Іноземний досвід подолання економічних криз

На жаль, в умовах сучасної кризи саме наука, освіта і культура опинилися в скрутному становищі, що відкидає нашу країну від сучасного рівня світового розвитку. А країни, які перебувають на постіндустріальній стадії та мають не тільки високомеханізоване матеріальне виробництво, але й високо розвинуту сферу послуг, успішно оволодівають досягненнями НТР і на цій основі розвивають економіку, удосконалюють умови життя і праці широких верств населення. Нам важко збагнути, що, наприклад, у Японії ще в 1986 р. 55% працездатного населення, зайнятого в соціальній сфері, створювали 63, 5% ВНП, а 45% працездатних, зайнятих у матеріальному виробництві, – відповідно, лише 1/3 його. Отже, сфера послуг дедалі більше стає основним джерелом зростання ВНП.

Цілком зрозуміло, що перетворення виробничих відносин повинне поєднуватися з глибокими змінами у продуктивних силах. У першу чергу, маються на увазі глибокі структурні зміни, пов'язані з подоланням надмірного переважання важкої промисловості (перш за все, її добувних і сировинних галузей) та швидким розвитком галузей, що безпосередньо забезпечують потреби народу. Переважний розвиток сільського господарства, легкої та харчової промисловості, пріоритетний розвиток соціальної сфери повинні забезпечити створення сучасного споживчого сектора економіки. Розв'язанню цього завдання покликана служити конверсія воєнного виробництва.

І безперечно те, що всі ці процеси повинні спиратися на науково-технічний прогрес, технічне переозброєння підприємств, нову технологію, що, в свою чергу, здатне забезпечити перехід від екстенсивного до інтенсивного типу економічного розвитку.

Все це дає підставу зробити висновок, що наша криза – не звичайна циклічна, а стадіальна, пов'язана з переходом суспільства від індустріальної до постіндустріальної стадії суспільно-економічного розвитку. її принципова особливість полягає в тому, що одночасно вона е переходом від адміністративно-командної до ринкової економіки. Цілком зрозуміло: переплетення цих процесів не тільки ускладнює саму кризу, але й визначає обсяг проблем і завдань, які необхідно розв'язати, щоб вийти з неї, а також цілий комплекс методів і форм виходу з цієї кризи.

Тому вихід з цієї кризи не може обмежуватись оновленням основного капіталу: він пов'язаний з перетворенням виробничих відносин шляхом роздержавлення, приватизації та демонополізації економіки, з перетворенням продуктивних сил, перш за все-структурною перебудовою економіки і переходом до нового технологічного способу виробництва. Отже, і перехідний період, в якому перебувають країни колишнього Союзу РСР, пов'язаний з вирішенням усього комплексу проблем, з перетворенням і продуктивних сил, і виробничих відносин. Це означає, що завершення перехідного періоду можливе тільки тоді, коли весь цей величезний комплекс проблем буде розв'язано.

 

 

У перші роки самостійного розвитку економіка всіх трьох балтійських держав пережила глибокий спад. Це було викликане насамперед дорожчанням сировини, що поставляються з Росії і енергоресурсів, які довелося купувати по світових цінах, а також порушенням господарських зв'язків з іншими республіками колишнього СРСР.

Першою подолала кризові явища Естонія, яка взяла курс на створення відкритої економіки (в 1996 р. її експорт становив 73% ВВП, імпорт 86. 5%, перевищивши відповідні показники інших країн Прибалтики). Це дозволило в досить стислі терміни переорієнтувати економіку республіки на зв'язки із західними державами і залучити значні іноземні капіталовкладення.

 

Таблиця 1

ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЕСТОНІЇ

1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997

ВВП (в порівнянних цінах). … -11. 8 -19. 3 -3. 3 4. 7 5. 0 3. 0

Обсяг промислового виробництва

(1990р. = 100%) … 93 60 49 47 48 49

Інфляція (по динаміці роздрібних цін) ' 210. 6 1069. 3 89. 4 47. 7 26. 5 25. 0 12. 5

Дефіцит державного бюджету, % ВВП 4. 6 0. 8 0. 2 … -3. 8 … …

Експорт товарів, млн. дол. … 445 805 1302 1838 2041 …

Імпорт товарів, млн. дол. … 412 817 1663 2545 3182 …

Сальдо платіжного балансу по поточних операціях, млн. дол. … 36. 2 21. 6 -165 -165. 4 -447. 3 …

' Темпи приросту, % до попереднього року.

 

Більш складна ситуація виникла в Латвії, керівники якої прагнули перетворити її в «Балтійську Швейцарію», розвиваючи переважно фінансовий сектор. Банківська криза, що Вибухнула на початку 1995 р. відстрочила подолання спаду, що зумовило відставання Латвії від сусідньої Естонії по основних економічних показниках.

Литва в перші роки незалежність по темпах ринкових перетворень істотно відставала від Естонії і Латвії. Зокрема, республіка пізніше за своїх сусідів ввела власну валюту. Однак в 1997 р. положення стало мінятися. Литві вдалося залучити значні іноземні інвестиції, що привело до підтягнення її основних макроекономічних показників до