Клініко-патогенетичні механізми формування порушень стану здоров’я дітей в умовах нітратного забруднення навколишнього середовища та шляхи їх профілактики і реабілітації

З урахуванням отриманих даних було розроблено та апробовано систему екологічної та медико-біологічної реабілітації дітей, що проживають на нітратно-забруднених територіях.

В основі системи запропонованих заходів полягає необхідність першочергової корекції метгемоглобінемії, пероксидного стресу та метаболічних порушень печінки на тлі обмеження поступлення в організм дитини нітратів з питною водою і продуктами харчування.

Для корекції метгемоглобінемії застосовано “Кверцетин” – вітчизняну харчову добавку з вираженими антиоксидантними та сорбційними властивостями, яка сприяє виведенню ксенобіотиків з організму.

Після проведення корекції харчування та вживання кверцетину середній рівень метгемоглобінемії за нашими даними знижується у 1, 74 рази, випадки метгемоглобінемії спостерігались у 60, 4% проти 95, 8% за станом до корекції (рис. 4.).

За нашими даними, особливо ефективними запропоновані реабілітаційні заходи виявились серед дітей віком від 7 до 12 років, і середній рівень метгемоглобіну у даній групі практично знизився до показників у дітей порівняльної групи, метгемоглобінемія прослідковувалась тільки у 31, 58% дітей, тоді як до корекції цей показник був на рівні 89, 47% (р0, 05).

Результати корекції метгемоглобінемії у віковій групі дітей від 12 до 15 років були не настільки ефективними. Тут кількість випадків метгемоглобінемії вдалось знизити тільки на 20, 69% (р0, 05). Можливо, це пояснюється відомими особливостями пубертатного періоду, більше вираженою інертною мобільністю регуляції фізіологічних процесів.

Отримані нами дані експериментальних досліджень та клінічних спостережень свідчили про достатньо виражені ураження печінки при ХНІ. Для їх корекції використано препарати-адаптогени природного походження “Яблопект” та “Еламін”, а також вітамінний комплекс “Ундевіт”.

Для оцінки ефективності запропонованих реабілітаційно-профілактичних заходів дітям поряд з клінічним обстеженням проведено дослідження ферментного статусу. За нашими даними у дітей, які отримували вказані вище адаптогени, зменшувались ознаки розвитку цитолітичного синдрому, про що свідчило зниженням підвищеної активності АлАТ на 38, 9%, та активності АсАТ на 38, 3% (р*0, 05), хоча зазначені показники не приходили до повної норми. На зменшення синдрому цитолізу вказувало також зниження рівня ГГТФ на 56, 6% та ЛДГ на 32, 2% (р*0, 05). Зниження активності ЛФ в крові дітей на 40, 3% було ознакою зменшення у них явищ холестазу.

Захисну антиоксидантну корекцію було проведено за допомогою кверцетину, що сприяло зменшенні активності процесів ПОЛ на 22, 22% (за рівнем МДА). Крім того, у дітей, які вживали кверцетин, підвищилась концентрація компонентів антиоксидантного захисту СОД і каталази на 19, 1 і 7, 7% (р0, 05) відповідно, які до проведення корекції перебували в стані глибокого пригнічення.

Зазначені позитивні зміни ферментативного спектру, прооксидантно-антиоксидантної системи та зменшення рівня метгемоглобінемії призвели і до значного покращення клінічного статусу дітей. Зокрема, після проведення реабілітаційних заходів у 57, 4% дітей зменшились головні болі, у 41, 1% зникла загальна слабкість, 35, 9% дітей відмітили покращення апетиту та загального стану. Значна кількість дітей, майже 24, 1%, відмітили і зменшення дратівливості, покращення сну. Таким чином, проведені комплексні екологічні та медико-біологічні реабілітаційні заходи сприяли вірогідному зниженні інтоксикаційного, больового та диспептичного синдромів, що призвело до покращення стану здоров’я дітей. Зокрема випадки гострого отруєння нітратами дітей першого року життя зменшились на 80, 3% (р0, 05), а загальна захворюваність у досліджуваних районах у середньому на 32, 5%.

 

 

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми сучасної екологічної педіатрії – ролі тривалої дії нітратів в патогенезі порушення стану здоров’я дітей, які проживають на нітратно-забруднених територіях та розроблено заходи комплексної екологічної та медико-біологічної реабілітації дітей.

Проживання на нітратно-забруднених територіях та вживання питної води з вмістом нітратів, що значно перевищують допустимі норми, призводить до достовірного зростання рівня нітратів в крові дітей майже в два рази, що вказує на розвиток у них хронічної нітратної інтоксикації, яка більш виражена у дітей пубертатного віку у порівнянні з дітьми препубертатного періоду

На показники захворюваності дітей нітратно-забруднених територій впливає не тільки рівень нітратів у питній воді, але і питома вага проб води з підвищеним вмістом нітратів та їх поширеність серед населення, що користується колодязною водою.

Одним із ранніх достовірних проявів хронічної нітратної інтоксикації є “безсимптомна” метгемоглобінемія, яка виникає у 89, 47% дітей віком від 7 до 12 років, та у 100% дітей віком від 12 до 15 років.

Тривала хронічна дія на організм нітратів питної води формує у дитячому віці підгрунтя для розвитку органічних уражень ШКТ та гепато-біліарної системи, про що свідчить зменшення цитопротективного потенціалу слизової оболонки шлунку та 12-палої кишки, наявність достовірних ознак цитолітичного, мезенхімально-запального синдромів, а також синдрому холестазу.

В результаті біотрансформації нітратів, в крові дітей на тлі хронічної нітратної інтоксикації визначається достовірне зростання таких високореакційних та токсичних метаболітів, як оксид азоту та вільні радикали, розвивається оксидантний стрес, що підтверджується ростом інтенсивності процесів ПОЛ та перекисної модифікації білків з одночасним пригніченням системи антиоксидантного захисту.

Тривале поступлення в організм дітей підвищених доз нітратів провокує підвищення базальної активності ангіотензин-перетворюючого ферменту в 1, 4 рази,