Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Людина та її середовище існування

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
73
Мова: 
Українська
Оцінка: 

кожну конкретну мить діяльність організму забезпечується домінуючою щодо виживання адаптації функціональної системи до оточуючого середовища.

Подібні функціональні системи вибудовуються в ієрархічному порядку стосовно домінуючого в певний момент, й кожна з них буде посідати місце домінуючої функціональної системи відповідно до їх соціальної й біологічної значущості для людини. Зміна домінуючої функціональної системи й ієрархічний порядок їх вибудовування – це невпинний процес, що відбиває сутність безперервного обміну речовин і постійної взаємодії організму з оточуючим його середовищем.
Принцип мультипараметричної взаємодії різних функціональних систем полягає в їх спільному функціонуванні. Зміна одного показника як результату діяльності певної функціональної системи негайно позначається на показниках діяльності інших функціональних систем. Так, фізичне навантаження зумовлює зміну у функціональних системах підтримки оптимальних величин показників кровообігу, дихання, терморегуляції тощо.
Цілісний організм – це злагоджена взаємодія різних функціональних систем і збудження, а «розбалансування» цієї взаємодії призводить до хвороби й загибелі організму.
Функціональні системи, на відміну від рефлексу (рефлекторної дуги), що є складовою частиною системної організації, мають замкнуту саморегулюючу динамічну організацію й їх діяльність спрямована на забезпечення необхідних організмові пристосувальних реакцій.
Розглянемо функціонування центральної нервової системи.
Спинний мозок розташований у спинномозковому каналі. Це довгий тяж майже циліндричної форми, який угорі закінчується на рівні великого потиличного отвору, унизу – на рівні другого поперекового хребця. На місці розгалуження нервів до верхніх і нижніх кінцівок є два потовщення – шийне її поперекове. Середня довжина спинного мозку у чоловіків становить 45 см, у жінок – 41-42 см; маса його досягає 34-38 г.
Рефлекси, що здійснюються спинним мозком, протікають по тринейронній рефлекторній дузі. Нервові волокна групуються у висхідні та спадні шляхи, що з’єднують різні ділянки спинного мозку один з одним, а також спинний мозок з головним.
Спинний мозок виконує рефлекторну й провідникову функції. Рефлекторна діяльність спинного мозку різноманітна й здійснюється кожним її сегментом. У шийних сегментах розташовані центри рефлекторних рухів діафрагми, шийних м’язів, м’язів плечового пояса та верхніх кінцівок; у грудних сегментах – центри м’язів тулуба; у поперекових і крижових – центри м’язів стегнової області та нижніх кінцівок.
У грудному й поперековому відділах спеціальні нейрони утворюють центри потовиділення й судинно-рухомі системи; у крижовому відділі – центри сечовипускання, дефекації, діяльності статевих органів.
У разі ушкодження спинного мозку внаслідок поранення, здавлювання чи розриву виникають збудження зазначених вище функцій відповідно до іннервуючих ділянок тіла – паралічі, випадіння рефлексів, згасання провідності тощо. Сильне ушкодження спинного мозку може призвести до смерті через так званий респіраторний шок. Рефлекторна діяльність спинного мозку контролюється корою великих півкуль та інших відділів головного мозку, унаслідок чого стає можливим довільне регулювання деяких функцій організму (сечовипускання, дефекація тощо.)
Крім рефлекторної, спинний мозок виконує провідникову функцію. Імпульси надходять до спинного мозку з периферії й висхідними шляхами передаються до головного мозку. Спадними шляхами імпульси від головного мозку йдуть до кінцевих аферентних нейронів спинного мозку.
Головний мозок розташований у черепній коробці, маса мозку дорослої людини становить 1400-1450 г.
У головному мозку є п’ять відділів: кінцевий мозок, або великі півкулі; проміжний мозок (гіпоталамус), що складається із зорових бугрів, колінчастих тіл і підбугрової ділянки; середній мозок, що складається з чотиригорбкового тіла і ніжок мозку; задній мозок, до якого належать мозочок і міст мозку; довгастий мозок.
У довгастому мозку знаходяться центри багатьох рефлексів. Через висхідні шляхи спинного мозку довгастий мозок одержує імпульси від усіх рецепторів тулуба і кінцівок. У ньому знаходяться життєво важливі центри, що здійснюють рефлекторну дію: автоматично працюючий дихальний центр, центр серцевої діяльності, судинно-рухомий центр, центр регуляції обміну речовин. Через довгастий мозок здійснюються також захисні рефлекси (кліпання, сльозовиділення, кашель тощо), рефлекси ковтання, виділення шлункового соку. Крім рефлекторної функції, довгастий мозок виконує важливу провідникову функцію, через нього проходять так звані шляхи, що з’єднують центри великих півкуль, мозочка й проміжного мозку зі спинним.
Таким чином, довгастий мозок відіграє величезну роль у житті організму. Навіть незначне його ушкодження часто призводить до смерті внаслідок припинення дихання й зупинки серця.
Функції мозочка складні: до нього надходять імпульси з рецепторів м’язів, сухожиль, зв’язкового та вестибулярного апаратів, від кори великих півкуль; він бере участь у регуляції рухової діяльності організму та вегетативних функцій.
Середній мозок складається з двох ніжок мозку й пластинки чотиригорбкового тіла середнього мозку. До чотиригорбкового тіла надходять сигнали від сітківки очей, тут здійснюється орієнтовний рефлекс на звук. У середньому мозку відбувається регуляція м’язового тонусу й рефлексів, що забезпечують правильне положення тіла в просторі. Між проміжним мозком і корою великих півкуль існують зв’язки, які лежать в основі виникнення умовних рефлексів. У проміжному мозку здійснюються реакції емоційного забарвлення поведінки людини.
Через гіпофіз проміжний мозок впливає на діяльність залоз внутрішньої секреції.
Кінцевий мозок складається з великих півкуль. До складу кожної півкулі входять: кора, підкірка, нюховий мозок, розташований в основі лобної частки.
Кора великих півкуль – це вищий відділ центральної нервової системи, що з’явився в процесі еволюції пізніше за інші відділи мозку й пізніше формується в процесі індивідуального розвитку людини. Кора складається із шару сірої речовини завтовшки 2-3 мм і містить близько 14 млрд
Фото Капча