Історія розвитку теорії соціальної роботи в Україні

Перший період історії становлення соціальної роботи хронологічно пов'язують iз виникненням у IХ ст. Древньоруської держави й утвердженням християнства як державної релігії (988 р.), коли надання допомоги хворим, убогим та іншим нужденним верствам населення стало однією iз форм реалізації християнської заповіді любові до ближнього.

Другий період відзначився традиціями княжої благодійності у ХІІ-ХІІІ ст. в історії південно-західного Галицько-Волинського князівства. Серед галицьких князів особливим благодійництвом прославилися Ярослав Осмомисл, Данило Галицький і Володимир Волинський. У цілому після занепаду Києва Галицько-Волинське князівство слугувало опорою української державності. У цій ролі воно перейняло велику частку київської культурно-освітньої спадщини, тим самим зберігши в українців почуття культурної ідентичності, у тому числi відновивши основні напрями соціальної благодійності.

Третій перiод розвитку соцiальної роботи припадає на час входження України до складу Речі Посполитої. З ХVІ ст. осередками відродження православ'я, а отже, і організованої благодійницької діяльності стають братства. Вони завоювали повагу й широку популярність, опікуючися вдовами й сиротами своїх померлих членів, підтримуючи шпиталі й надаючи своїм членам безвідсоткові позики. Іншим напрямом соціально-благодійницької діяльності братств стала освітня справа і, зокрема, відкриття шкіл та організація в них безплатного навчання при досить демократичному шкільному устрої (школи були відкриті для всіх верств населення).

Особливий імпульс для розвитку соціальна благодійнiсть за Україні отримала за Козацької доби. Саме у період ХVІ-ХVІІ ст. ст. тут сформувалися основи соціальної козацької педагогіки, якою декларувалася необхідність захисту потреб, інтересів, прав як окремої особистості, так і груп людей.

Четвертий етап становлення соціальної роботи знаменується організаційним і законодавчим оформленням соціальної роботи в Україні починається з другої половини ХVII ст., в цей час внаслiдок посилення центральної влади поряд iз церковною, приватною благодійністю, зокрема благодійністю окремих культурних осередків-братств, козацьких угруповань, набирає силу процес оформлення державного призріння.

П'ятий етап соціальної роботи в Україні охоплює першу чверть XVIII ст., однак в цей період, з одного боку, активно формується державна політика, спрямована на надання матеріальної та іншої допомоги нужденним, створюється мережа світських соціальних установ, а з іншого – виходять антисоціальні закони.

Шостий етап становлення соціальної роботи пов'язаний iз скасуванням кріпосного права (1861). Ця подія стала передумовою і основою широких реформаторських процесів. Утвердження нових соціально-економічних відносин вимагало коректування сталих підходів в управлінні соціальною сферою, зумовило необхідність відпрацювання нових принципів, форм і методів благодійності.

Подальший розвиток теорії соціальної роботи був різко пригнічений політикою Ралянського Союзу, і лише з початку 1990-х років в Україні соціальна робота як професійна діяльність почала розвиватися знову. Передумовами її впровадження стали загострення економічних і соціальних проблем, криза суспільної моралі; різке збільшення кількості людей, які виявилися неспроможними самостійно забезпечити необхідні умови свого життя; психологічна криза у значної кількості людей внаслідок різкої зміни суспільства, а також поширення таких негативних соціальних явищ, як безробіття, дитяча бездоглядність, злочинність, алкоголізм і наркоманія тощо. У таких умовах виникла потреба у створенні різноманітних соціальних агентств та залученні до них професіоналів, здатних використовувати сучасні технології попередження і подолання соціальних проблем та активізації потенціалу особистості.

Кожен народ, як відомо, формує свою систему виховання, яка підпорядковується властивому тільки йому світосприйняттю. Критеріями оцінки якості такої системи виховання виступають загальна культура нації, розвиток потенційних можливостей кожного її представника, а також здатність забезпечувати духовну єдність, наступність і спадкоємність минулих сучасних і майбутніх поколінь. Українська система соціального виховання належить до давніх педагогічних традицій нашого народу, які чітко прослідковуються у наукових спадщинах таких видатних вітчизняних педагогів як О. Духнович, Г. Ващенко, І. Огієнко.

Благодійність як вид соціальної роботи в Україні має багаті традиції і тривалу історію, починаючи від перших князів Київської Русі і закінчуючи сьогоднішнім меценатством, що дає підстави визнати благодійність одним з найважливіших напрямків соціальної роботи.

Отже, теоретичні засади соціальної роботи в Україні беруть свій початок ще з часів князівського правління і практично постійно розвивалися, виключенням став лише період радянської влади. До основних традицій соціальної думки в Україні належать соціально-педагогічні ідеї, напрямок благодійної діяльності та сучасні види соціальної роботи: волонтерство, міжнародне співробітництво, соціальна спрямованість державної політики.

 

 

Андрущенко В. П., Бех В. П., Лукашевич М. П., Мигович І. І., Пінчук І. М. Соціальна робота. – К. : УДЦССМ, 2001.

Андрущенко В. П. Історія соціальної філософії. – К., 2000.

Андрущенко В. П. Соціальна робота т. 1-6. – К., 2002.

Андрущенко В. П. Сучасна соціальна філософія. – К., 1996.

Донік О. М. Благодійність в Україні у ХІХ – на початку ХХ ст. : ретроспективний аналіз.

Закон України “Про соціальну роботу” // Вісник ВРУ. – 2005. – № 4 (СВ: Соціальна політика). – С. 166-173.

Інноваційна парадигма соціально-економічного розвитку України/ Редкол. В. И. Астахова, Е. В. Астахова, Е. М. Воробьев и др. – Харьков: Изд-во НУА, 2004.

Кузь В. Г., Руденко Ю. Д., Сергійчук З. О. Основи національного виховання. -Умань, 1993. – С. 49-50.

Лукашевич М. П. Теорія і методи соціальної роботи: Навчальний посібн. – 2-е вид., доп. і випр. – К. : МАУП, 2003.

Мигович І. І. Соціальна робота як наука, навчальна дисципліна і професія. // Науковий вісник УжДУ. Серія – соціальна робота, № 1, 1998.

Семгіна Т. В. Порівняльна соціальна політика: Навч. посіб. -К. : МАУП, 2005.

Социальная работа /Под ред. В. И. Курбатова. – Ростов-на-Дону, 1999. – С. 6-10.

Соціальна педагогіка. Навчальний посібник. – К. : Лібра. – 2000 р. – 259 с.

Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під редакцією В. Полтавця. -К. : Видавничий дім “КМ Аcademia”, 2000

Соціальна робота в Україні: теорія і практика – К., 2003. -№3

Соціальна робота в Україні: теорія і практика /Жовтень-грудень, -К., 2002.

Соціальна робота в Україні: теорія і практика -К., 2003. -№2

Соціальна робота в Україні: теорія і практика: Науково-методичний журнал: Видається щоквартально/ Редкол. : А. Й. Капська, С. В. Толстоухова, І. М. Пінчук та ін. ; НПУ ім. М. П. Драгоманова, ДСССДМі, БО «ФСР», ВГО «ЛСПУ» № 1 (9) : Січень-березень. -Б. м.. -2005.

Соціальна робота: наука і професія/ І. Мигович // Віче. -1998. -№ 5.

Теорії і методи соціальної роботи: Підручник/ За ред. Т. В. Семигіної, І. І. Миговича. – К. : Академвидав, 2005.

Тюптя Л. І., Іванова Т. І. Соціальна робота: теорія і практика. – К., 2005.

Холостова Е. И. Генезис социальной работы в России. – М., 1995. – С. 11-20.

Холостова Е. И. Место социальной работы в системе наук. – М., 1995, с. 19.

Холостова Е. И. Социальная работа. Теоретико-методологические аспекты // Социальная работа. – 1994. – Вып. 6. – С. 21.