Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Кам’янецька доба Директорії Української Народної Республіки (червень-листопад 1919 року)

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Національна Академія Наук України
Інститут історії України
 
Лозовий Віталій Станіславович
 
УДК 947. 084. 2 (477)
 
Кам’янецька доба Директорії Української Народної Республіки  (червень-листопад 1919 року)
 
07. 00. 01. – Історія України
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
 
Київ – 1998
 
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у відділі історії української революції Інституту історії України НАН України.
Науковий керівник: доктор історичних наук Верстюк Владислав Федорович, завідуючий відділом історії української революції Інституту історії України НАН України.
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, Миронець НадіяІванівна, професор кафедри новітньої історії України Київського університетуім Т. Шевченка кандидат історичних наук, доцент Гошуляк Іван Леонідович, старший науковий співробітник відділу етноісторичних досліджень Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України. 
 
Загальна характеристика роботи
 
Актуальність теми дисертації. Здобуття Україною державної незалежності вивело в число найпріоритетніших напрямків сучасної вітчизняної історичної науки проблеми українського національного відродження та розбудови суверенної держави. Дослідження історичних коренів боротьби за незалежність, висвітлення ідеології та практики різних суспільно-політичних сил і аналіз помилок, допущених в процесі державотворення, сприятиме вчасному розв’язанню назрілих проблем сьогодення, виступатиме надійним гарантом неповернення до часів бездержавного існування українського народу. 
Десятиліттями насаджувались хибні історичні концепції, перекручувались факти і тому наш час вимагає переосмислення та дослідження багатьох революційних процесів 1917-1920 рр., зокрема і Кам’янецького періоду Директорії УНР (червень-листопад 1919 р.). Глибока та всебічна розробка зазначеної теми дасть можливість відтворити один з важливих фрагментів загальної картини суперечливої доби національно-визвольних змагань. Об’єктом даного дослідження є комплекс проблем, пов’язаних з політичними подіями, що відбувались в Кам’янецький період Директорії УНР. 
Хронологічні межі дисертації охоплюють час з початку червня 1919 р., коли у Кам’янець-Подільському створюються українські органи влади і сюди переїжджає державне керівництво УНР, до середини листопада 1919 р., коли Директорія та уряд залишають місто. У політичному відношенні Кам’янецька доба Директорії становить цілісний період функціонування у Кам’янці-Подільському тимчасового державного центру УНР. 
Дане дисертаційне дослідження виконане згідно із науковим напрямком відділу Інституту історії України АН України: “Загальні закономірності та регіональні особливості української революції”. 
Стан наукової розробки. Досліджувана проблема, її окремі аспекти знайшли певне відображення в зарубіжній українській, радянській, сучасній вітчизняній історіографії. Розробка цієї теми розпочалась ще під час революції та війни за незалежність України. Оскільки першими дослідниками історії української революції були переважно діячі національно-визвольного руху, то дуже важко, а здебільшого неможливо, розмежувати їх праці на історіографічні та мемуарні. Часто вони містять цінний фактичний матеріал і теоретичні узагальнення, важливі для розуміння розвитку державотворчого процесу в Україні. Вже в 1920 році виходить праця В. Винниченка “Відродження нації”. Значна частина третього тому цієї роботи присвячена висвітленню подій Кам’янецької доби. Автор аналізує внутрішню та зовнішню політику Директорії в цей період, даючи їй різко негативну оцінку. 
Цінний документальний матеріал, а також власні спостереження вміщено у праці П. Христюка. Перебуваючи у Кам’янецький період на посаді заступника міністра внутрішніх справ УНР, він детально описав історичні події того часу. Автор робить висновок, що проводилась “персональна політика” С. Петлюри, яку підтримували соціал-демократи, а УПСР, хоч і входила в уряд, але реального впливу не мала. Тому П. Христюк вважає, що есери не несуть відповідальності за наслідки діяльності уряду. 
Значний інтерес становить фактичний матеріал, викладений в книзі О. Доценка “Літопис української революції”.
Чимало праць присвятив відтворенню та аналізу революційних подій М. Шаповал. У них він в тій чи іншій мірі торкається проблем пов’язаних з діяльністю Директорії УНР і у Кам’янецький період зокрема. Аналізуючи політику Директорії та уряду, М. Шаповал стверджував, що основною причиною поразки державотворчих зусиль вищих органів влади УНР був відхід від “трудового принципу” і організації Трудових Рад до парламентаризму та демократії. Тільки яскраво виражена ліворадикальна політика без співпраці з буржуазними партіями могла принести успіх, вважав М. Шаповал. В іншій праці “Велика революція і українська визвольна програма” він констатує, що основною подією літа 1919 року був розрив проводу УНР під тиском “правих” сил з повстанцями. І саме це було причиною занепадуДиректорії. Врешті М. Шаповал зробив висновок, що УНР знищили більшовики та українська дрібна буржуазія. 
У середині 20-х років ХХ століття з’явилась публікація одного з провідників УПСР Н. Григоріїва “Петлюрівщина”. У ній автор розуміє “петлюрівщину” як особистий режим військової і цивільної отаманії. А головною причиною її зародження та існування вважав усунення представницьких органів народної влади. Аналізуючи боротьбу українців за державність, Н. Григоріїв основну увагу звернув на виявлення причин поразки національно-визвольних змагань.
У 1930 році опубліковано “Збірник пам’яти С. Петлюри” (перевиданий в Україні у 1992 році). Особливо цінними для нас є статті І. Мазепи “Творена держава” та П. Феденка “Повстання нації”. 
У праці М. Капустянського головну увагу звернено на опис бойових дій, в яких брала участь армія УНР у червні-листопаді 1919 року. Крім того, він аналізує діяльність наддніпрянського та наддністрянського урядів, дає влучну характеристику провідникам національно-визвольного руху С. Петлюрі, Б. Мартосу, І. Мазепі та ін. 9. 
Багато цінного матеріалу про закордонну
Фото Капча