Інформаційні системи та технології в економіці

Другий сектор - інформація для фахівців. Вона містить такі частини:

професійна інформація - спеціальні дані та інформація для юристів, фармацевтів, викладачів, інженерів, геологів, метеорологів та ін.;

науково-технічна інформація - документальна, бібліографічна, реферативна, довідкова інформація з галузі природничих, технічних, суспільних наук, галузей виробництва і сфер людської діяльності;

доступ до першоджерел - організація доступу до джерел інформації через бібліотеки і спеціальні служби.

Третій сектор - інформація для споживачів, яка складається з таких частин:

новини і література - інформація служб новин і агентств преси, електронні журнали, довідники, енциклопедії;

інформація для споживачів - розклади транспорту, резервування квитків та місць в готелях, замовлення товарів і послуг, банківські операції тощо;

розважальна інформація - ігри, телетексти, відеотексти.

Четвертий сектор - послуги освіти. Ця частина ринку інформаційних продуктів і послуг включає всі форми і ступені освіти: дошкільну, спеціальну, середню непрофесійну, вищу, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів. Інформаційна продукція цього сектора може бути нщі подана в комп'ютерному або некомп'ютерному вигляді: підручники, методичні розробки, практикуми, розвивальні комп'ютерні ігри, навчальні і контролюючі системи, методики навчання тощо.

П’ятий сектор - забезпечуючі інформаційні системи і засоби. Ця частина ринку інформаційних продуктів і послуг складається з таких частин: 

програмні продукти - програмні комплекси з різною орієнтацією - від професіонала до недосвідченого користувача комп'ютера, системне програмне забезпечення, програми загальної орієнтації, прикладне програмне забспечення тощо;

технічні засоби - комп'ютери, телекомунікаційне устаткування, оргтехніка, супутні матеріали і комплектуючі;

розробка і супровід інформаційних систем і технологій; консультування з різних аспектів інформаційної індустрії: яку інформаційну техніку придбати, яке програмне забезпечення необхідне для реалізації професійної діяльності, чи потрібна інформаційна система і яка, на базі якої інформаційної технології краще організувати свою діяльність тощо;

підготовка джерел інформації - створення баз даних із заданої теми, галузі, явища тощо.

 

 

Науково - технічний прогрес у наш час неможливий без накопичення та вмілого використання інформації . Інформація стала головним фактором розвитку економічної , технічної і наукової сфер діяльності людства .   Зараз у світі неможливо розв’язати жодної важливої проблеми без переробки значних обсягів інформації та без надійних  засобів зв’язку. Інформація є ресурсом науки і виробництва . Відбувається процес інтенсивної інформатизації суспільства , інформаційна “ революція ” .

Слово «інформація» походить від латинського слова informatio, що в перекладі означає зведення, роз'яснення, ознайомлення. Поняття інформації розглядалося ще античними філософами. До початку промислової революції, визначення суті інформації залишалося прерогативою переважно філософів. Далі розглядати питання теорії інформації стала нова на той час наука кібернетика.  

Визначення інформації. Інформація – це поняття, пов'язане з об'єктивною властивістю матеріальних об'єктів і явищ (процесів) породжувати різноманіття станів, які за допомогою взаємодій (фундаментальні взаємодії) передаються іншим об'єктам та відображаються в їх структурі. В повсякденній діяльності інформація – це відомості про навколишній світ, що сприймаються людиною або спеціальним пристроєм. На даний час не існує єдиного визначення терміна інформація. В різних галузях знання дане поняття описується своїм специфічним набором ознак.  

Загальне поняття інформації подано у філософії, де під нею розуміють відображення реального світу. Як філософську категорію її розглядають як один з атрибутів матерії, що відбиває її структуру. 

Погляд на інформацію з точки зору її споживачів окреслює таке поняття: Інформація — це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні. Іншими словами, інформація — це нові знання, які отримує споживач (суб'єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей. Інформація – це відомості, повідомлення, знання, дані , які є об’єктом збирання, зберігання, переробки та передачі з метою зменшення невизначеності в тій галузі, до якої вони відносяться, і вирішення поставлених задач .

В залежності від галузі використання термін «інформація» одержав безліч визначень, зокрема:

• відомості або повідомлення про щось (побутове);
• роз'яснення, виклад;
• оригінальність, новизна;
• комунікація та зв'язок, в процесі якого усувається невизначеність (інформаційна ентропія) (теорія зв'язку, американський вчений Клод Шеннон);
• міра неоднорідності розподілу матерії та енергії у просторі та у часі, міра змін, якими супроводжуються всі процеси, що протікають у світі (український вчений Віктор Михайлович Глушков);
• позначення змісту, отриманого з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів (американський вчений Норберт Вінер);
• заперечення ентропії, міра хаосу в системі (термодинаміка, французький вчений Леон Бріллюен);
• передача різноманітності (англійській філософ Вільям Росс Ешбі);
• міра складності структур (французький вчений Абраам Моль);
• ймовірність вибору (радянські вчені Аківа та Ісаак Яглон);
• відображена різноманітність (радянський вчений Аркадій Дмитрович Урсул);
• властивості матеріальних об'єктів породжувати та зберігати певний стан, який в різних матеріально-енергетичних формах може передаватись між об'єктами;
• фундаментальний генералізаційно-єдиний безпочатково-нескінченний законопроцес автоосциляційного, резонансно-сотового, частотно-квантового та хвильового відношення, взаємодії, взаємоперетворення та взаємозбереження