+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
39
Мова:
Українська
науковому семінарі в рамках VІІІ Міжнародної спеціалізованої виставки “Охорона Здоров’я -99, (Київ, 1999), Х з’їзді педіатрів України (Київ, 1999), Міжнародній науково-практичній конференції “Вплив екологічного оточення на стан здоров’я дітей” (Полтава, 2000), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Проблемні питання лікування дітей”, (Київ, 2001), міжнародній науково-практичній конференції “Екологія і здоров’я” (Крим, с. м. т. Піщане, 2001), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Актуальні проблеми пульмонології з супутньою патологією серцево-судинної, нефрологічної систем, системи шлунково-кишкового тракту і ЛОР-органів (Полтава, 2001), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Особливості перебігу, діагностика, лікування та профілактика вторинних імунодефіцитів при захворюваннях у дітей різного віку” (Полтава, 2002), науково-практичній конференції «Профілактика та реабілітація найбільш поширених захворювань у дітей та удосконалення їх диспансеризації» (Київ, 2002), конференціях міської та обласної спілки педіатрів (Полтава, 1999, 2000, 2001, 2002), регіональних та обласних науково-практичних конференціях.
Результати дисертації увійшли в матеріали громадських слухань “Основні напрямки екологічної політики держави в контексті сталого розвитку України” за сприянням Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (Київ, 2000), громадських слухань щодо проекту Закону України про питну воду та питне водопостачання (Київ, 2 001),
Публікації. Результати досліджень наведені: у 22 журнальних статтях, 2 збірниках наукових праць, 1 матеріалах і 2 тезах з’їздів, конференцій.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 299 сторінках тексту, складається з вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури (331 джерело), які займають 34 сторінки. Робота ілюстрована 36 таблицями та 56 рисунками.
Основний зміст роботи
Проведено дослідження 344 дітей віком від 7 до 15 років, які проживали в сільських місцевостях з підвищеним вмістом нітратів в питній колодязній воді і мали підвищений вміст нітратів крові склали основну групу спостереження. Більша частина цих дітей була І та ІІ груп здоров’я. Однак до основної групи увійшла незначна кількість дітей з ІІІ групою здоров’я у фазі повної компенсації і в стані стійкої клініко-лабораторної ремісії по основному захворюванню. Даний контингент дітей було підрозділено на підгрупи за віковою ознакою. В першу підгрупу входили діти віком від 7 до 12 років, в другу підгрупу – від 12 до 15 років. Групу порівняння склали діти, які проживали в м. Полтава і гарантовано вживали питну воду з централізованого водопостачання з допустимим рівнем нітратів. За групою здоров’я, віком та структурою захворюваності діти порівняльної групи не відрізнялись від основної.
У обстежених дітей визначали концентрацію нітрат-іону в крові, як найбільш адекватного показника рівня поступлення нітратів в організм (L. C. Green, D. A. Wagner, I. C. Glogowski, 1982). Було досліджено наявність та концентрацію високотоксичних продуктів біотрансформації нітратів в організмі – оксиду азоту (F. Lyall, A. Yuang, I. A. Greer, 1995), вільних радикалів та метгемоглобіну за допомогою електронно-парамагнітної спектрометрії.
В якості неспецифічного показника патологічної дії нітратів визначали активність процесів ПОЛ за загальноприйнятими методиками. Зокрема, малоновий диальдегід (МДА) за методом Л. І. Андреєвої, Л. А. Кожем’якіної, А. А. Кишкуна (1998), супероксиддисмутазу (СОД) за методом О. С. Брусова, А. М. Герасимової, Д. Ф. Панченко (1978) та каталазу за методом А. Н. Бах, С. В. Зукової (1988).
Наявність деструктивних процесів в організмі у досліджуваних дітей визначалась за показниками окисної модифікації білку (ОМБ) за методом Е. Е. Дубініною, Р. О. Бурмистрової, Д. А Холодова (1996).
Зміни судинного тонусу та його можлива реалізація у виникненні гіпо- чи гіпертензивних станів визначалась за рівнем ангіотензинперетворюючого ферменту (Л. В. Павліхіна, 1998).
Враховуючи, що при аліментарному поступленні нітратів в організм дітей, первинним місцем розвитку патогенетичного процесу є слизова оболонка шлунково-кишкового тракту, було досліджено стан цитопротективного потенціалу слизової оболонки шлунку та 12-палої кишки, маркерами якого являються фукоза та глікозоаміноглікани (ГАГ) (С. А. Кляцкін, Р. І. Ліфшиц, 1989).
З огляду на те, що основним місцем біотрансформації та дезінтоксикації нітратів в організмі є печінка, проведено дослідження проявів цитолітичного синдрому (визначалась активність ферментів крові аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, гамма-глютамілтрансферази, лактатдегідрогенази) ; синдрому холестазу – (активність лужної фосфатази) ; мезенхімально-запального синдрому (вміст в крові гамма-глобулінів). Окрім того, вивчено показники ліпідного обміну (вміст холестерину, тригліцеридів) та обміну мікро- та макроелементів (залізо, магній, кальцій, органічний фосфор) на автоматичному біохімічному аналізаторі за допомогою наборів “Kone instruments Corporation” (Фінляндія).
Для уточнення патогенетичних механізмів дії нітратів на організм було створено експериментальну модель нітратної інтоксикації у хронічному варіанті на білих щурах, які були розподілені на дослідні групи з урахуванням вікового фактору. Протягом трьох місяців усі піддослідні тварини отримували per os через спеціальний шприц-зонд нітрат натрію в дозі 0, 5 г на кг ваги тіла на добу, що відповідає критеріям для розвитку хронічної нітратної інтоксикації.
Евтаназію тварин проводили під гексеналовим наркозом шляхом взяття крові із серця. Для електронно-мікроскопічного дослідження брались шматочки тканини аденогіпофізу, гіпоталамусу, надниркових залоз за стандартними методиками електронної мікроскопії. Ідентифікація процесів, що спостерігались в клітинах органів, які досліджувалися, проводилась за допомогою морфометричної обробки електронограм на системі аналізу зображень IBAS – 2000 фірми ”KONTPON” /ФРН/.
Для проведення оцінки стану енергетичного забезпечення гепатоцитів визначались слідуючи