епохою відбувалося ускладнення стилів, що було пов’язане зі зростанням взаємодії різних шкіл, національних традицій, індивідуальних манер. Уже на межі ХVІІІ?ХІХ ст. розглядати історію мистецтв як зміну стилів стало проблематично, адже розвиток мистецтва не вкладався в рамки зміни одного стилю іншим. Наприкінці Нового часу народжується стиль „еклектика”, який дозволяв використовувати всі елементи традиційних стилів.
9. Еклектизм – механічне поєднання різнородних, інколи протилежних стилістичних елементів. Термін уведений ще давніми греками, де еклектизм осуджувався. Як стильовий напрям еклектизм поширився в архітектурі і художній промисловості у ХІХ ст. Цей стиль демонструє відсутність апріорної, упередженої, наперед заданої позиції. Прикраси в будь-якому стилі залучаються до конструкції потім, незалежно від характеру і задуму самої споруди.
10. Модерн (фр. modern – новітній, сучасний) – стильовий напрям у європейському й американському мистецтві кінця ХІХ – початку ХХ ст., який прийшов на зміну еклектизму. Модерн пов’язаний із розчаруванням інтелігенції у моральних критеріях, протестом проти пануючого прагматизму і позитивізму, розгубленістю перед соціальними катаклізмами, бажанням покращити світ за допомогою мистецтва. Розвиткові модерну сприяло зближення мистецтва і промисловості. Модерну притаманне використання нових техніко-конструкційних засобів і вільне планування для створення незвичайних, підкреслено індивідуалізованих споруд. Модерн став виявом так званого бунту проти академізму в мистецтві.
11. Модернізм – стиль у літературі та мистецтві, що виник у кінці ХІХ ст. одночасно з модерном та залишається актуальним і до сьогодні. Цей стиль протиставляв себе традиціоналізму в якості єдиного „мистецтва сучасності” або „мистецтва майбутнього”. Характерними рисами модернізму є: відсутність єдиного стабільного стилістичного начала (модернізм неможливо визначити як стиль у мистецтві – це, скоріше, сукупність стильових напрямів) ; елітарний характер культури; відмова в мистецтві від реалізму, спроба проникнути в потаємне, невидиме; пропагуванняі філософії неокантіанства, феноменології, інтуїтивізму, фрейдизму. В межах модернізму виникли різні течії й напрями (експресіонізм, кубізм, дадаїзм, абстракціонізм, сюрреалізм, неореалізм, гіперреалізм, футуризм та ін.), нові форми та жанри мистецтва, пов’язані з використанням техніки (цифрова фотографія, електронна музика, комп’ютерна графіка), набули популярності масові художні видовища, отримала розвиток тенденція до синтезу різних мистецтв.
Питання для самоконтролю
- Розкрийте історичний розвиток змісту поняття „культура” від найдавніших часів до сьогодення.
- Хто першим вжив слово „культура” у гуманітарному значенні?
- Назвіть найважливіші складові матеріальної та духовної культури.
- Охарактеризуйте основні форми культури.
- Розкрийте сутність пізнавальної, світоглядної, комунікативної, нормативно-регулючої, інтегративної функцій культури.
- Дайте визначення поняттю „мистецтво”.
- Перерахуйте основні види мистецтва.
- Дайте визначення поняттю „стиль мистецтва”.
- Назва якого мистецького стилю дослівно у перекладі означає „дивний”, „чудернацький”, „примхливий”, „вигадливий”?
- Назвіть основні риси модернізму.
Тестові завдання
1. Хто першим вжив слово “культура” у гуманітарному значенні?
- Катон Старший;
- Ціцерон;
- Дж. Віко;
- С. Пуфендорф.
2. Який учений уперше вжив слово “культура” як самостійний термін?
- Катон Старший;
- Ціцерон;
- Дж. Віко;
- С. Пуффендорф.
3. Які складові є провідними у системі духовної культури:
- мова, житло, етика, освіта, релігія, наука, техніка, обряди;
- знаряддя праці, їжа, техніка, житло, комунікації, транспорт;
- право, мораль, політика, мова, освіта, транспорт, наука, техніка;
- мова, наука, освіта, право, етика, релігія, мистецтво, звичаї, обряди.
4. Яка функція культури реалізується через систему цінностей і норм, що служать регуляторами суспільних відносин?
a. інтегративна;
b. комунікативна;
c. пізнавальна;
d. світоглядна.
5. Хто увів у науковий обіг термін “маскульт”?
a. В. Парето;
b. Г. Моска;
c. Х. Ортега-і- Гассет;
d. Д. Макдональд.
6. Яка культурна форма характеризується легкістю сприйняття, спрощеністю, загальнодоступністю?
- етнічна культура;
- елітарна культура;
- масова культура;
- народна культура.
7. Які види мистецтва належать до образотворчого?
- музика, поезія, хореографія;
- живопис, скульптура, графіка;
- кіно, театр, телебачення;
- архітектура, живопис, скульптура.
8. Які три мистецькі стилі припадають на середньовічну добу?
- відродження, бароко, рококо;
- класицизм, ампір, еклектизм;
- еклектизм, модерн, модернізм;
- візантійський, романський, готичний.
9. Який стиль мистецтва характеризується надмірним декором, нестриманною розкішю, пафосом, контрастністю, динамічністю образів, прагненням величі й пишності, асиметрією конструкцій?
- візантійський стиль;
- стиль бароко;
- класицизм;
- еклектизм.
10. Установіть відповідність між визначеннями та поняттями, що характеризують різні культурні форми:
1 культура, яка поєднує в собі особливості поведінки і побуту, спосіб мислення, традиції і звичаї народу та не включає імпортних зразківa національна культура
2 кращі ідеї, форми, зразки технологій, художньо-поетичної творчості, наукової, виробничої діяльності, єдині способи світовідчуття, світорозуміння, вироблені багатьма народами та поколіннямиb регіональна культура
3 культура, своєрідність якої визначається географічними, економічними, соціальними, культурно-історичними особливостями території c світова культура
4 культура, яка визначає загальний рівень розвитку конкретного суспільства і виступає як специфічна система норм, цінностей, що відрізняють одне суспільство від іншогоd етнічна культура
ТЕМА 2. КУЛЬТУРА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У НАЙДАВНІШІ ЧАСИ
ПЛАН
Людські поселення на території України від палеоліту до енеоліту. Трипільська культура.
Кіммерійці, скіфи та сармати та їх роль у розвитку культури на українських територіях.
Грецька колонізація Північного Причорномор’я. Античні впливи на розвиток української культури.
Велике переселення народів. Формування слов’янської культури. Держава антів.
Особливості культури східних слов’ян: міфологічні і релігійні уявлення, побут і повсякденне життя.
ЛІТЕРАТУРА
- Баран В. Д. Давні слов’яни / В. Д. Баран. – Том 3. Україна крізь віки. – К. : Альтернативи, 1998. – 336 с.
- Баран В. Д. Походження українського народу / Баран В. Д., Баран Я. В. – К. :