Кам’янецька доба Директорії Української Народної Республіки (червень-листопад 1919 року)

Нещодавно побачила світ узагальнююча праця “Історія України. Нове бачення”. У розділі “Українська Народна Республіка під проводом Директорії” на основі сучасного рівня розвитку української історичної науки дано об’єктивний, стислий аналіз подій досліджуваного періоду. Деяких питань Кам’янецької доби торкнувся у своїй книзі Я. Грицак. 

Державотворчим процесам і законодавчій діяльності Директорії УНР присвячено розділ праці О.Л. Копиленка та М.Л. Копиленко. Автори торкаються проблем вибору стратегічних орієнтирів державотворення, організації адміністративного апарату, зовнішньої політики та ін. і розглядають їх у державно-правовому аспекті. Політика Директорії стосовно релігії та церкви висвітлюється в книзі Б. Андрусишина “Церква в українській державі 1917-1920 рр. (доба Директорії УНР) ”. 

Таким чином, окремі події Кам’янецької доби Директорії УНР знайшли певне відображення в узагальнюючих працях та спеціальних дослідженнях. Але комплексно і всеохоплююче цей насичений подіями період не вивчався. Всі ці обставини й спонукали автора вибрати для дисертації тему даного дослідження. 

Джерельну базу кандидатської дисертації можна поділити на чотири групи: 1) неопубліковані архівні матеріали; 2) збірники документів і матеріалів; 3) періодична преса; 4) твори та мемуари діячів українського національно-визвольного руху. 

Центральне місце в комплексі джерел складають документи та матеріали, які зберігаються в архівосховищах Києва, Львова, Хмельницького, Вінниці, Кам’янця-Подільського. Автором використано 30 фондів зазначених архівів та історичних бібліотек. 

Великий фактичний матеріал значної історичної цінності зосереджений у фондах Центрального державного архіву вищих органів державної влади і органів державного управління України (далі ЦДАВО України). Це стосується фондів “Канцелярія Директорії УНР” (Ф. 1429) та “Ради Народних Міністрів” (Ф. 1065), по яких можна прослідкувати політику та діяльність вищих органів влади Української Республіки. Фонди “Міністерства закордонних справ” (Ф. 3696), закордонних посольств та місій (Ф. 3619) дають змогу відтворити закордонну політику Директорії та уряду. Організація та діяльність місцевої адміністрації, становище на місцях висвітлює фонд “Міністерства внутрішніх справ” (Ф. 1092). У фондах “Міністерства земельних справ” (Ф. 1062) зосереджено документи, що відображають аграрну політику Директорії та її втілення в 1919 році. 

У фонді 581 Центрального Державного Історичного Архіву України у Львові (далі ЦДІА у Львові) знаходяться документи, які висвітлюють взаємовідносини між проводами УНР та ЗОУНР, а також польсько-українські стосунки. В особистих фондах діячів ЗОУНР та УНР О. Назарука (Ф. 359) та С. Томашівського (Ф. 368) містяться матеріали про внутрішню та зовнішню політику УНР. 

У Львівському ЦДІА знаходяться мікрофільмовані документи з Бібліотеки Народової у Варшаві, в яких є певні свідчення про досліджуваний період. 

У Державному архіві Хмельницької області (далі ДАХО) та в його Кам’янець-Подільській філії (далі К-ПФДАХО) представлені матеріали, які характеризують соціально-економічну ситуацію, що склалась на Поділлі в Кам’янецьку добу Директорії (Ф. 260 – 263,, 3026). 

Деякі документи, що відображають діяльність владних структур УНР на місцях у досліджуваний період знаходяться в Державному архіві Вінницької області (далі ДАВО) (Ф. 4155, 1196 та інші). 

Таким чином, дослідження виявлених архівних матеріалів дозволяє комплексно висвітлити внутрішню та зовнішню політику вищих органів державної влади Української Республіки на фоні подій та процесів, що відбувались в Україні та Європі у Кам’янецький період Директорії УНР. 

У радянські часи були опубліковані збірники у яких містилися документи і матеріали, що відображали деякі події досліджуваного періоду. Негативною рисою цих збірників є здебільшого тенденційно-вороже ставлення до Директорії та українського визвольного руху очолюваного нею. Матеріали згаданого періоду містяться у виданому у США збірнику “Українська революція. Документи 1919-1921 років. Джерела до новітньої історії України”. 

Цікавим джерелом інформації є тогочасна періодика, особливо українська преса, що видавалась у Кам’янці-Подільському (газети “Вісник УНР”, “Трудовий шлях”, “Визволення”, “Україна”, “Робітнича газета”, “Український козак”, “Стрілець” та інші). У цих часописах публікувались урядові та військові постанови, накази, інтерв’ю з офіційними особами та інша інформація. При критичному розгляді газетних статей і матеріалів їх також можна використовувати як історичне джерело. 

Важливим джерелом для дослідника є твори і мемуари діячів українського національно-визвольного руху. Більшість авторів безпосередньо брали участь у подіях, притримувались тих чи інших політичних поглядів, і відповідно, до їх творів потрібно ставитись критично. Але все ж у них можна знайти багато цікавих фактів, які характеризують тогочасну політичну ситуацію, міжпартійну боротьбу та ін.

Мета дисертації полягає в тому, щоб на основі аналізу архівних матеріалів, опублікованих документів, наукової та мемуарної літератури відтворити основні політичні процеси Кам’янецької доби Директорії УНР (червень-листопад 1919 року). 

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання: 

- проаналізувати розстановку політичних сил у вищих ешелонах влади УНР; 

- дослідити боротьбу уряду з ліворадикальними українськими політичними силами за вплив на повстанський рух в Україні; 

- показати боротьбу “правої” опозиції проти політики уряду УНР; 

- висвітлити перебування проводу ЗОУНР та УГА на Наддніп-рянщині і політичне протистояння урядів УНР та ЗОУНР; 

- простежити процес відновлення діяльності місцевих органів влади УНР; 

- розглянути соціально-економічні заходи уряду УНР (фінансове, аграрне та продовольче питання) ; 

- розкрити національну політику уряду УНР; 

- з’ясувати зовнішньополітичний курс Директорії та уряду УНР та відносини урядів УНР та ЗОУНР з Раднаркомом і Добровольчою армією. 

Наукова новизна цієї роботи полягає у комплексному відтворенні та аналізі основних