Історіософський аналіз уявлень про надприродне у віруваннях слов’янського населення давньої України

Теоретичне і практичне значення отриманих результатів. Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що отримані автором результати надають можливість відтворити складні та суперечливі процеси формування образів надприродного у східних слов’ян, “літописних племен” та русів. Подібне відтворення актуалізується лише на основі аналітичного бачення проблеми язичницької релігійності. 

Крім того, реалізовані автором можливості історіософського аналізу дають змогу запропонувати ефективну методологію для подальших напрямків дослідження будь-яких релігійних вірувань та уявлень. 

Одержані висновки дисертаційного дослідження також є певним внеском в подолання негативістської тенденції в питанні висвітлення дохристиянських вірувань людності Русі. 

Практичне значення дисертації полягає в тому, що її висновки та матеріали можуть бути використаними при викладанні курсів з релігієзнавства, спецкурсів з історії релігій в Україні, спецкурсу “Дохристиянські вірування в Україні”, а принагідно й при викладанні культурологічних дисциплін. 

Апробація результатів дослідження:

Головні ідеї дисертації були висвітлені автором у доповідях та повідомленнях на науковій конференції “Всеукраїнська міжнародна Християнська асамблея” (Київ, 17-18 лютого 1998 р.), у VIII Міжнародному круглому столі “Історія релігії в Україні” (Львів 11-13 травня 1998 р.). 

Теоретичні висновки дослідження використовувались дисертантом в ході навчального процесу в Київському університеті імені Тараса Шевченка, зокрема при проведенні семінарів з курсу релігієзнавства з теми: “Початки та ранні форми релігії”, “Основний зміст християнського віровчення та культу”.

Основні положення дисертації відображені в 6 публікаціях автора зокрема в 4 видрукованих статтях в наукових журналах і в 2 тезах наукових конференцій. 

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження, що випливає з мети та поставлених завдань, необхідних для досягнення цієї мети. В структурному відношенні дисертація відповідно складається із вступу, чотирьох розділів по два параграфи в кожному, висновків і списку використаної літератури. 

В першому розділі подається огляд дослідницької літератури з питань, історіософії давньоукраїнських вірувань. 

В другому розділі пропонується історіософське бачення проблеми феномену надприродного, яке неможливе без з’ясування поняття суб’єкта уявлень про надприродне та предметного поля аналізу уявлень про надприродне. Виявляються також методологічні принципи та критерії запропонованого дослідження. 

В світлі з’ясованих смислів основоположних понять та методологічних передумов у третьому розділі докладно розгортаються зміст та форми історично перших демоністичних уявлень східних слов’ян та “літописних племен”. 

Четвертий розділ присвячений виявленню змісту теїстичних уявлень давньоруської людності, що виникли на основі демоністичних образів надприродного, а також з’ясуванню їх поліфункціональності з акцентацією на деміургічності. 

Висновки дослідження містять узагальнюючі положення, що випливають з історіософського аналізу демоністичних та теїстичних уявлень слов’янського населення території Давньої України. 

 

 

У вступі подаються пояснення щодо обраної автором теми дисертаційної роботи, обгрунтовується актуальність дослідження, його зв’язок з науковими програмами, визначаються його мета та основні завдання, що випливають з поставленої мети, пропонуються теоретико-методологічні засади, згідно з якими проводиться науковий пошук, позначаються найважливіші першоджерела та стисло характеризуються джерела історіософського аналізу, розкривається наукова новизна дослідження, теоретична і практична значимість одержаних результатів, подаються форми апробації та повідомлення про публікації. 

У першому розділі дисертації “Аналітичний огляд джерел та публікацій з питань історіософії давньоукраїнських вірувань” окреслюються основні етапи розвитку дослідницької думки з обраної теми. З одного боку, подається харатеристика джерел якими для історіософського аналізу язичницьких вірувань т. зв. “польові дослідження” релігійності – етнографічні, фольклористичні, археологічні, конкретно-соціологічні, лінгвістичні. З іншого, розглядаються дослідження які водночас є теоретико-методологічним знаряддям такого аналізу. Тобто, аналізуються філософські публікації, в яких висвітлюються питання сутності віри в надприродне в історичних типах релігій та у віруваннях конкретних етносів. 

Релігієзнавча цінність “польових досліджень” релігійності полягала, передусім, у зборі матеріалу, описові та попередньому опрацюванні зібраного, – виробленні міфологем тощо. Всі ці дослідження служать фактологічною базою для історіософського осмислення феномену надприродного. З огляду на наявність елементів саме історіософського підходу автором аналізуються етнографічні розвідки Ф. Рильського, релігієзнавчі за змістом праці М. Костомарова, І. Нечуя-Левицького, І. Огієнка, фундаментальні історичні дослідження Б. Рибакова. 

У зазначених публікаціях автором особливо виділяються плідні для дисертаційного дослідження: ідея І. Нечуя-Левицького про наявність двох “поверхів” надприрдного, спроби пов’язати зміст і форми релігійності з буттєвістю народного життя у викладі І. Нечуя-Левицького та І. Огієнка, парадигма розуміння земного об’єкта релігійних уявлень не лише як стихійної предметності, а й як самовизначеності особи у І. Огієнка, системний підхід у виявленні генетичності східнослов’янських вірувань (особливо у висвітленні Б. Рибакова). 

З праць загальнотеоретичної орієнтації автором аналізуються дослідження, в яких знаходять відображення переважно філософський аналіз феномену надприродного. В цьому відношенні розглядається, насамперед, монографія М. Поповича “Світогляд давніх слов’ян” яка приваблює поданою в ній широкою панорамою сутнісних характеристик дохристиянських східнословянських вірувань; колективна монографія “Релігієзнавство: предмет структура, методологія”, підготовлена науковцями відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України у якій феномен надприродного висвітлюється не лише у філософському та суто релігієзнавчому аспектах, але й у контексті історіософського аналізу релігійних образів, зв’язків та відношень; тематично близькі до завдань нашого дослідження публікації Б. Лобовика в яких з’ясовуються історичні типи надприродного та зміст демоністичних та політеїстичних уявлень репрезентований релігійними образами давніх українців та праслов’ян. 

У другому розділі дисертації “Феномен надприродного