+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
32
Мова:
Українська
або сілікатного (“Сіліцин”) цементу. У процесі відбілювання зуби знаходилися у фізіологічному розчині при температурі 37 – 38 С, яка підтримувалась у термостаті. Пiсля досягнення бажаного результату, коли зуби вiдбiлювались до певного рiвня i далi процесс не продовжувався, вiдбiлюючу сумiш видаляли. В середньому час вiдбiлювання тривав 7 – 10 днiв. Потiм половину кiлькостi зубiв кожної підгрупи залишали без пломбувального матерiалу (видаляли пломбувальний матеріал з коронкової частини і гирл кореневих каналів), а половину зубів пломбували гібридною склоiономерною системою Vitremer “3M”. Після відбілювання зуби також перебували у фізіологічному розчині при температурі 37 – 38 С. Проводили спостереження на кольорову стабiльнiсть вiдбiлених твердих тканин зубів протягом 1 місяця, 6 місяців.
В лабораторних умовах проводився синтез компонентів запропонованої відбілюючої суміші: перборату натрію, гідроксиапатиту. Для ідентифікації отриманого перборату використовували метод рентгенофазового аналізу, інфрачервоної спектроскопії і термогравіметрії. На основі даних хімічного, рентгенофазового методів дослідження та інфрачервоної спектроскопії запропонована наступна формула перборату: NaBO3 • 2Н2О.
Вимір рН запропонованого складу проводилося на рН – метрі, типу рН – 121 зі скляними електродами, відградуйованого за стандартними буферними розчинами. Точність методу становила 0, 05 одиниць рН. Значення рН запропонованого відбілюючого складу склало 6, 7 – 7, 1. Це нейтральне значення рН, наближене до значення рН порожнини рота – 6, 8 – 7, 2. Нейтральне середовище суміші обумовлено тим, що при змішуванні компонентів відбувається реакція нейтралізації між кислим розчином перекису водню і лужним порошком перборату натрію. Суміш нейтралізується також за рахунок порошку гідроксиапатиту.
Клiнiчним матерiалом були обрані 194 зуба з рiзноманiтними формами екзогенних забарвлень, у 114 пацiєнтiв вiком 18 – 35 рокiв (38 чоловiкiв та 76 жiнок).
Було виділено чотири групи пацієнтів. У першiй 26 пацiєнтам (12 чоловiків та 14 жiнок) 45 зубiв вiдбiлювали за допомогою вiдбiлюючої системи Vitint system A (Diamond White A. V. V.) внутрікоронковим способом; у другiй 14 пацiєнтам (4 чоловiкiв та 10 жiнок) 53 зуба вiдбiлювали за допомогою вiдбiлюючої системи Opalescence (Ultradent Products, Inc) зовнішним способом; в третiй 24 пацiєнтам (8 чоловiкiв та 16 жiнок) 36 зубiв вiдбiлювали за допомогою вiдбiлюючої системи Opalescence (Ultradent Products, Inc) комбiнованим способом; а в четвертiй 54 пацiєнтам (16 чоловiкiв та 38 жiнок) 60 зубів вiдбiлювали внутрікоронковим способом за допомогою вiдбiлюючої сумiшi порошкiв перборату натрiя та гiдроксиапатиту у співвідношенні 1: 1 з розчином 10 – 15% перекису водню.
Кожна група пацієнтів була розподiлена на підгрупи, в залежностi вiд причини забарвлення зубів у кожного пацiєнта.
Це були зуби пiсля пломбування резорцин – формалiновою пастою, пастами на основi евгенол-глюкокортікоїдів (дексаметазону, ендометазону) і з невідомим складом або зуби, змінені у кольорі, які потребували ендодонтичного лікування пiсля травматичних ушкоджень та хронiчних форм перiодонтитiв.
Дiагностику екзогенної зміни кольору проводили згiдно з загальноклінічними методами дослідження: скаргами та анамнестичними даними пацiєнтiв, клiнiчною картиною, даними об’єктивного обстеження, враховували вік, стать і звички (спосіб життя) пацієнта. Перед курсом вiдбiлювання були зроблені рентгензнiмки зубів, щоб виявити відсутність змін в періапікальних тканинах, перевірити якість пломбування кореневих каналів і наявність під’ясневих дефектів, які підлягають пломбуванню, визначити рівень емалево – цементного з’єднання. У всiх пацiєнтiв пародонт та слизова оболонка порожнини рота були здорові, а також вiдсутнi алергiчнi реакцiї на складові вiдбiлюючих систем.
Процедуру вiдбiлювання у всiх пацiєнтiв починали з професiйної чистки поверхнi зубiв.
Колiр зубiв оцiнювали вiзуально за шкалою Вiта. Для зручності у визначенні змін кольору шкала Віта була пронумерована в порядку від самого світлого до самого темного відтінку. Дотримувались однакового рiвня освітлення порожнини рота. Рівень освітленості вимірювали за кожним відвідуванням пацієнта при визначенні кольору зуба, що відбілювався, за допомогою фотоелектричного експонометра “Свердловськ – 4”. Показання приладу знімали 3 – 4 рази, щоб уникнути помилки. Середнє значення освітленості склало 3016, 25 236, 83 лк, p 0, 001. При такому освітленні, на нашу думку, легко візуально визначати колір. Цього значення дотримувалися протягом усього дослідження. Додавали освітлення при його нестачі чи, навпаки, зменшували при надлишку.
Застосовувалися такі методики відбілювання: внутрікоронкові, зовнішня та комбінована методики.
Запропонований нами засiб та методика вiдбiлювання системою Vitint system A (Diamond White A. V. V.) належать до внутрікоронкового відбілювання, коли пацiєнт з вiдбiлюючим агентом у порожнинi зуба ходить тривалий час, самостiйно контролюючи ступінь вiдбiлювання. Канали зубів, якi підлягали вiдбiлюванню, розпломбовувалися. Якщо це можливо, пасту, яка змінила колір зуба, видаляли повністю. В усіх випадках проводили механічну та медикаментозну обробку каналів, потiм їх обтуровували до верхiвки гутаперчивими штифтами та ендодонтичними пастами, якi, за даними виготовлювачів, не змінюють колір зуба. Наприклад, композитом “АН-plus” фірми Densply або на основi гiдроокису кальцiя – “Sealapex” фірми Kerr.
Для внесення запропонованого вiдбiлюючого складу порожнину розкривали на 2 мм глибше емалево – цементного з’єднання, а потім кореневий сілєр покривали гібридною склоіономерною системою “Vitremer” фірми 3M. Контроль за результатами відбілювання проводили у віддалені терміни, 1 – 1, 5 роки.
Для покращення ефекту відбілювання проводили тотальне протравлювання твердих тканин зуба протягом 15 секунд 37% гелем ортофосфорної кислоти, що покращує доступ вiдбiлюючого агента. Крім того, протравлювання зменшує прозорість емалі, її поверхня стає матовою, додатково маскуючи пофарбований дентин. Потiм порожнину зуба заповнювали