив природи на суспільство. Розглядаючи вплив природи на суспільство, варто враховувати, що кожна із цих систем неоднаково впливає на суспільне життя. Безпосереднє природне оточення, що є необхідною передумовою виникнення, існування й розвитку суспі-льства (його часто називають "географічним середовищем"), робить, природно, більше вплив на різні сфери суспільного життя, чим процеси і явища, які відбуваються на всій Земній ку-лі, у рамках Сонячної систем або Галактики й вплив яких на суспільство опосередковується географічним середовищем.

Слід також зазначити, що нам зараз відомі далеко не всі форми й механізми такого впливу. Ще донедавна, наприклад, вважалося, що погодні умови, від яких у значній мірі за-лежать сільськогосподарські роботи, рух транспорту, самопочуття людей визначаються тіль-ки земними факторами. Зараз доведено, що ці умови багато в чому залежать від тих складних процесів і явищ, які відбуваються не тільки в Сонячній системі, але й у більш віддаленому космічному просторі.

У чому ж конкретно і як природа впливає на суспільство й різні сфери громадського життя?

У першу чергу треба відзначити, що природа є необхідним середовищем існування су-спільства. Вона дає матеріали й енергію, природні шляхи сполучення й харчові продукти, воду й повітря й багато чого іншого, необхідного для життєдіяльності людей. Залежно від того, якими є природні