Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Краєзнавство

Предмет: 
Географія
Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
170
Мова: 
Українська
Оцінка: 

justify;">Не  зважаючи  на  досить  активну  діяльність  громадських  організацій  і перш за все Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, в республіці не існувало науково-дослідницького центру з історичного краєзнавства. Творча громадськість пропонувала створити такий осередок. Враховуючи ці пропозиції, у 1979 р. в Інституті історії Академії наук УРСР був створений відділ історико-краєзнавчих досліджень. На відділ покладалися завдання розробки теоретичних проблем історичного краєзнавства, науково- методичного керівництва підготовкою праць з історії міст і сіл, фабрик, заводів, колгоспів, радгоспів, вивченням пам’яток історії й культури України, складанням їх багатотомного «Зводу», узагальненням досвіду діяльності історичних музеїв, виробленням рекомендацій щодо видання історико- краєзнавчої та туристичної літератури. Ініціатором створення відділу історико- краєзнавчих досліджень і першим його завідувачем став відомий державний та громадський діяч, академік АН УРСР, голова Українського товариства охорони пам’яток історії й культури П. Т.  Тронько.

 
 Др уга  половина  80-х  рр .
На цей час припадає відродження краєзнавчих досліджень в їх першочерговому вигляді, розробка планів досліджень; було проведено чотири Республіканські конференції з історичного краєзнавства. У Полтаві пройшла Перша Всесоюзна конференція з історичного краєзнавства.
90-ті роки та сучасність 
27 березня 1990 р. у Києві відбувся Перший Всеукраїнський краєзнавчий з'їзд,  який  проголосив  утворення  Всеукраїнської  спілки  краєзнавців  – благодійної громадської організації, яка об'єднала активних учасників краєзнавчого руху. На них покладалася організація цілеспрямованої роботи з краєзнавства. Головою було обрано академіка НАН України П. Т. Тронька.
У 90-х р. оновлена Спілка краєзнавців здійснила ряд важливих заходів:
провела низку республіканських та регіональних конференцій, заснувала Всеукраїнську краєзнавчу премію імені Д. Яворницького, започатковала довгострокові програми  «Пам'ять  втрачених  сіл» випустила збірник матеріалів «Репресоване краєзнавство»,багатотомневидання
«Реабілітовані історією», в якому на матеріалах кожної області було розкрито жахіття сталінського керівництва та ін.
З1992р.відродженочасопис
«Київськастаровина»,з1995р.–
Історичне товариство Нестора-Літописця. З1993р.почаввиходитинауково-
 
З 10 жовтня 2008 р. в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна функціонує перший в Україні Центр краєзнавства, який очолює професор С. М. Куделко.
Мета його діяльності – проведення історико- краєзнавчих досліджень, пов’язаних з історією Слобідського краю та Харківського університету.
 
популярний часопис «Краєзнавство». У різних регіонах виходять нариси історії окремих міст і сіл. У грудні 1996 р. відбувся другий з'їзд Всеукраїнської спілки краєзнавців. Прикметно, що через 70 років у вересні 1997 р. в Харкові пройшла Всеукраїнська наукова конференція «Історичне краєзнавство і культура».
На Харківщині змістовну краєзнавчу роботу проводить обласна спілка краєзнавців, клуби «Краєзнавець» при бібліотеці імені В.Г.Короленка і харківському Будинку вчених, обласній станції юнацького туризму й краєзнавства, при школах Харкова й області, зокрема в Будах, Бабаях, Валках, Чугуєві, Люботині, Барвінковому. Клуб «Краєзнавець» є справжнім флагманом краєзнавчої роботи на Харківщині. Він об'єднує більше 100 краєзнавців, різних за  фахом,  рівнем  освіти,  віком,  закоханих  в  історію  Слобожанщини.  На
 
щомісячних засіданнях (читаннях), яких з 1978 р. відбулося близько 300, розглядалися найрізноманітніші теми: історія минулого краю, охорона пам'яток
історії та культури, діяльність і життя видатних земляків тощо. Значною подією стало видання «Валківської енциклопедії» (автор І. М. Лисенко), яка вміщує
1200 термінів, а також монументальне видання «Реабілітовані історією. Харківська область».
Висновок:напочаткуXXIст.науковекраєзнавствонабуває
конструктивних   рис,   пов'язаних   з   вирішенням   важливих   глобальних проблем розвитку держави. Головними з них є: участь у проведенні ефективної регіональної політики та адміністративно-територіальної реформи, перевидання з нових методологічних засад «Історії міст і сіл України»,  відтворення  історико-географічної  пам'яті  народу, деідеологізація краєзнавчих досліджень, створення «Червоної книги» топонімів України та реалізація програми «Пам'яті втрачених сіл», повернення  в  науковий  обіг  спадщини  видатних  дослідників,  формування
краєзнавчого світогляду українців на засадах загальнолюдської моралі.
 
Запитання для самоконтролю
  1. Визначити предмет дослідження курсу «Краєзнавство».
  2. Проаналізувати напрямки краєзнавчих досліджень.
  3. Коли відбувається становлення краєзнавства як науки?
  4. Коли і якою метою було засновано Товариство Нестора Літописця?
  5. Чому у 30-ті рр. ХХ ст. краєзнавчий рух зазнав переслідувань,  а краєзнавці – репресій?
  6. Яка краєзнавча спілка діяла у Харкові у ХІХ ст., визначити напрямки її діяльності.
 
Рекомендована  література
  1. Дем′янчук Г. С. Українське краєзнавство: сторінки історії. – К.: Просвіта
  2. 2006. – 293 с.
  3. Історія міст і сіл України. Харківська область. – К.: УРЕ, 1967. – 876 с.
  4. Репресоване краєзнавство (20-30-ті роки). – К.: Рідний край, 1991. – 478 с.
  5. Петранівський В. Л. Рутинський М. Й. Туристичне краєзнавство: Навч. посібник. – К.: Знання, 2006. – 246 с.
  6. Тронько П. Т. Історичне краєзнавство: крок у нове тисячоліття (досвід, проблеми, перспективи). К.: Інститут історії України, 2001. – 271 с.
 
  1. 2.1. Поняття «археологічна культура».
  2. 2.2. Первісна історія Харківщини.
  3. 2.3. Кочовий світ і Харківщина.
  4. 2.4. Харківщина в часи раннього середньовіччя.
  5. 2.5. Стародавнє місто Донець.
 
 
2.1. Поняття «археологічна культура»
Первісна історія сягає тих далеких часів, коли ще не було винайдено письма. Вона є анонімною, певно тому, назавжди залишаться невідомі імена людей,  їх  населених  пунктів,  богів,  дати  важливих  подій,  самоназви  тих народів, які в давні часи населяли нашу землю. Такі народи чи їх спільноти археологи, а саме вони займаються найдавнішою історією, виявляють на ґрунті схожості   матеріальних   залишків,   здобутих   у   процесі  давніх   поселень, могильників. Таку схожість можна встановити на підставі схожості – посуду, прикрас, поховальних обрядів. Ареал поширення схожих пам’яток окреслює територію розселення їх творців і складає
Фото Капча