Клініко-патогенетичні механізми формування порушень стану здоров’я дітей в умовах нітратного забруднення навколишнього середовища та шляхи їх профілактики і реабілітації

Об’єкт дослідження – вплив хронічної дії нітратів та продуктів їх біотрансформації на стан здоров'я дітей.

Предмет дослідження – порушення гомеостазу в організмі дітей в умовах нітратного забруднення довкілля.

Методи дослідження. Клінічні, біохімічні, інструментальні, санітарно-гігієнічні, експериментальні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше обґрунтовано концепцію щодо негативної ролі тривалої дії нітратів в генезі порушення здоров’я дітей; розкриті окремі патогенетичні механізми розвитку нітратно-спровокованих преморбідних станів; встановлено закономірності порушень метаболічних процесів і уражень окремих органів і систем при надходженні в організм підвищеної кількості нітратів.

Показано, що у дітей, які постійно проживають на нітратнозабруднених територіях і вживають воду з підвищеним вмістом нітратів відмічається достовірне зростання рівня нітратів в крові, збільшення вмісту метгемоглобіну, яке призводить до “безсимптомної” метгемоглобінемії, підвищення високотоксичних метаболітів біотрансформації нітратів – оксиду азоту (NO), що негативно впливає на ендотелій та функціональний стан судин.

Крім цього, у дітей виявляється збільшення в крові концентрації вільних радикалів (ВР) і базальної активності ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ) ; мають місце зменшення цитопротективного потенціалу слизової оболонки шлунку і 12-палої кишки та клінічні ознаки цитолітичного і холестатичного синдромів.

Доведено, що в генезі порушень стану здоров’я дітей внаслідок хронічної нітратної інтоксикації суттєву роль відіграє оксидантний стрес, який супроводжується інтенсифікацією процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та окисної модифікації білка (ОМБ) на тлі одночасного пригнічення системи антиоксидантного захисту.

В експерименті на тваринах шляхом створення моделі ХНІ, вперше доведено, що підвищене надходження в організм нітратів супроводжується значними морфо-функціональними змінами гепатоцитів, зниженням їх енергетичного забезпечення та пригніченням секреторної активності клітин нейроендокринної системи, що відповідає клінічним еквівалентам функціональних змін з боку гепатобіліарної системи та судинного тонусу, які спостерігається у дітей, постійно мешкаючих в умовах нітратно-забрудненого довкілля.

З урахуванням виявлених метаболічних змін та порушень окремих органів і систем під впливом ХНІ, вперше розроблено новий патогенетично обґрунтований комплекс профілактичних заходів, спрямований на захист організму дітей від дії підвищених доз нітратів та попередження розвитку у них преморбідних станів і окремих видів соматичної патології.

Дана комплексна санітарно-екологічна характеристика сільсько-господарського регіону з нітратним забрудненням питної води та уточнена структура захворюваності дітей, які постійно проживають за такими умовами.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження дозволили достовірно оцінити ступінь ризику та небезпечності нітратного забруднення довкілля для здоров’я дітей на теперішній час, а також зробити прогноз на майбутнє

На основі комплексного аналізу даних про стан здоров'я дітей, що постійно перебувають на нітратно-забруднених територіях, доведена необхідність визначення критеріїв групи підвищеного ризику по розвитку метгемоглобінемії та захворюванням органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і гепатобіліарної системи, створено алгоритм діагностики порушень здоров’я, пов’язаних з негативною дією нітратів на дитячий організм.

Розроблено комплекс індивідуалізованих профілактично-реабілітаційних заходів, який дозволяє запобігти розвиткові преморбідних станів та відновити здоров’я дітей, що мають нітратноспровоковані його порушення. Цей комплекс передбачає поряд з санітарно-гігієнічними заходами використання вітамінів, природних сорбентів, антиоксидантів на тлі субнітратної корекції харчового раціону.

Створено методичні рекомендації для медичних працівників та населення: “Обережно нітрати”, Полтава, 2001, “Медико-екологічні аспекти дії нітратів” Полтава, 2001, “Малюк, харчування нітрати” Полтава, 2001, “Харчування вагітної та нітрати”, “Екологія та вагітність” Полтава, 2001, “Нітрати – це треба знати” Полтава, 2001, “Харчування та нітрати” Полтава, 2001, “Санитария колодцев” Полтава, 2001, які сприяють підвищенню рівня екологічної обізнаності, екологічної культури та виховання.

Результати дослідження використовуються у роботі лікувально-профілактичних педіатричних закладів Полтавської, Сумської, Кіровоградської, Тернопільської областей обласної і районних санітарно-епідеміологічних станцій міста Полтави та Полтавської області. Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертації включені в цикл лекцій та практичних занять зі студентами на кафедрі пропедевтики дитячих хвороб та факультетської педіатрії Української медичної стоматологічної академії. Матеріали дисертаційної роботи використовуються Всеукраїнською екологічною громадською організацією “МАМА-86”, Всеукраїнською коаліцією екологічних неурядових організацій “Альтер-Еко” та “Stakeholder Forum Our Common Future (Великобританія) при підготовці до Y Міжнародної конференції Міністрів екології пан-Європейського регіону, яка відбудеться в Києві у 2003 році.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено вивчення та узагальнення даних вітчизняної та зарубіжної літератури з проблеми впливу нітратів на стан здоров’я населення, визначені мета та завдання дослідження, самостійно виконані основні його розділи.

Особисто здобувачем проведено клінічні спостереження, здійснено аналіз результатів клінічних та експериментальних досліджень із застосуванням сучасних статистичних та графічних комп’ютерних програм. Автором особисто визначено особливості негативного впливу підвищеного поступлення нітратів в організм на стан метаболічних процесів, окремих ферментних систем, слизової оболонки шлунку, печінки, та розроблені критерії, які дозволяють виділити групи ризику серед дітей, що постійно мешкають на нітратно-забруднених територіях по розвитку преморбідних станів та окремих соматичних захворювань. Розроблено та впроваджено в практику охорони здоров'я систему профілактичних та реабілітаційних заходів для зазначеного контингенту дітей.

При виконанні роботи проводилась комплексна співпраця з Інститутом педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Інститутом гігієни і токсикології ім. В. І. Медведя АМН України, науковим центром радіаційної медицини АМН України, Інститутом ендокринології та обміну речовин АМН України.

Окрему подяку автор висловлює за консультативну допомогу професору Носову А. Т. (Інститут нейрохірургії АМН України, лабораторія електронної мікроскопії) при проведенні гістологічних та електронно-мікроскопічних досліджень експериментального матеріалу.

Апробація та публікації. Основні положення та результати дисертаційної роботи були обговорені на: