Культурно-лінгвістичний практикум

печатки і таблички (вивіски) міністерства,

іншого центрального органу виконавчої влади

 

Кабінет Міністрів України постановляє: 

Затвердити зразки та описи: 

печатки міністерства, іншого центрального органу виконавчої  влади згідно з додатками 1 ( 857а-2011-п ) і 2; 

таблички (вивіски) міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади згідно з додатками 3 ( 857а-2011-п ) і 4. 

 

Прем’єр-міністр України                                                      М. АЗАРОВ

 

 

 

 

Розпорядження

Розпорядження – правовий акт, що видається керівником або колегіальним органом з метою вирішення оперативних питань. Має обмежений термін дії та стосується вузького кола організацій, посадових осіб і громадян – виконавців розпорядження. 

Розпорядження видають: керівник найвищого колегіального органу державної влади (напр. міністр Кабінету Міністрів України), голови місцевих Рад народних депутатів та їхні виконкоми в межах прав, наданих їм законами України, представники Президента України на місцях, а також організації, установи й окремі службові особи (як вказівки з конкретних питань). Документ має обмежений термін дії, стосується вузького кола організацій, посадових осіб чи громадян. Деякі розпорядження загального характеру мають тривалий термін дії.

Реквізити розпоряджень, рішень, наказів однакові, відмінність – у змісті й меті створення документів: накази стосуються загальних питань, розпорядження – вужчих, часткових, конкретних. Слова ПРОПОНУЮ, ВИМАГАЮ, ДОРУЧАЮ, ДОЗВОЛЯЮ пишуть (набирають) великими літерами. На документі може бути герб України.

Реквізити:

1. Назва структурного підрозділу.

2. Коди.

3. Назва виду документа.

4. Дата.

5. Індекс.

6. Місце видання.

7. Заголовок до тексту.

8. Текст, що містить такі частини:

— констатуючу (вказуються мета або причини видання);

— розпорядчу (вказуються дії, які треба виконати, та відповідальні за виконання).

9. Підпис. 

 

Зразок

 

Розпорядження № 17 

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

 

11.09.2011м. Київ№  384

 

Про розроблення Інструкції з діловодства в органах і підрозділах внутрішніх справ

 

У зв’язку з необхідністю упорядкування діловодства в органах внутрішніх справ, з метою виконання вимог Міністра, передбачених Планом невідкладних та перспективних заходів щодо подальшого реформування Міністерства внутрішніх справ України від 5 жовтня 2011 року № 10596.

 

ВИМАГАЮ:

1. ДДЗР (Демків О.І), Управлінню правового забезпечення ГШ (Грес О. О.) МВС України разом з Київським інститутом внутрішніх справ при НАВС України до 1 листопада 2011 року розробити та подати на затвердження керівництву Міністерства Інструкцію з діловодства в органах і підрозділах внутрішніх справ, а також внести відповідні зміни та доповнення до нормативно-правових актів МВС України, що випливатимуть з цієї Інструкції.

2. Контроль за виконанням розпорядження покласти на Головний штаб (Мартинюк Л. О.) МВС України.

Перший заступник Міністра 

генерал-лейтенант міліції                              (підпис)                             І. О.Шепеляв

 

№ 10

Ділові папери: Реклама. Різновиди реклами. Мова реклами.

 

Реклама

Реклама – це дійовий інструмент у спробах підприємства модифікувати поведінку покупця, привернути їх увагу до товарів, створити позитивний образ фірми-виробника, показати значимість та корисність товару.

У будь-якій рекламі, незалежно від того, на якому інформаційному носію її надано споживачу, хто її автор і що рекламується, можна знайти деяку, здавалося б, незначну психологічну деталь. На неї звичайно не звертають належної уваги найчастіше тому, що вважають очевидною. Однак саме в цій, на перший погляд зовсім незначній, деталі закладена “психологічна сутність будь-якої комерційної реклами, правильне розуміння якої розкриває великі можливості для психологічного дослідження даного феномена”.

Отже, будь-яка реклама завжди говорить про пропонований товар “добре” і ніколи не говорить “погано”. Реклама – це завжди оцінка товарів, послуг, людей, організацій тощо. І ця оцінка завжди позитивна. У свою чергу, технологія виробництва реклами, креативні ідеї, методи впливу відіграють лише допоміжну роль і можуть згодом змінюватися, обиратися за бажанням рекламіста. “Для привернення уваги покупця рекламіст може використовувати різні, часто навіть шокуючі образи, тексти, оригінальні шрифти, нестандартні сполучення кольорів чи геометричних фігур; може зацікавити потенційного покупця ілюзією, складним оптичним ефектом, застосувати яку-небудь незвичайну технічну конструкцію, наприклад таку, де вимагають неонові освітлювальні прилади тощо”. Однак ніколи не змінюється психологічна сутність реклами. Як правило, вона завжди залишається явною чи завуальованою позитивною оцінкою.

Ця оцінка може втілюватися в різних формах (телевізійний ролик, стаття, оголошення в газеті, плакат на стіні будинку чи висловлення з трибуни), але якими б не були ці форми, реклама завжди даватиме товару і його покупцю тільки позитивну оцінку. Достовірною буде оцінка чи ні, залежить лише від властивостей того, що рекламується. Навіть якщо рекламісти жартують над людиною, яка купує ту чи іншу рекламовану річ, то ці жарти не принижують переваг товару і самого покупця. У противному разі реклама виявляється психологічно й економічно неефективною, а гроші, витрачені на неї, не приносять рекламодавцю прибутку.

