Класифікація засуджених до позбавлення волі та їх розподіл по установах виконання покарань

- підготовка вказівок, роз’яснень та методичних рекомендацій з питань діяльності Регіональних комісій щодо визначення рівнів безпеки виправних колоній особам, засудженим до позбавлення волі, їх розподілу та переведення.

І четвертий рівень оскарження – це оскарження в суд. Відповідно до ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Кримінально-виконавчі правовідносини не є виключенням. Враховуючи, що одним із суб’єктів кримінально-виконавчих правовідносин є суб’єкт владних повноважень (органи і установи виконання покарань) справи по скаргах на рішення регіональних комісій та Апеляційної комісії підсудні системі адміністративних судів. Отже, порядок подання адміністративних позовів засудженими регулюється Кодексом адміністративного судочинства України.

Направлення, приймання та облік засуджених

до позбавлення волі в кримінально-виконавчих установах

Після того, як комісія визначає вид кримінально-виконавчої установи, засуджений підлягає направленню до цієї установи. Процедура розподілу засуджених за видами кримінально-виконавчих установ завершується їх направленням до визначеної установи. Таке направлення здійснюється із застосуванням двох форм:

1. направлення за індивідуальними або персональними нарядами;
2. направлення без нарядів.

За індивідуальними нарядами ДПтС України направляються:

• засуджені, розмістити яких немає змоги через відсутність у регіоні колоній чи секторів визначеного рівня безпеки або через відсутність у регіоні достатньої кількості установ для окремого розміщення осіб, яких засуджено за одним вироком суду;
• особи, які до засудження постійно проживали за межами регіону, де вони вчинили злочин, або мають постійні соціальні зв’язки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, вси- новлювачі, всиновлені, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки) за межами цього регіону.

Запити на індивідуальні наряди щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, із СіЗО до установ виконання покарань за межі регіону підписуються головою регіональної комісії або його заступником і в установленому порядку надсилаються безпосередньо до Департаменту охорони, нагляду і безпеки, режиму та контролю за виконанням судових рішень ДПтС.

індивідуальні наряди на запити готуються Департаментом охорони, нагляду і безпеки, режиму та контролю за виконанням судових рішень ДПтС України протягом трьох робочих днів, підписуються першим заступником Голови або заступником Голови та надсилаються ініціатору запиту.

За персональними нарядами ДПтС України направляються:

• засуджені іноземці, громадянство яких документально підтверджено (національний паспорт, паспортний документ, довідка з дипломатичного представництва, запис у судовому рішенні), незалежно від наявності в регіоні установ відповідного рівня безпеки;
• особи, засуджені до довічного позбавлення волі;
• особи, яким визначено відбування покарання в колонії максимального рівня безпеки у приміщеннях камерного типу;
• особи, засуджені за вчинення злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;
• особи, які вперше засуджені за злочини, вчинені з необережності.

Запит на персональний наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі (додаток 2 до інструкції про порядок розподілу засуджених), із СіЗО до установ виконання покарань за межі регіону підписується головою Регіональної комісії або його заступником і надсилається безпосередньо Департаменту охорони, нагляду і безпеки, режиму та контролю за виконанням судових рішень ДПтС України. Персональні наряди на запити готуються Департаментом охорони, нагляду і безпеки, режиму та контролю за виконанням судових рішень ДПтС України протягом п’яти робочих днів, підписуються першим заступником Голови або заступником Голови та надсилаються ініціатору запиту.

У виключних випадках засуджені можуть направлятися без нарядів. Обумовлено це тим, що певні категорії засуджених можуть відбувати покарання лише в конкретній установі, оскільки такі установи в Україні існують у обмеженій кількості (як правило, одна колонія) або пристосовані для тримання конкретних категорій засуджених.

Без нарядів із СіЗО до установ виконання покарань направляються:

• засуджені неповнолітні особи жіночої статі – до Мелітопольської виховної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області;
• засуджені до позбавлення волі на певний строк чоловіки, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах, – до Менської виправної колонії управління ДПтС України в Чернігівській області (М 91) ;
• уперше засуджені до позбавлення волі на певний строк жінки, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах, – до сектору при Галицькій виправній колонії управління ДПтС України в Івано-Франківській області (№ 128).

Засуджені до позбавлення волі, які за висновком начальника медичної частини СІЗО потребують стаціонарного лікування у лікувальних закладах при установах або лікувальних закладах Міністерства охорони здоров’я України, направляються до зазначених установ.

Після належного оформлення і направлення засудженого до установи, адміністрація відповідної установи здійснює його прийняття відповідно до нарядів.

Особи, засуджені до позбавлення волі, направляються для відбування покарання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, який набрав законної сили. Протягом цього строку засуджений має право на короткострокове побачення з близькими родичами. Засуджені направляються до місця відбування покарання і переміщуються в разі необхідності з одного місця відбування покарання в інше під вартою. Переміщення засуджених під вартою здійснюється з додержанням правил тримання: чоловіки окремо від жінок; неповнолітні – від дорослих; підслідні, які притягуються до кримінальної відповідальності по одній справі, – окремо між собою; засуджені до довічного позбавлення волі – окремо від інших категорій. Хворі на активну форму