Краєзнавство

 

ТЕМА 1. Краєзнавчі дисципліни в системі гуманітарних наук

1.1. Мета і предмет курсу.

1.2. Напрямки, форми та завдання краєзнавчих досліджень.

1.3. Становлення і розвиток краєзнавства як науки.

1.4. Доля краєзнавства у XX столітті.

ТЕМА 2. Витоки історії краю

2.1. Поняття «археологічна культура».

2.2. Харківщина первісної доби.

2.3. Кочовий світ і Харківщина.

2.4. Харківщина в часи раннього середньовіччя.

2.5. Стародавнє місто Донець.

ТЕМА 3. Заселення і розвиток Слобожанщини (ХVІІ – ХVІІІ ст.)

3.1. Дике Поле.

3.2. Причини, етапи, напрямки заселення Слобідської України

3.3.Адміністративно-територіальнийустрійісоціальнаструктура

Слобожанщини у другій половині XVII – кінці XVIII століття.

ТЕМА 4. Заснування міста Харкова

4.1. Теорії про дату заснування міста.

4.2. Теорії про походження назви міста.

4.3. Будівництво Харківської фортеці.

4.4. Герб міста Харкова і повітових міст Харківського намісництва.

ТЕМА 5. Економічний розвиток Слобожанщини

5.1. Промисли і ремесла слобожан.

5.2. Торгівля на Слобожанщині.

5.3. Економічні процеси на Слобожанщині у ХІХ ст.

ТЕМА 6. Літературне краєзнавство

6.1. Витоки літератури Харківщини.

6.2. Література Слобожанщини у ХІХ - на початку ХХ ст.

6.3. Літературний процес 20 – 30 рр. XX ст.

ТЕМА 7. Мистецтво Слобожанщини

7.1. Розвиток живопису.

7.2. Театральне мистецтво.

7.3. Музичне мистецтво.

ТЕМА 8. Освіта на Слобожанщині

8.1. Освіта слобожан у другій  половині ХVІІ - XVIII століттях.

8.2. Відкриття Харківського університету.

8.3. Розвиток освіти в Харківській губернії у ХІХ столітті.

8.4. Освіта на Слобожанщині в часи Української революції.

ТЕМА 9. Етнографічне краєзнавство

9.1. Світогляд і риси характеру слобожан.

9.2. Свята і обряди слобожан.

9.3. Житло і одяг слобожан.

9.4. Народні страви.

 

 

Для молодої людини в сучасному глобалізованому світі все важче ідентифікувати себе як частину окремої етнічної спільноти. Все частіше здається, що поняття «Батьківщина», «національна свідомість», «рідна земля» – це щось таке старовинне із музейних схованок. І все ж кожен із нас має незримий зв'язок з тим місцем, де народився, зростав, де пройшло дитинство. Це місце – рідний край з його з мелодією народної пісні, багатоголоссям рідної мови, материнськими колисковими. Його багатоманіття проявів і вивчає наукова дисципліна КРАЄЗНАВСТВО. Осмислення історії, культури рідного краю збагачують  людину  духовно,  виховують  відданість  Батьківщині,  вчать шанувати свій народ та інші народи, що здавна проживають на території України.

Практичнийдосвідвикладаннякраєзнавствадоводить,щостуденти

прагнуть вивчати минуле свого краю, причому незаангажоване чи штучно протиставлене решті українських земель. Цікавість до минувшини можна пояснити тим, що ніколи не вичерпається допитливість людини, котра прагне дізнатися, що відбувалося на землі, де вона народилася, живе, що було тут до неї, якими були її предки, з яким труднощами вони стикалися, як їх переборювали; про одяг, свята і будні – всю різнобарвну палітру життя рідного краю.

Запропонований курс «Краєзнавство» – надзвичайно цікавий, несхожий на інші навчальні дисципліни, оскільки предметом його вивчення є Слобожанщина. У її минулому багато героїчного і багато трагічного, але поза всяким сумнівом – Слобожанщина є частиною єдиного українського контексту, її витворили українські переселенці, принісши на Дике Поле українське слово, українську пісню, українську ікону і, нарешті, – український дух!

Основні завдання курсу «Краєзнавство»:

• вивчення теоретичних засад курсу;
• висвітлення головних етапів розвитку Слобожанщини в давні часи;
• дослідження різних теорій щодо заснування міста Харкова, його головні етапи розвитку;
• вивчення напрямків етнографічних студій – свята, традиції, народний одяг і побут слобожан;
• визначення особливостей літературного життя на Слобожанщині, його
• здобутки та втрати;
• осмислення історичного розвитку мистецтва краю та освітніх процесів у другій половині ХVІІ – ХХ ст.

 

1. 1.1. Мета і предмет курсу.
2. 1.2. Напрямки, форми та завдання краєзнавчих досліджень.
3. 1.3. Становлення і розвиток краєзнавства як науки.
4. 1.4. Доля краєзнавства у XX  ст.

 

Високі поняття «батьківщина», «національна гідність», «патріотизм» починаються зі знання рідного краю, історії села чи міста, вулиці, домівки та власне, свого роду, тобто місця, де людина народилася, зросла, де пройшло її дитинство. Вони (знання) передаються із покоління в покоління з молоком матері мелодією народної пісні, багатоголоссям рідної мови. Ми тільки тоді стаємо частиною народу, коли маємо глибокі почуття до землі, де проживаємо, глибоку повагу до вікових народних традицій – невичерпні джерела духовності, моральності та культури сучасної молодої людини. Знання рідного краю збагачує її, виховує нездоланну відданість Вітчизні, вчить шанувати свій народ та інші народи, що здавна проживали в Україні. Саме краєзнавство є безцінною скарбницею збереження історичного досвіду багатьох поколінь, всього того найкращого,  що  витримало  випробування  часом  у  сфері  матеріальної  та духовної культури України. Отже, що ж таке курс «Краєзнавство»?

Краєзнавство – це комплекс наукових дисциплін, різних за змістом та методами  дослідження,  які  здійснюють  наукове  та  всебічне  пізнання краю.

Предметом дослідження краєзнавства є конкретний регіон, а об'єктом –

природа, населення, господарство, історичне минуле, пам'ятки матеріальної та духовної культури. Усі ці складові є об'єктами різних наук, мають різні