Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Іноземний досвід подолання економічних криз

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
78
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Албанії, Болгарії та Румунії підтвердив наявність для країн зі слабкими інституціональними основами ринкового господарства реальної небезпеки нового сплеску інфляційних процесів вже після того, як рівні інфляції істотно знизилися завдяки жорсткій монетарній політиці. Так, в Албанії інфляція зросла до 33, 2% у 1997 р. з 8% У 1995 р., у Болгарії-до 1080% у 1997 р. з 62% у 1995 р., а в Румунії-до 154, 8% у 1997 р. з 38, 8% у 1996 р. Отже, можна зробити висновок про неприпустимість надмірно вільної монетарної та фінансової політики в умовах, коли ще не створено інституціональних, інвестиційних, психологічних та інших передумов для відновлення економічного зростання, коли не досягнуто якісного поліпшення структури виробничого потенціалу та конкурентоспроможності національних виробників. Причому, всупереч рецептам прихильників інфляційного стимулювання економічного зростання, так! сплески високої інфляції супроводжуються значним скороченням виробництва. Так, у Болгарії в 1995р., здавалося б, уже вдалося вийти на додатну динаміку ВВП (+3%), але вже в 1996 р. настав обвал виробництва – 10% падіння ВВП.

Для тих же країн ЦСЄ, які проводили правильну трансформаційно-стабілізаційну політику, трансформаційна криза в часовому вимірі виявилася більш-менш швидкоплинною і тривала, як правило, не більше від 4 років, причому значні (понад 5%) темпи падіння ВВП спостерігалися протягом ще меншого періоду – до 2 років (див. табл. 6). Так, в Угорщині таким екстремальним, з від'ємними темпами динаміки ВВП, був лише один, 1991, рік (7, 7%), у Польщі – 1990 і 1991 рр. (11, 6 і 7%), у Чехії – 1991 і 1992 рр. (14, 2 і 6, 4%), у Словенії – 1991 і 1992 рр. (9, 3 і 5, 7%), у Словаччині – 1991 і 1992 рр. (14, 6 і 6, 2%).
Для трансформаційної кризи цих країн ЦСЄ характерним було те, що загальний спад поєднував у собі дві протилежні тенденції – згортання одних, неконкурентоспроможних, виробництв і розширення інших, які є перспективними й визначатимуть майбутнє обличчя їх економік. Сама підвищена динаміка другої групи виробництв зумовлювала нетривалість спаду, ефективну стабілізацію сукупного виробництва та його перехід до стадії зростання.
 
Таблиця 6
Показники економічного зростання країн ЦСЄ
Країни Приріст ВВП, % 
1981-1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997
Албанія 1, 7 -10, 0 -27, 8 -9, 7 11, 0 7, 4 6, 0 4, 0 ... 
Болгарія 4, 9 -9, 0 -11, 7 -6, 0 -4, 2 0, 0 3, 0 -10, 0 -6, 9
Македонія ... ... -9, 8 -12, 4 -12, 0 -5, 7 -4, 0 1, 6 ... 
Польща 2, 6 -11, 6 -7, 0 2, 6 3, 8 5, 5 7, 0 6, 0 6, 9
Румунія 1, 0 -5, 6 -12, 9 -13, 8 1, 3 2, 4 7, 0 4, 1 -6, 6
Словаччина 2, 7 -2, 5 -14, 6 -6, 2 -4, 1 4, 8 7, 0 6, 9 6, 5
Словенія ... ... -9, 3 -5, 7 1, 0 4, 0 5, 0 3, 5 3, 8
Угорщина 1, 8 -2, 5 -7, 7 -4, 3 -2, 3 2, 5 2, 0 0, 5 4, 4
Хорватія ... ... -15, 1 -12, 8 -3, 2 1, 8 2, 0 4, 4 6, 5
Чехія 1, 8 -1, 2 -14, 2 -6, 4 -0, 5 2, 6 5, 0 4, 4 1, 0
Югославія ... -8, 4 -11, 2 -26, 2 -27, 7 2, 5 6, 0 4, 0 7, 0
 
Нарешті, трансформаційна криза мала той позитивний вплив, що в цілому вона привела в найуспішніших країнах ЦСЄ до піднесення рівня економіки і динамізації її розвитку в довгостроковому вимірі. Саме цим, зокрема і пояснюється такий зовнішній парадокс, як вищі темпи посткризового розвитку в окремих країнах, що пережили відносно глибший спад виробництва в період так званої «шокової терапії».
Водночас практика структурних реформ у різних країнах ЦСЄ дає підстави для висновку про те, що отримані результати трансформування поки що мають досить неоднозначний, суперечливий характер. В основі такого становища лежить складний комплекс чинників, головними серед яких є:
Вихідні рівень розвитку й структура економіки (Практика структурного трансформування довела, що, як правило, галузі виробництва і сектори економіки з складнішою технологічною структурою, а також капіталомісткі є більш уразливими в умовах раптових змін економічного середовища, характерного для періоду ринкового трансформування. Саме тому вони вимагають дуже ретельно продуманих систем державного регулювання, застосування державної підтримки на період реалізації заходів щодо структурної перебудови і підвищення власної міжнародної конкурентоспроможності. В умовах же обвальної лібералізації, спонтанного розвитку вони починають швидко руйнуватися).
Наявність у країні ще на початку радикалізації ринкових перетворень певних ринкових Інституцій і ринкової інфраструктури, які полегшують процес адаптації підприємств під час радикальної зміни параметрів економічного середовища – відносних цін, рівнів процента, валютних курсів тощо.
Наявність у країні виваженої, послідовної та кваліфіковано реалізованої економічної політики, яку формулюють і втілюють у життя справжні професіонали з високим рівнем індивідуальної свідомості.
У цілому досвід країн ЦСЄ у галузі структурних
Фото Капча