Реклама вирішує такі завдання:

- розповсюдження інформації про товар та фірму;

- зворотній зв’язок з потенційними покупцями для повного інформування їх про товар;

- активний вплив на прийняття рішень що до купівлі;

- допомога працівникам служби збуту підчас переговорів з клієнтами;

- переборювання недовір’я до товару і фірми збоку покупців;

- підтримка позитивних емоцій у споживачів розповсюдження інформації про сервіс;

- наглядний показ солідності фірми, виконуваних нею обов’язків;

- розповідь про дослідження товарів у екстремальних умовах;

- формування позитивного відношення громадськості до фірми її товарного виробництва. 

 

Різновиди реклами.

Існує велика кількість класифікацій реклам. Міжнародною асоціацією рекламних агенств виділено десять груп реклам: 

I.Друкована  реклама: 

1)пряма: а) адресна, б) безадресна (особиста), в) листівки, буклети, каталоги тощо;

2) реклама в пресі: а) у газеті, б) у спеціальних та загальних журналах, в) у виданнях галузевих профспілок тощо.

II.Реклама засобами радіо та телебачення:

1)радіореклама

2)телевізійна реклама (телезаписи та діапозитиви, передачі зі студії, передачі з місця події);

3)кабельне телебачення;

III.зовнішня реклама та реклама на транспорті:

1)зовнішня реклама (плакатні панелі, мальована реклама на щитах, стендах, стінах тощо);

2)реклама на транспорті (усередині транспортних засобів, ззовні, авіареклама, на повітряних кулях, на вокзалах, станціях, зупинках тощо).

IV.Реклама на місці продажу: 

1) вітрини;

2) внутрішньомагазинна інформація (знаки, фірмові знаки);

3) рекламні матеріали і реквізит тощо.

V.Виставки:

1) виставочні заходи (світлові виставки, постійнодіючі виставки, стаціонарні виставки та виставки-ярмарки, пересувні виставки);

2) торговельні музеї та музеї фірм;

3)  демонстрації, дегустації, модні ревю;

4)  інформаційні центри торгівельно-рекламної служби.

VI.Рекламні фільми та кінореклама: 

1)Рекламні фільми (короткометражні – про товари та послуги, рекламні фільми тривалістю до 20 хв., пропагандисько-рекламні фільми);

2)Навчальні та інші спеціальні фільми;

3)Інші різновиди кінореклами (напр., діареклама).

VII.Рекламна упаковка і муляж: 

1)Рекламна упаковка і муляж;

2)Етикетки;

3)Рекламний пакувальний набір, пакувальні кульки, конверти тощо.

VIII.Довідкові видання: 

1)Реклама в телефонних та адресних книгах і каталогах;

2)Реклама в професійних довідниках;

3)Розклад руху поїздів, автобусів, літаків – реклама у цих довідникових виданнях, а також реклама у путівниках тощо;

4)Реклама в театральних програмах;

5)Реклама на листах меню тощо.

IX.Інші засоби реклами.

Крім цього існують такі різновиди реклам:

Відкрита (пряма) рекламаПрихована (непряма) реклама

 

 

Реклама, спрямована на розширення збутуРеклама самого підприємстваРеклама на виготовлену продукцію та її використання

Мова реклами

У ст. 6 Закону України “Про рекламу” зазначено, що мова реклами визначається законами України “Про мови в Українській РСР”, “Про інформацію”, “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, “Про телебачення і радіомовлення”, іншими законодавчими актами України в цій сфері, міжнародними договорами та угодами. Зареєстровані у встановленому порядку товарні знаки, логотипи можуть наводитися мовою оригіналу.

Реклама має відповідати високим вимогам: 

•Бути інформаційно-достовірною;

•Мати чіткий вигляд;

•Забезпечувати інтереси як рекламодавця, так і інтереси споживача;

•Бути емоційно-образною, стислою, конкретною.

Цю закономірність відображено у формулі психологічних впливів реклами AIDA (attention – увага, interest – інтерес, desire – прагнення, action – дія).

Щоб рекламний текст був сприйнятий, потрібно забезпечити такий ланцюжок: привернути увагу читача до тексту → викликати інтерес до змісту → підвести читача до рішення або сформувати його погляди → закликати читача до дії, порадити те, до чого читач уже підготовлений.

Для мови реклами характерне використання мовної гри. Особливої ролі у рекламі вона набула останнім часом.

Мовна гра – це свідоме порушення мовних норм, правил мовної поведінки, перекручення (викривлення, спотворення) мовних кліше з метою надання повідомленню більшої експресивної сили.

Мовною грою намагаються зробити рекламу оригінальною. 

До прийомів мовної гри відносять:

1)Графічні виділення назви товару чи фірми (створюють можливість подвійного прочитання)

2)Графічні виділення ключових слів у тексті.

3)Спеціально зроблені орфографічні помилки 

4)Творення неологізмів

5)Неправильне сполучення слів

6)Гра слів (каламбур)

7)Стильовий контраст – використання мовних засобів, що не характерні для певної комунікативної ситуації.

8)Переробка відомих виразів, прислів’їв, приказок тощо.