Географічні основи взаємодії суспільства й природи: гуманітарно-географічний аспект. Я. Олійник, А.Степаненко

Антропогенез виступає як матеріальний доданок історії людства. З екологічної точки зору це останній за часом етап еволюції, обумовлений діяльністю людини і вносячий у при-роду Землі речовини, сили й процеси, які, в остаточному підсумку, змінюють і порушують рівноважне функціонування біосфери й замкнутість біотичного круговороту.

Антропосфера – сукупність техногенних об’єктів, засобів і пристроїв, продуктів люд-ської діяльності. Це світ, створений людиною на відміну від біосфери. Антропосферу ство-рила людина - породження біосфери. Антропосферою зайнято значний простір, що належав

раніше біоті біосфери. Людина взяла під контроль і по суті включила до складу антропосфе-ри кілька тисяч видів рослин і тварин. Але значна частина сучасної антропосфери – це зовсім нове надприродне утворення, генетично не пов'язане із законами біосфери. У цілому антро-посфери – грандіозний артефакт1. У її структурі виділяється кілька підсистем – субсфер, в т.ч.: всі продукти й похідні людської праці; всі види палива; елементи техногенного рельєфу: кар'єри, шахти, канали, насипи, греблі й т.п.; їжа, у тому числі безпосередньо контрольовані й використовувані людиною рослини й тварини; відходи. Крім такого розподілу, можна в речовині антропосфери виділити технічну речовину – активно функціонуючу частину засобів виробництва, тобто сукупність діючих інструментів, верстатів, машин, механізмів, апаратів, топок, реакторів і т.п. А всю іншу, неактивну масу антропосфери – будинки, спорудження, комунікації, скупчення витягнутих порід і відходів виробництва й споживання, техногенні емісії й т.д. – можна позначити як техногенна речовина. Маса техногенної речовини до тепе-рішнього часу досягла колосальної величини 8,5•1012 т, що майже в півтора разу більше маси біоти біосфери.

Хоча антропосфера – безсумнівно, планетарне явище, її техномаса розподілене вкрай нерівномірно. Майже 90% її зосереджено в районах селітебного й гірничопромислового осво-єння, що займають більше 7 млн км2 (5% площі суші). Однак техногенними впливами – емісі-ями й потоками речовин, енергії й інформації – охоплений практично весь простір планети. Деякі узагальнені кількісні характеристики техносфери представлені нижче (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняння біосфери й антропосфери [1, с. 204]

 

Антропосферний матеріальний баланс. На рис. 1 представлена зразкова кількісна схема сучасного антропогенного круговороту речовин. З 120 Гт копалин матеріалів і біомаси, що мобілізуються за рік світовою економікою, тільки 9 Гт (7,5%) перетвориться в матеріаль-ну продукцію в процесі виробництва. Більше 80% цієї кількості вертається в основні фонди виробництва. Тільки 1,6 Гт становлять особисте споживання людей, причому 2/3 цієї маси відноситься до нетто-споживання продуктів харчування.

З навколишнього середовища всі люди споживають 3,6 Гт питної води й 1,2 Гт кисню.

1 Артефакт – утвір або процес, що виникає під час дослідження організму, не властивий йому за нормальних умов.

В атмосферу вертається 1,6 Гт видихуваного вуглекислого газу й пар води; при цьому виді-ляється 18 Едж теплоти. У водойми й на поверхню землі від людей надходить 4 Гт рідких і 0,8 Гт твердих відходів. Матеріальний нетто-баланс людства як біологічного виду (тобто без сучасного суспільного виробництва) надзвичайно великий, у багато разів перевершує матері-альний бюджет будь-якого іншого виду тварин, але в цілому майже вписується в глобальний біотичний круговорот і створює лише частину сучасних екологічних проблем. Треба пам'я-тати також, що людина контролює більшу масу рослин і тварин багатьох видів, які поза люд-ським господарством або взагалі не могли б існувати, або вносили б незначний внесок в еко-сферний обмін речовин. Найбільш серйозні проблеми пов'язані зі споживанням біоресурсів, енергетикою й промисловим виробництвом.

Антропогенний матеріальний круговорот принципово відрізняється від біотичного круговороту насамперед високим ступенем розімкнутості. Тому його вірніше було б назива-ти не круговоротом, а ресурсним циклом людського господарства. Можна сказати, що коло-сальний механізм, схематично представлений на рис. 1, створений для забезпечення нетто-споживання людей незначною часткою речовин і матеріалів, що беруть участь у циклі. По суті мова йде всього лише про 400 млн т у рік товарів зверх споживання продуктів харчуван-ня, води й повітря, або про 63 кг у рік на одного жителя Землі. Коефіцієнт корисної дії всієї цієї грандіозної системи надзвичайно низький: 0,003. Інакше кажучи, матеріальна ефектив-ність сучасної індустріальної цивілізації близька до нуля. Чомусь теоретики, стурбовані ефе-ктивністю макроекономіки, не звертають уваги на цей фундаментальний факт. Щорічне ви-лучення близько 10 Гт сухої речовини біомаси у вигляді сільгосппродукції, деревини й мо-репродуктів становить майже 5% продукції фотосинтезу на суші. Крім того, за рахунок ан-тропогенного зменшення біомаси й продуктивності природних екосистем, заміщення їх аг-роценозами, вирубки лісів, опустинювання, техногенної деградації й т.п. людина побічно пе-реводить в антропогенний канал ще 7-10% первинної продукції екосистем суші, в цілому знижуючи продуктивність земної біосфери приблизно на 10-12%. Саме це розцінюється як саме головне втручання господарства в природні процеси.

Рис. 1. Схема глобального антропогенного матеріального циклу: [1, с. 205]

→ потоки